Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №201/8650/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 201/8650/25

Провадження №2-о/932/246/25

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

присяжних Смакоти З.Л., Литвинової С.І.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пека Заряна Олександрівна, про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулася до суду з цією заявою, в якій просить оголосити померлим свого чоловіка ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви зазначила, що чоловік був призваний за мобілізацією на військову службу та після навчання та прийняття присяги 25.09.2022 проходив службу в Збройних Силах України.

З 15.04.2023 чоловік перестав виходити на зв`язок та 19.04.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив її про те, що солдат в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 15.04.2023 зник безвісті в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області.

17.04.2023 вона подала заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо зникнення безвісті чоловіка, який ніс службу у с. Діброва Луганської області, 22.07.2023 отримала витяг, а постановою від 20.05.2023 її було визнано потерпілою у кримінальному провадженні №12023041690000535 від 17.04.2023.

Нею подавалися численні запити на отримання будь-якої інформації про чоловіка, але відсутні будь-які відомості, що надали б надію на те, що ОСОБА_4 є живим. З дня його зникнення безвісті минуло більше двох років.

Результатами проведеного службового розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу н.п. Діброва Луганської області в ході штурмових дій позицій підрозділу ЗС РФ безвісті зникли військовослужбовці НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , у т.ч. і солдат ОСОБА_4 , які з великою вірогідністю загинули, але тіла не були евакуйовані. Так, акті службового розслідування конкретизує, що в ході артилерійського обстрілу мінами військовослужбовці були тяжко поранені, а згодом до їхньої позиції влучили міни. Після завершення обстрілу та штурмів відбулися пошукові заходи, але знайти ОСОБА_4 не вдалося. Інформація про самовільне залишення військової частини чи потрапляння в полон щодо нього не надходила.

ОСОБА_4 має спільну з нею доньку ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також матір – ОСОБА_2 , батько його помер. Оголошення чоловіка померлим необхідне їй для отримання свідоцтва про смерть чоловіка, статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, реалізації права на спадщину та оформлення відповідних пільг і компенсацій, пенсії.

Просила суд оголосити ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Дніпропетровську, померлим під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Діброва Луганської області.

Провадження у справі було відкрите 15.07.2025 Соборним районним судом міста Дніпра, ухвалою якого від 10.09.2025 справу передано до Шевченківського районного суду міста Дніпра для розгляду за підсудністю.

Ухвалою суду від 04.11.2025 справу прийнято до провадження та за наслідками її розгляду 24.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення суду.

Ухвалою від 24.04.2026 розгляд справи поновлений та заявникові запропоновано подати суду відомості на підтвердження повного найменування населеного пункту, де зник безвісті ОСОБА_4 .

У зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 таких відомостей ухвалою суду від 21.05.2026 вони витребувані з Міністерства оборони України.

Під час тривання розгляду справи засіданні представник заявника ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_2 підтримали вимоги заяви, посилаючись на викладені в ній обставини.

В подальшому представником заявника подано суду заяву про розгляд справи за відсутності заявника та представника та підтримання ними заявлених вимог, також заява про розгляд справи без її участі подана заінтересованою особою ОСОБА_2 .

Інші учасники справи до суду не прибули.

Заінтересованою особою – ІНФОРМАЦІЯ_2 подано суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та про відсутність заперечень проти заяви.

Заінтересованою особою – Міністерством оборони України в поданих під час розгляду справи Соборним районним судом міста Дніпра додаткових поясненнях наголошено на наявності в даній справі спору про право, оскільки оголошення ОСОБА_4 померлим вплине на права та обов`язки його спадкоємців, на їх право отримати одноразову грошову допомогу. Крім того, зауважує, що наразі день закінчення воєнних дій відсутній, тому відлік встановленого законом шестимісячного строку з дня закінчення не розпочався, то ж, заява є поданою передчасно. Просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та її вирішення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Так, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 з 23.10.2015 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.16). Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дитина – ОСОБА_5 (а.с.17).

Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 (а.с.21,30).

ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних Сил України, ветераном, перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 17.11.2022 (а.с.22-25,32).

Його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , де він є співвласником квартири (а.с.19,26).

19.04.2023 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 спрямоване сповіщення сім`ї №3558 про те, що її чоловік ОСОБА_4 зник безвісті 15.04.2023 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області (а.с.31).

ОСОБА_4 включений до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин (а.с.33).

За фактом його зникнення безвісті 17.04.2023 за заявою ОСОБА_1 відкрите кримінальне провадження №12023041690000535 за ознаками ч.1 ст.115 КК України, в якому постановою від 20.05.2025 ОСОБА_1 визнана потерпілою (а.с.34,35).

Дані на підтвердження перебування ОСОБА_4 у полоні або його місцезнаходження в Об`єднаному центрі з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України відсутні (а.с.36). Так само відсутня інформація щодо нього в реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора (а.с.39).

За результатами службового розслідування згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 30.05.2023 запропоновано вважати військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 безвісті відсутнім, про якого відсутня інформація, що вони добровільно здалися в полон чи були захоплені, були поранені чи загинули, самовільно залишили місце служби. Службовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі відповідальності 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону ВОП «ФРАНКО» ПВ «КАЛИНА» поблизу н.п.Діброва Луганської області в ході штурмових дій позицій підрозділу ЗС РФ безвісті зникли військовослужбовці НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , у т.ч. солдат ОСОБА_4 , які з великою вірогідністю загинули, але тіла не були евакуйовані (а.с.43-45). Такі ж саме відомості викладені й в Акті службового розслідування з посиланням на пояснення трьох свідків (а.с.46-50).

За відомостями Міністерства оборони України, витребуваними судом, відповідно до Донесення про обставини зникнення безвісті (потрапляння у полон) військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 1.3/ЦВС військовослужбовець – солдат ОСОБА_4 зник безвісті за координатами 37U DQ 37107 25370, що за своїм місцезнаходженням відноситься до Сіверськодонецького району Луганської області.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою відповідно до ч.1 ст.306 ЦПК України повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Пунктами 8,9 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.46 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22 стосовно виключної правової проблеми щодо початку відліку строку, передбаченого ч.2 ст.46 ЦК України, що для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії, наголосила, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених ній, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Речення друге ч.2 ст.46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. ВП ВС наголосила, що під час визначення моменту для початку відліку вказаного шестимісячного строку суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №177/11/20, від 07.11.2023 у справі №607/159/23.

Ці обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото- відеоматеріали тощо. Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.

Частиною першою ст.20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

В даній справі суд вважає, що сукупність досліджених доказів не дає підстав для обґрунтованого припущення смерті ОСОБА_4 .

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_4 зник безвісті 15.04.2023 поблизу н.п. Діброва Сіверськодонецького району Луганської області.

Відповідно до розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, с-ще Діброва Кремінської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області у період з 18.04.2022 по 01.01.2023 було тимчасово окупованою РФ територією України, а з 02.01.2023 і дотепер є територією активних бойових дій.

Таким чином, шестимісячний строк, який міг бути застосований для оголошення ОСОБА_4 померлим за встановлених у справі обставин його зникнення безвісті 15.04.2023, не почав свого відліку, оскільки на території зникнення військовослужбовця продовжують тривати активні бойові дії.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення вимог заяви наразі не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3-5,7-13,17,43,49,76-81,258,262,264-265,268,273,305,307-309,352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 24.07.2026.

Суддя: В.С. Салькова

Присяжні: З.Л. Смакота

С.І. Литвинова