Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №185/6459/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6459/26

Провадження № 2-о/185/217/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Гоцій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Мицак Наталі Тагірівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих Світлана Іванівна -

В С Т А Н О В И В

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини заінтересована особа приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих Світлана Іванівна .

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті він був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 . Фактично він проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 – заявником по справі за адресою : АДРЕСА_2 . Дані факти підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 130 ; довідкою про реєстрацію померлого чоловіка по АДРЕСА_1 від 22.03.2022 року № 499; свідоцтвом про шлюб між заявником та її померлим чоловіком – ОСОБА_3 , шлюб зареєстровано 14.11.2011 року Виконкомом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області , актовий запис № 28.

З метою вступити у спадщину, заявник звернувся до приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих Світлани Іванівни, але їй було надано роз`яснення від 07.04.2026 № 168/01-16, що необхідно надати до нотаріуса рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем та родинного зв`язку між ними, необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження .

Заявник у судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені в заяві, просила їх задовольнити.

Представник заявника у судове засідання з`явилася, підтримала заяву у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені в заяві, просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що з позивачкою вона знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дуже давно, вони разом часто спілкувалися разом , й вона бачила їх сумісне життя, знає , що вони спільно їздили на море, що в них є спільні діти . Підтвердила факт сумісного проживання заявниці разом із померлим ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є сусідкою заявниці, зазначила, що вони разом із ОСОБА_3 жили разом тривалий час. Підтвердила факт сумісного проживання заявниці з померлим на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд заслухавши пояснення заявниці, свідків, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_1 , видане 08 листопада 2021 року Виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської областіактовий запис № 130.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Враховуючи, що заявником не заявлено відповідного клопотання щодо розподілу судових витрат, вказане питання судом не вирішується та такі судові витрати залишаються за заявником.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» - членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), алей інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

На підставі зазначеного, керуючись ст. 4, 19, 95, 263, 264, 265, 293-294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В

Заяву адвоката Мицак Наталі Тагірівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих Світлана Іванівна - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник –ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Заінтересована особа – Приватний нотаріус Молодих Світлана Іванівна, АДРЕСА_4 .

Суддя: В. О. Головін