Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №180/1609/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1609/26

2-а/180/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Хомченко С.І.,

з секретарем – Меньшиковою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною постанову по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною постанову по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 09.01.2026 року відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постановою №21-26-р по справі про адміністративне правопорушення, що винесена 15.01.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , справу відносно нього закрили, оскільки він пройшов ВЛК, яка визнала його придатним до військової служби та був мобілізований до лав ЗСУ.

Як зазначено в постанові, фактичною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що засобами поштового зв`язку йому було надіслано повістку за адресою місця проживання, відповідно до якої, він мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зазначений термін він не з`явився з невідомих причин, скоївши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позивач вважає, що до адміністративної відповідальності притягнутий незаконно, оскільки до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не викликався, повісток не отримував. Також позивач вказує, що він перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 26.01.2021 року призивною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 його визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, з переоглядом у 2026 році. 11.03.2025 року він пройшов ВЛК та комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 12 місяців. Вважає обставини, викладені у протоколі та оскаржуваній постанові є спотвореними, штучними та нічим не підтвердженими. Постанову від 15.01.2026 року він не підписував, його підпис є підробленим.

На підставі вищевикладеного просить визнати протиправною постанову №21-26п по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 15.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та скасувати. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Також просить суд поновити строк на оскарження, оскільки про оскаржувану постанову дізнався 02.07.2026 року з додатків до відзиву на адміністративний позов у справі №160/14697/26 через систему Електронний суд.

20.07.2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з`яився, просить суд розглядати справу без участі представника на підставі наявних матеріалів у справі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

15 січня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 ухвалив постанову №21-26п про закриття провадженні по справі про притягнення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з проходженням ним військової служби, відповідно до ст. 247 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №21/26 від 09.01.2026 р. під час проведення перевірки громадянина ОСОБА_1 , 1979 р.н., військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) було встановлено, що за його адресою було направлено повістку згідно якої він повинен бул з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення його призначення на особливий період. У зазначений термін громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився з невідомих причин. Враховуючи вищевикладене громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

Згідно довідки №4315/25 військово-лікарської комісії від 11.03.2025 року ОСОБА_1 пройшов огляд ВЛК був визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 12 місяців на підставі ст. 56 графи ІІ Розкладу хвороб згідно Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 р. Дата повторного переогляду 11.03.2026 року.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою від 16 травня 2024 р. №560, Уряд затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Відповідно до абзацу 11 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до положень ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Також, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

Отже, з одного боку законодавець встановив обов`язок військовозобов`язаного з`явитись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з іншого боку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має право викликати громадянина повісткою з певною метою, встановленою ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З матеріалів справи вбачається, що, позивач з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов огляд ВЛК та згідно довідки №4315/25 військово-лікарської комісії від 11.03.2025 року ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 12 місяців на підставі ст. 56 графи ІІ Розкладу хвороб згідно Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 р. Дата повторного переогляду 11.03.2026 року.

Отже, відповідно до ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та згідно довідки ВЛК від 11.03.2025 року визначено призначення ОСОБА_1 на особливий період.

Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Суд враховує, що заявник заперечує факт його оповіщення та отримання ним повістки.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).

Однак жодного доказу щодо належного оповіщення позивача відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує.

За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з`явитись до ТЦК є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав.

Також суд зауважує, що причиною закриття провадження по справі вдностно ОСОБА_1 є те, що останній проходить військову службу.

Підстави, вказані в постанові про закриття справи про адміністративне правопорушення від 15.01.2026 року, не відповідають фактичним обставинам справи вказаним у оскаржуваній постанові.

Оскільки правомірності прийнятого відносно позивача рішення суб`єктом владних повноважень не доведено і тверджень позивача неспростовано, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Також позивачем доведено, що ним не пропущено строку оскарження постанови, оскільки останню не було вручено позивачу, про оскаржувану постанову позивач дізнався 02.07.2026 року з додатків до відзиву на адміністратиний позов у справі №160/14697/26 через систему Електронний суд, відповідач не надав доказів вручення позивачу копії цієї постанови.

Відповідно до ч. 1ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду з поважних причин та вважає можливим поновити позивачеві строк для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією № 7736-6418-3711-7674 АТ «ТаскомБанк» від 12.07.2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп., то з відповідача на користь позивача в зв`язку з задоволенням позову підлягає стягненню судовий збір в сумі 532 грн. 48 коп..

Керуючись ст.ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Конституцією України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною постанову по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №21-26п від 15 січня 2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про закриття провадження по справі про адміністратине правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністратине правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 532 грн. 48 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: С. І. Хомченко