Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №570/3817/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №570/3817/25

Суддя: Гнатущенко Ю.В.

Справа № 570/3817/25

номер провадження 1-кп/570/122/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Рівне Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025181180000416 від 22.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Оржів, Рівненського району Рівненської області, громадянки України, із базовою середньою освітою, зареєстрованої та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, не судимої, відповідно до ст.89 КК України, у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 22.06.2025, приблизно о 16 год. 30 хв., у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання наслідків у виді заподіяння тілесних ушкоджень та свідомо бажаючи їх настання, на ґрунті виниклого словесного конфлікту, вчинила фізичне насильство щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п.3 ч.1 ст.1, п. 11 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме, умисно нанесла рідному брату ОСОБА_6 один удар ножем в область черевної порожнини, в результаті чого спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з наявністю рани в 7-му міжребер`ї правої половини грудної клітки, який продовжується в раневий канал по ходу якого пошкоджено шкіру, підшкірну жирову клітковину, м`язи передньої черевної стінки з пошкодженням 6-го сегменту печінки, ускладнений гемоперитонеумом (скупчення крові в черевній порожнині), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Тобто, ОСОБА_4 , визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що в неділю 22.06.2025 за місцем їхнього з потерпілим проживання до неї в кімнату зайшов її брат ОСОБА_6 та запропонував поїхати з ним випити «по сто грам», і вони біля 10-11 години поїхали в смт.Клевань-2 на маршрутці. Там він зайшов в магазин, купив літр горілки, пачку цигарок, води. Потім вони пішли пішком додому через ліс і повз обочині дороги випивали, підійшли до магазина біля їхнього будинку, пів літри горілки вже випили. Вони зайшли в магазин, там сиділа їхня знайома ОСОБА_7 . Потім вони пішли в бесідку, вона знаходиться на відстані 300 метрів від будинку, ОСОБА_6 сказав, що вже піде додому, вона залишилася там, випивали разом із подругами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . ОСОБА_6 щось там ще налив їм, забрав горілку, яка залишилася, і пішов додому. Вони ще там сиділи, випивали, не пам`ятає скільки. Вона вже прийшла додому без нього, не знає як, не пам`ятає о котрій годині, чи були сторонні особи вона теж не пам`ятає, домофона на дверях в під`їзд немає, вони завжди відкриті. Двері в квартиру були відкриті, вони не закривають двері, коли в квартиру заходять. Де був потерпілий, коли вона зайшла в квартиру, вона не пам`ятає. Вона пам`ятає лише, коли йшла чи з кімнати, чи з кухні по коридору, то побачила як він у своїй кімнаті лежить на ліжку на спині і кров на ньому, не знає з якої сторони, бо не підходила до нього, в кімнату не заходила, тоді і викликала швидку допомогу зі свого мобільного телефону. Повідомила оператору швидкої медичної допомоги, що людина з кров`ю, приїдьте, людині погано, точно не пам`ятає, що говорила. Про перебування у своїй квартирі сторонніх осіб вона теж не пам`ятає через перебування в стані алкогольного сп`яніння. Скільки часу пройшло після того як вона подзвонила на шкидку і приїхала поліція вона теж не пам`ятає. Підтвердила, що на відеозаписі з бодікамери поліцейського, дослідженого в судовому засіданні знято її квартиру, вона там живе, себе впізнала на відео. Свою поведінку, стан і слова, які вона говорила під час вказаного запису, лікарів та поліцейських, вона побачила тільки на цьому записі із бодікамери поліцейського, але цих обставин, що відбувалися, вона не пам`ятає, себе на цьому відео вона не згадує. Пам`ятає працівників поліції моментами, що вони їй говорили і вона говорила, вона не пам`ятає. Чи були в неї такі ножі із чорним і червоним руків`ям в дома і чи вона ними в цей день користувалася, вона теж не пам`ятає, згодом пояснила, що дійсно такі ножі в неї вдома були. У цей день 22.06.2025 у них з потерпілим було все нормально. Однак з братом у них конфлікти виникають, вони сваряться на побутовому рівні та із-за характеру, бійок не було. Були випадки, коли брат проявляв агресію, його доводилося заспокоювати. Вона не пам`ятає чи нанесла своєму брату тілесні ушкодження. Почала смутно пам`ятати про події цього дня з моменту коли приїхали в поліцію, коли адвокат прийшов. Вона розуміє що щось сталося, розповіла все, що пам`ятає, просить суворо не її засуджувати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні відмовився він надання показань згідно ст.63 Конституції України, при цьому жодних зауважень щодо застосовування до нього погрози, насильства, підкупу чи вчинення інших протиправних дії обвинуваченою, іншими особами з метою примусити відмовитись від давання показань або дати завідомо неправдиві показання, потерпілий суду не вказав. У подальшому був присутній у судовому засіданні 07.05.2026 під час надання показань свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та підтвердив своє волевиявлення щодо відмови від дачі показань. Просив відпустити його сестру. У подальшому у судові засідання не з`являвся, у заяві вх. 11262 від 10.06.2026 просить розглядати справу без його участі (подальший судовий процес), оскільки претензій до обвинуваченої немає, цивільний позов не заявляв; участі у судових дебатах брати не бажає, у судові засідання прибувати не має можливості.

Не дивлячись на позицію обвинуваченої ОСОБА_4 , її вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 (старший інспектор СРПП ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області) показав, що 22.06.2026 в денну пору доби вони з напарником ОСОБА_14 та працівниками ДСНС прибули на виклик в квартиру в АДРЕСА_3 , де вже перебували два працівники швидкої медичної допомоги. Виклик прибув на його службовий планшет зі служби 102. Зайшовши в квартиру, побачив справа в кімнаті працівники поліції надавали допомогу потерпілому. Він пам`ятає, що ім`я потерпілого - ОСОБА_15 , і він бачив в нього рану в області живота. Медичні працівники сказали йому, що це колота-різана рана і що сестра нанесла тілесні ушкодження. Потерпілий був у свідомості, він з потерпілим не розмовляв. ОСОБА_4 перший раз він побачив в коридорі при вході, від не ї було чути запах алкоголю. Відразу він не зрозумів про причетність ОСОБА_4 до події, не пам`ятає чи на службовому планшеті було вказано про поранення, вони обоє з напарником спілкувалися із ОСОБА_4 . У якийсь період часу ОСОБА_4 сказала, що вона нанесла тілесні ушкодження для потерпілого. Її стан можна було описати як агресивний та одночасно істеричний. Про деталі події, які розповідала ОСОБА_4 , він не пам`ятає, бо вже пройшло багато часу. Не пам`ятає чи повідомляв ОСОБА_4 , що вона має право мати адвоката, відповідати на запитання. Вони із напарником її не опитували, але тримали під контролем до приїзду СОГ. Вони з напарником запитували у ОСОБА_4 чи вона нанесла ці тілесні ушкодження потерпілому і вона спочатку говорила, що вона нанесла тілесні ушкодження, потім казала, що не вона, однозначної відповіді не було, щоб упевнитися чи вона причетна чи ні. Вже після того як вони вийшли на вулицю, то напарник вдягнув їй кайданки, бо ОСОБА_4 хотіла кудись іти, не хотіла на місці залишалися, дочекатися слідчого. Він перебував у квартирі хвилин 5-10, поки працівники медичної допомоги надавали допомогу потерпілому і забрали його в медичний заклад. Потім вони спустилися на вулицю, щоб не затоптувати слідів, і на вулиці дочекалися СОГ, після приїзду якої вони поїхали на інші повідомлення. СОГ приїхала, коли вже потерпілого забрала швидка медична допомога. Практично відразу він викликав слідчо-оперативну групу, повідомив чергового ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, а працівники швидкої медичної допомоги потерпілого забрали. Він бачив сліди крові по постелі, по підлозі. На обвинуваченій ОСОБА_4 він не бачив сліди крові. В нього була увімкнена бодікамера, чи була увімкнена бодікамера у напарника, він не може сказати. Його напарник вже звільнився і не працює. Фізичного чи психологічного тиску він не чинив під час того як з`ясовував що відбулося, скарг на неправомірні дії не надходило. Пояснює, що йому відомо про конфлікти між членами сім`ї ОСОБА_4 у зв`язку із домашнім насильством, які, можливо, виникають через алкоголь.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що працює в Обласному центрі екстреної медицини та катастроф парамедиком. Він оглядав та надавав потерпілому ОСОБА_17 допомогу, у зв`язку із професійною діяльністю. Це була літня пору року, він мало що вже пам`ятає. Пам`ятає, що у зв`язку із ножовим пораненням на службовий планшет із центральної диспетчерської надійшов виклик з мобільного телефону, там була інформація про адресу, потерпілого, вони прибули на виклик в АДРЕСА_3 машини поліцейських ще не було. Вони з екстерним медичним техніком прибули в квартиру, не пам`ятає чи двері в квартиру були відкриті, здається не були закриті, були відкриті, вони не стукали в двері. Зайшовши в квартиру, побачив сліди крові на підлозі, повернув на право по коридору в перші двері, зайшов в кімнату, де на ліжку лежав потерпілий ОСОБА_18 , який був у приглушеній свідомості, він реагував на все, але був «приторможений». Потерпілий в кімнаті був сам. Він точно не пам`ятає, але у квартирі була обвинувачена ОСОБА_4 . Він з`ясосував у потерпілого що сталося, і хто його так, на що потерпілий ОСОБА_18 йому повідомив, що сестра завдала ножем тілесних ушкоджень. Далі вже він не питав нічого, працювали. Він викликав працівників ДСНС, щоб знести потерпілого з третього поверху до машини для транспортування. У потерпілого було одне проникаюче поранення, не поверхневе. Він оглядав потерпілого і бачив лише одну рану в потерпілого. Вже коли вони приїхали, рана не пульсувала, на одязі - на його білизні, футболці у потерпілого була кров, на постелі також. Він не пам`ятає чи була на потерпілому кров. Вони з напарником працювали згідно протоколів надання екстреної медичної допомоги, вони там перебували мінімум півгодини, ця інформація зберігається на планшеті. Їхнім завданням було стабілізувати стан потерпілого, щоб його довести живим до лікарні. Коли він надав допомогу потерпілому, то вже працівники ДСНС вже були. Вони доставили потерпілого до обласної клінічної лікарні. Поліцейські прибули після них, може через хвилин 5, він точно не пам`ятає, а точно знає що після них. Він бачив обвинувачену ОСОБА_4 в квартирі та працівників поліції біля неї, вони її притримували біля входу в кімнату, де лежав потерпілий. Він з нею не спілкувався. Обвинувачена ОСОБА_4 була збуджена, чи була вона в стані алкогольного сп`яніння він не знає, бо його не визначав. А у потерпілого запах алкоголю був. Він на даний час розповів, що пам`ятає, оскільки вже пройшло багато часу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вони із обвинуваченою ОСОБА_4 є далекими родичами та сусідами, проживають на одному майданчику. То був вихідний день, вона прийшла з церкви. ЇЇ онуки їй сказали, що щось трапилося в квартирі у ОСОБА_4 і ОСОБА_4 казала: «Я не хотіла». ОСОБА_19 сказала її внукам, що викликала швидку медичну допомогу. Вона в квартиру до обвинуваченої ОСОБА_4 не заходила, не бачила нічого. Вона бачила обвинувачену ОСОБА_4 в коридорі, яка ходила тряслася, і сказала, що викликала медичну допомогу. Вона не пам`ятає чи була ОСОБА_4 тоді в нетверезому стані. Вона вже вийшла на вулицю подивитися, коли потерпілого ОСОБА_6 винесли на вулицю та забрала швидка. Після цього вони говорили з ОСОБА_4 на вулиці, коли сиділи з нею та сусідкою на лавочці біля під`їзду, біля ОСОБА_4 тоді теж був один поліцейський і ОСОБА_4 їй тоді сказала, що це вона таке зробила і «таке получилося». Коли вже потерпілого відвезли, то працівники поліції її запросили в квартиру до ОСОБА_4 . Працівники поліції їй показували ножі, на яких була кров. До ОСОБА_4 часто приїжджає поліція, в них там часто щось відбувається, але насильства не було, просто конфлікти. Вона в квартиру зайшла, коли її запросили поліцейські, вона постояла в коридорі. Крові вона в квартирі в прихожій і на ліжку в кімнаті не бачила.

Допит інших свідків не проводився, оскільки жодна із сторін не наполягала на їх допиті.

З листа медичного директора КП «ОЦЕМД та МК» РОР ОСОБА_20 убачається, що 22.06.2025 о 16 год. 38 хв. на номер 103 єдиної оперативної диспетчерської служби надійшло звернення від особи жіночої статі, назвалась як сестра, з номеру НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , її брат ОСОБА_6 , віком 34 роки потребує екстреної медичної допомоги з приводу отриманих тілесних ушкоджень (порізаний живіт).

О 16 год. 38 хв. диспетчером сформовано виклик №254 та передано бригаді №21 Клеванської підстанції Рівненської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги до виконання. Привід - «рани вогнепальні/колото-різані». Пріоритет - «критичний», Інформація по виїзду №254 від 22.06.2025 бригади №21 (згідно карти виїзду форма 110/о): постраждалий ОСОБА_6 , 34 роки; час прийому виклику - 16 год. 38 хв.; привід - «рани вогнепально-колото-різані»; пріоритет - «критичний»; час виїзду - 16 год. 39 хв.; час прибуття на місце виклику - 16 год. 46 хв.

Після огляду постраждалому виставлено попередній діагноз: проникаюче ножове поранення черевної стінки. Потерпілому надана екстрена медична допомога. Після надання медичної допомоги пацієнта з ціллю дообстеження та лікування доставлено в КП «РОКЛ ім. Ю. Семенюка» РОР.

Поетапна фіксація часу діяльності бригади, стан пацієнта, допомога зазначено у належно завіреній копії карти виїзду №254 від 22.06.2025 р. згідно карти виїзду форма 110/о.

Про випадок повідомлено на лінію 102 22.06.2025 о 18 год. 06.хв. Повідомлення прийняла

ОСОБА_21 №254 від 22.06.2025 обслуговувала бригада у складі: парамедик ОСОБА_16 та екстрений медичний технік ОСОБА_22 (а.с.89-90 т.1).

З карти виїзду швидкої медичної допомоги №224 від 22.06.2025 убачається час прийому виклику 16:38 та час виїзду - 16 год. 39 хв. (а.с.91 т.1), а також на звороті а.с. 92 вказано «Скарга на біль у ділянці правого підребер`я, травму отримав приблизно16:30у власному будинку під час сварки з сестрою (яка завдала удар ножем в ділянку передньої стінки) (а.с. 91 т.1).

Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що 22.06.2025 ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненькій області внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та розпочато досудове розслідування за повідомленням підприємств, установ, організацій, та посадових осіб (а.с.1 т.1).

З Реєстрації ЄО №11461 від 26.06.2025 убачається, що 26.06.2025 о 16 год. 57 хв 26.06.2025 о 10 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , 26.06.2025 о 15 год. 40 хв. через СЕД з Рівненського РУП надійшли матеріали зареєстровані в ІКС (ПНП «Єдиний облік» за №34063 від 22.06.2025 за повідомленням з органів здоров`я про те, що в РОКЛ з смт. Клевань, доставили ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 з тілесними ушкодженнями).

З витягу з ІКС АРМ 102 №232778240 убачається, що Обласна клінічна лікарня повідомила, що з смт. Клевань доставили ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 . Діагноз: проникаюче ножове поранення передньої черевної стінки. Заявник ОСОБА_23 .

Протоколом огляду місця події та додатком до нього CD карти, (на якій міститься відеозапис огляду місця події) від 22.06.2025 підтверджується, що слідчий СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_24 в присутності понятих оглянув місце вчинення злочину - квартира АДРЕСА_2 . Під час огляду було виявлено та вилучено: змив речовини бурого кольору під №1 та контрольний змив, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; змив та контрольний змив речовини бурого кольору під №2; змив та контрольний змив речовини бурого кольору під №5, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; суха ганчірка із слідами речовини бурого кольору, яку було упаковано до паперового конверту НПУ; ніж з руків`ям чорного кольору із слідами речовини бурого кольору, що упакований до картонної коробки та опечатано паперовою биркою; ніж із руків`ям червоного кольору із слідами речовини бурого кольору, який упаковано до картонної коробки, яка опечатана паперовою биркою. При цьому, огляд місця події було проведено на підставі добровільної згоди власника ОСОБА_25 .

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.06.2025 було визнано правомірним проведений 22.06.2025 з 19 год. 09 хв. по 20 год. 09 хв. слідчим СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_26 огляд місця події в квартирі АДРЕСА_2 , під час якого виявлені та вилучені вищевказані речі: змив речовини бурого кольору, упакований до паперового конверту НПУ СУ (вказана речовина позначена табличкою під №1); змив та контрольний змив речовини бурого кольору, поміщений до паперового конверту НПУ СУ під №2; суха ганчірка із слідами речовини бурого кольору, вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ; ніж з руків`ям чорного кольору із слідами речовини бурого кольору на лезі, упакований до картонної коробки та опечатано паперовою биркою; змив та контрольний змив речовини бурого кольору, упакований до паперового конверту НПУ СУ під №5; ніж із руків`ям червоного кольору із слідами речовини бурого кольору на лезі, який упаковано до картонної коробки, яка опечатана паперовою биркою. (а.с.98-100 т.1).

Також під час огляду місця події 22.06.2025 заступником начальника СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_27 було вилучено труси, РБК, майка з РБК 2 отвори, що упаковано в два паперові конверти.

У листі «Про надання інформації» вих. 23.06.2025 №821/01-17/25 директор КП «РОКЛ імені Юрія Семенюка» РОР ОСОБА_28 повідомляє, що пацієнт ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , був госпіталізований 22.06.2025 у відділення екстреної медичної допомоги в ургентному порядку в Обласний центр планової хірургії та трансплантології з діагнозом: проникаюча колото-різана рана черевної порожнини, 6-го сегменту печінки. Гемоперитонеум. Пацієнт перебуває у свідомості, контактний (а.с.56 т.1).

З протоколу прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 03.07.2025 убачається, що 22.06.2025 приблизно о 16 год., перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 його сестра ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння нанесла йому ножем один удар у правий бік, від якого в нього виникли тяжкі тілесні ушкодження. (а.с.57 т.1).

Постановою прокурора Рівненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 від 26.06.2025 постановлено провести відібрання біологічних зразків венозної крові у потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 65-66), відібрання яких зафіксовано у протоколі отримання зразків для експертизи старшого слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_29 від 26.06.2025 (а.с.67-68 т.1).

Постановою прокурора Рівненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 від 26.06.2025 постановлено провести відібрання біологічних зразків букального епітелію у потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 69-70 т.1), відібрання яких зафіксовано у протоколі отримання зразків для експертизи старшого слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_29 від 26.06.2025 (а.с.71 т.1).

Протоколом отримання зразків для експертизи від 22.06.2025 відібрано у ОСОБА_4 біологічні зразки букального епітелію в межах даного кримінального провадження (а.с. 64 т.2).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 07.07.2025 та відтвореного відеозапису додатку до вказаного протоколу (мікро CD карти) убачається, що потерпілий ОСОБА_6 не пам`ятає що сталося 22.06.2025, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння, вказує, що «хтось пирнув», отямився лише в реанімації (а.с. 73-76 т.1).

Даними висновку експерта № 473 від 08.07.2025 підтверджується, що за результатом судово-медичної експертизи експертом ОСОБА_30 встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , даних медичних документів на його ім`я відомих обставин справи та у відповідності з поставленими запитаннями:

1.2. 3. 4. 10. 11 При огляді ОСОБА_6 в обл. бюро 08.07.2025 виявлені та згідно з наданими медичними документами лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з наявністю рани в 7-му міжребер`ї правої половини грудної клітки, яка продовжується в раневий канал по ходу якого пошкоджено шкіру, підшкірну жирову клітковину, м`язи передньої черевної стінки з пошкодженням 6-го сегменту печінки, ускладнене гемоперитонеумом (скупчення крові в черевній порожнині). Згідно записів лікарів, раневий канал орієнтовний «… передньо-заднім косо-латеральним напрямком».

Відмічені тілесні ушкодження згідно п. 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

5. 7. 8 Дані тілесні ушкодження могли виникнути від однієї травматичної дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа.

6. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати у вертикальному, горизонтальному чи близькому до цих положень і, найбільш ймовірно, був обернений передньою поверхнею тіла до травмуючого знаряддя або в положенні, близькому до цього. В момент отримання тілесних ушкоджень положення потерпілого по відношенню до нападаючого могло бути будь-яким.

9. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, відмічених у постанові. (а.с.84-86 т.1).

З висновку судового експерта-імунолога ОСОБА_31 № 812, убачається, що експертиза почата 26.06.2025, закінчена 30.06.2025 р., підтверджується, що за результатом судової імунологічної експертизи встановлено, що кров ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО (а.с.148 т.1).

З висновку судового експерта-імунолога ОСОБА_31 № 815, убачається, що експертиза почата 27.06.2025, закінчена 30.06.2025 р., підтверджується, що за результатом судової імунологічної експертизи встановлено, що кров ОСОБА_4 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО (а.с.152 т.1).

З висновку судового експерта-цитолога ОСОБА_32 № 116, яка провела судово-медичну експертизу речовихт доказів: змиву з підлоги, що біля вікна кімнати №1 квартири за матеріалами вказаного кримінального провадженя, убачається, що експертиза почата 01.07.2025, закінчена 04.07.2025 р., встановлено, що 3.1 Кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; 3.2 Кров ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; 3.2 При проведенні судово-медичної експертизи змиву з підлоги, що біля вікна кімнати №1 квартира (об.1) виявлено кров, клітини пухкої сполучної та жирової тканини людини у вигляді пластів та мікрофрагментів, статеву належність яких встановити не вдалося через недостатню кількість лейкоцитів та непридатність ядер клітин для даного виду дослідження. При серологічному дослідженні крові та клітин виявлено антиген В та ізогемаглютинін анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Отже, виявлені кров, клітини пухкої сполучної та жирової тканини у змиві з підлоги, що біля вікна кімнати №1 квартири можуть походити від особи/осіб з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за умови, що в останньої на момент події мала місце зовнішня кровотеча (а.с. 157-160 т.1).

З висновку судового експерта-цитолога ОСОБА_32 № 117, яка провела судово-медичну експертизу речових доказів: змиву з підлоги між ліжком та стіною в кімнаті №1 квартири за матеріалами вказаного кримінального провадження, убачається, що експертиза почата 01.07.2025, закінчена 04.07.2025 р., встановлено, що 3.1 Згідно Висновку експерта №116 складеного у відділені судово-медичної цитології ДСУ «Рівненське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 04.07.2025: «Кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; Кров ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0»; 3.2 При проведенні судово-медичної експертизи змиву з підлоги між ліжком та стіною в кімнаті №1 квартири (об.1) виявлено кров, клітини пухкої сполучної та жирової тканини людини у вигляді пластів та мікрофрагментів, статеву належність яких встановити не вдалося через недостатню кількість лейкоцитів та непридатність ядер клітин для даного виду дослідження. При серологічному дослідженні крові та клітин виявлено антиген В та ізогемаглютинін анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Отже, виявлені кров, клітини пухкої сполучної та жирової тканини у змиві з підлоги під ліжком та стіною в кімнаті №1 квартири можуть походити від особи/осіб з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за умови, що в останньої на момент події мала місце зовнішня кровотеча (а.с. 165-168 т.1).

З висновку судового експерта-цитолога ОСОБА_32 № 118, яка провела судово-медичну експертизу речових доказів: змиву з підлоги коридору квартири за матеріалами вказаного кримінального провадження, убачається, що експертиза почата 01.07.2025, закінчена 04.07.2025 р., встановлено, що 3.1 Згідно Висновку експерта №116 складеного у відділені судово-медичної цитології ДСУ «Рівненське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 04.07.2025: «Кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; Кров ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0»; 3.2 При проведенні судово-медичної експертизи змиву з підлоги коридору квартири виявлено кров людини, статеву належність якої встановити не вдалося через недостатню кількість лейкоцитів придатних для даного виду дослідження. При серологічному дослідженні крові виявлено антиген В та ізогемаглютинін анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Отже, виявлені кров у змиві з підлоги коридору квартири може походити від особи/осіб з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за умови, що в останньої на момент події мала місце зовнішня кровотеча (а.с. 173-176 т.1).

З висновку судово-медичного експерта ОСОБА_33 № 102 мк, яка розпочата та закінчена 01.07.2025, убачається, що 1.2 На тканині теніски ОСОБА_6 виявлено два поруч розташованих колото-різаних пошкоджень, розташованих у середній третині переда справа.

У медичній карті стаціонарного хворого ОСОБА_6 №18148 (25) КП «РОКЛ ім. Ю.Семенюка» РОР зазначено наявність у нього станом 22.06.2025 р. о 18.18 год. проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням 6-го сегменту печінки з вхідною раною у ділянці правої половини грудної клітки на рівні VII міжребір`я по середньо-ключичній лінії. Дані колото-різані пошкодження на тканині теніски та тілі ОСОБА_6 виникли одночасно внаслідок однієї травматичної дії плоским, односторонне загостреним колюче-ріжучим травмуючим знаряддям на зразок клинка ножа та могли бути заподіяні клинком ножа представленого на експертизу, умовно-позначеного №2 (ніж з ручкою чорного кольору) так як він має відповідні конструктивні характеристики, а рівно і від дії іншого колюче-ріжучого травмуючого знаряддя з подібними конструктивними характеристиками клинка. Виникнення даних колото-різаних пошкоджень внаслідок травматичної клинком ножа, умовно позначеного №1 (ніж з ручкою червоного кольору) - є малоймовірним, так як він не має відповідних конструктивних характеристик (а.с.181-184 т.1).

З висновку судово експерта-імунолога ОСОБА_31 № 819, яка розпочата 03.07.2025 та закінчена 09.07.2025, убачається, що 3.1 Кров ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; На представлених для дослідження трусах (об. №1), господарчій серветці (в постанові - «ганчірка») (об`єкт №2) виявлена кров людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А (в об. №1). Дані ознаки властиві особам групи В з ізогемаглютиніном анти-А, яким є потерпілий ОСОБА_6 . Однак походження крові на вказаних об`єктах від ОСОБА_4 не виключається в разі наявності у неї зовнішньої кровотечі (а.с.189-190 т.1).

З висновку судово експерта-імунолога ОСОБА_31 № 841, яка розпочата 08.07.2025 та закінчена 14.07.2025, убачається, що 3.1 Кров ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; На представлених для дослідження футболці (об. №1) виявлена кров людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А. Дані ознаки властиві особам групи В з ізогемаглютиніном анти-А, яким є потерпілий ОСОБА_6 . Однак походження крові на вказаних об`єктах від ОСОБА_4 не виключається в разі наявності у неї зовнішньої кровотечі (а.с.195-196 т.1).

З висновку судово експерта-цитолога ОСОБА_34 № 120, яка розпочата 01.07.2025 та закінчена 07.07.2025, убачається, що 3.1 Згідно Висновку експерта №116 відділення судово-медичної цитології ДСУ «Рівненське обласне бюро судово-медичної цитології» від 04.07.2025: «Кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0»; 3.2 Згідно Висновку експерта №116 відділення судово-медичної цитології ДСУ «Рівненське обласне бюро судово-медичної цитології» від 04.07.2025: «Кров підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0»; 3.3 При судово-медичній експертизі змиву із клинка ножа з чорним руків`ям (об. №1) виявлено кров людини, яка згідно цитологічного дослідження, може походити від особи/осіб чоловічої генетичної статі. Також виявлено фрагменти пухкої сполучної, щільної неоформленої сполучної та жирової тканини, статева належність яких не встановлена, через відсутність в препаратах ядер клітин, придатних для даного виду дослідження. При серологічному дослідженні слідів крові (об. №1) виявлено антиген В та ізогемаглютиніном анти-А, а клітин антиген В, за ізосерологічною системою АВ0.

Отже, виявлені сліди крові (об. №1) можуть походити від особи/осіб/чоловіка/чоловіків, а фрагменти пухкої сполучної, жирової, щільної неоформленої сполучної (об. №1) могли утворитися в результаті травматизації особи/осіб, з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0, ким є потерпілий ОСОБА_6 . Походження вищеописаних слідів в об. №1 від підозрюваної ОСОБА_4 не виключається за груповою ознакою, за наявності в неї відповідних тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею (а.с. 201-205 т.1).

З висновку судово експерта-цитолога ОСОБА_34 № 119, яка провела судово-медичну експертизу речових доказів, а саме ножа з руків`ям червоного кольору за матеріалами вказаного кримінального провадження, яка розпочата 01.07.2025 та закінчена 07.07.2025, убачається, що 3.1 Згідно Висновку експерта №116 відділення судово-медичної цитології ДСУ «Рівненське обласне бюро судово-медичної цитології» від 04.07.2025: «Кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0»; 3.2 Згідно Висновку експерта №116 відділення судово-медичної цитології ДСУ «Рівненське обласне бюро судово-медичної цитології» від 04.07.2025: «Кров підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0»; 3.3 При судово-медичній експертизі змиву із клинка ножа (об. №1) виявлено кров людини, фрагменти пухкої сполучної та жирової тканин, статева належність яких не встановлена, через відсутність в препаратах ядер клітин, придатних для даного виду дослідження. При серологічному дослідженні слідів крові (об. №1) виявлено антиген В та ізогемаглютиніном анти-А, а клітин антиген В, за ізосерологічною системою АВ0. Отже, виявлені сліди крові, фрагменти пухкої сполучної та жирової тканин (об. №1) могли утворитися в результаті травматизації особи/осіб, з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0, ким є потерпілий ОСОБА_6 . Походження вищеописаних слідів в об. №1 від підозрюваної ОСОБА_4 не виключається за груповою ознакою, за наявності в неї тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею (а.с. 210-213 т.1).

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи судового експерта ОСОБА_35 № СЕ-19/118-25/10786-БД від 12.03.2026, убачається, що 1. На наданих на експертизу серветках зі змивами з долонної поверхні лівої кисті, з тильної поверхні лівої кисті, з долонної поверхні правої кисті та з тильної поверхні правої кисті ОСОБА_4 (об`єкти №1, 2, 3, 4), виявлено клітини з ядрами та встановлені їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці 1.1, додаток 1. В об`єктах №1 (з фрагменту марлевої серветки зі змивом з долонної поверхні лівої кисті ОСОБА_4 зроблено вирізку та поміщено до пробірки типу «еппендорф»), 2 (з фрагменту марлевої серветки зі змивом з тильної поверхні лівої кисті ОСОБА_4 зроблено вирізку та поміщено до пробірки типу «еппендорф»), 3 (з фрагменту марлевої серветки зі змивом з долонної поверхні правої кисті ОСОБА_4 зроблено вирізку та поміщено до пробірки типу «еппендорф»), 4 (з фрагменту марлевої серветки зі змивом з тильної поверхні правої кисті ОСОБА_4 зроблено вирізку та поміщено до пробірки типу «еппендорф») кров людини не виявлено.

1.Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених у змивах з долонної поверхні лівої кисті, з тильної поверхні лівої кисті, з долонної поверхні правої кисті та з тильної поверхні правої кисті (об`єкти №1, 2, 3, 4), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи судового експерта ОСОБА_36 № СЕ-19/118-25/10785-БД від 17.03.2026, убачається, що 1. На наданих на судову експертизу зрізах нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_4 умовно позначених «2», «3», «4», (об`єкт №1), та зрізах нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_4 , умовно позначених «1», «3», «4», (об`єкт №2), виявлено клітини з ядрами, та встановлені їх генетичні ознаки, наведено в таблиці 1.1, додатку 1. В об`єктах №1 (зрізи нігтьових пластин, умовно позначені «2», «3», «4», з лівої руки ОСОБА_4 , поміщено до пробірки типу «еппендорф», 2 (зрізи нігтьових пластин, умовно позначені «1», «3», «4», з правої руки ОСОБА_4 , поміщено до пробірки типу «еппендорф»,) кров людини не виявлено.

1.Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених у зрізах нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_4 , умовно позначених «2», «3», «4», (об`єкт №1), та зрізах нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_4 , умовно позначених «1», «3», «4» (об`єкт №2) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність походження даних ДНК- профілів від однієї особи становить не менше ніж 99,99999999 %. Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених у зрізах нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_4 , умовно позначених «2», «3», «4», (об`єкт №1), та зрізах нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_4 , умовно позначених «1», «3», «4» (об`єкт №2) не збігаються з генетичними ознаками букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У висновку судової біологічної експертизи судовим експертом ОСОБА_35 № СЕ-19/118-25/10795-БД від 12.03.2026, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №1), які наведено в таблиці 1.1, додатку 1. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкт №2), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи судовим експертом сектору обліку генетичних ознак людини відділу біологічних досліджень та обліку Рівненського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_37 № СЕ-19/118-25/10794-БД від 20.03.2026, убачається, що 1. На наданих на судову експертизу нитках марлі (об`єкт №3) та клинку ножа (з руків`ям чорного кольору) (об`єкти №№ 1,4) виявлено клітини з ядрами та кров людини, і встановлено їх генетичні ознаки, наведені в таблиці 1.1 додатку 1. На руків`ї ножа (об`єкт №2) наданому на судову експертизу виявлено клітини з ядрами і встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та походять від двох осіб і наведені в таблиці 1.1 додатку 1. В об`єкті №2 (З всієї поверхні руків`я ножа було зроблено змив на нейлонову щіточку змоченою бідистильованою деіонізованою водою, та поміщено до пробірки типу «еппендорф»)кров людини не виявлено.

2.Генетичні ознаки клітин з ядрами та крові людини виявлених у нитках марлі (об`єкт №3) та на клинку ножа (об`єкт №1,4), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність походження даних ДНК-профілів від однієї особи становить не менше ніж 99,99999999 %. Генетичні ознаки клітин з ядрами та крові людини виявлених у нитках марлі (об`єкт №3) та клинку ножа (об`єкти №№ 1,4), не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Генетичні ознаки виявлених клітин з ядрами на поверхні руків`ї ножа (об`єкт №2), є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи судовим експертом сектору обліку генетичних ознак людини відділу біологічних досліджень та обліку Рівненського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_37 № СЕ-19/118-25/10791-БД від 17.03.2026, убачається, що 1. На наданих на судову експертизу нитках марлі (об`єкт №1) та на лезі ножа (з руків`ям червоного кольору) (об`єкт №2) виявлено клітини з ядрами та кров людини, і встановлено їх генетичні ознаки, наведені в таблиці 1.1 додатку 1. На руків`ї ножа (об`єкт №3) наданому на судову експертизу виявлено клітини з ядрами і встановлено їх генетичні ознаки, наведені в таблиці 1.1 додатку 1. В об`єкті №3 (З всієї поверхні руків`я ножа було зроблено змив на нейлонову щіточку змоченою бідистильованою деіонізованою водою, та поміщено до пробірки типу «еппендорф») кров людини не виявлено.

2Генетичні ознаки клітин з ядрами та крові людини виявлених у нитках марлі (об`єкт №1) та на лезі ножа (об`єкт №2), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність походження даних ДНК-профілів від однієї особи становить не менше ніж 99,99999999 %. Генетичні ознаки клітин з ядрами та крові людини виявлених у нитках марлі (об`єкт №1) та на лезі ножа (об`єкт №2), не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на руків`ї ножа (об`єкт №3) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність походження даних ДНК-профілів від однієї особи становить не менше ніж 99,99999999%. Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на руків`ї ножа (об`єкт №3) не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених у змивах з футболки білого кольору, джинсових штанів (об`єкти №1, 8), вирізках з футболки білого кольору, умовно позначених «1», «2», вирізках з джинсових штанів, умовно позначених (об`єкти №2, 3, 4, 6, 7), генетичні ознаки клітин з ядрами та крові людини з вирізки з джинсових штанів, умовно- позначеної «2» (об`єкт №5) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потрепілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність походження даних слідів від підозрюваної ОСОБА_38 становить не менше ніж 99,99999999 %.

З висновку судової - медичної експертизи судового експерта ОСОБА_39 №418, яка почата та закінчена 22.06.2025, убачається, що На підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , відомих обставин справи та у відповідності з постановленими запитаннями експерт прийшов до таких підсумків:

1.2. 3. 4 У ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді крововиливу на правому предпліччі з розповсюдженням на тильну поверхню правої кисті, яке могло виникнути не менше як від однієї травматичної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути рука чи інші тупі предмети, могло утворитися у вказаний в обставинах термін, а саме 22.06.2025 року, і згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступаню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6, відноситься до легких тілесних ушкоджень. Дане тілесне ушкодження могло виникнути при різних обставинах.

5.Локалізація та характер тілесного ушкодження не властиві для падіння на площину з висоти власного зросту (як з прискоренням, так і без нього).

Згідно з положеннями ст.85, 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення права та свобод людини, гарантованих Конституцією і законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Положеннями ст.94 КПК України передбачено, що суд під час ухвалення відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, установлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено й обвинувачений є винуватий у його скоєнні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безпосереднього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії події.

Під час судового розгляду у змагальному процесі та під час судових дебатів обвинувачена та захисник ставили питання про недопустимість доказів, а саме, що стосуються відеозапису з нагрудної камери поліцейського від 22.06.2025, під час якого обвинувачена надавала пояснення щодо події.

Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Частиною першою статті 87 КПК передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, вирішуючи питання про допустимість зазначених вище доказів, слід оцінювати дії поліцейських з огляду на дотримання ними положень Конституції України, КПК та інших законів України, якими регламентована діяльність поліції, міжнародних правових актів, ратифікованих Верховною Радою України, насамперед, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Порівняно з положенням зазначеної вище статті Конституції України, стаття 18 КПК конкретизувала зміст та розширила обсяг гарантій свободи від самовикриття, зазначивши, що жодна особа не може бути примушена визнавати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення (частина 1 статті 18 КПК), та що кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права (частина 2 статті 18 КПК).

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень.

Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації (частина 2 статті 33 зазначеного Закону).

Європейський суд з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", вирішуючи питання щодо використання доказів, отриманих з порушенням права на мовчання та права не свідчити проти себе, наголосив, що вони становлять загальновизнані міжнародні стандарти, які лежать в основі поняття справедливого судового розгляду за статтею 6 Конвенції. Встановлення таких стандартів пояснюється inter alia необхідністю захисту особи, яка переслідується за кримінальним законом, від неналежного тиску з боку органів влади, щоб завдяки цьому уникнути помилок правосуддя та сприяти реалізації цілей статті 6. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що сторона обвинувачення в кримінальній справі, намагаючись довести свою версію щодо обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску всупереч волі обвинуваченого (пункт 258, також див. рішення у справі "Саундерс проти Сполученого Королівства" (Saunders v. the United Kingdom), п.68).

У своїй практиці Суд визначив щонайменше три типи ситуацій, які викликають занепокоєння щодо неналежного примусу в порушення статті 6. Перший - коли підозрюваний зобов`язаний давати свідчення під загрозою санкцій і або надає свідчення внаслідок цього («Сондерс проти Сполученого Королівства» (Saunders v. the United Kingdom), «Бруско проти Франції» (Brusco v. France)) або на нього накладені санкції за відмову надавати свідчення («Хіні і МакГіннесс проти Ірландії» (Heaney and McGuinness v. Ireland); «Вех проти Австрії» (Weh v. Austria)). Другий тип - коли фізичний або психологічний тиск, часто у формі ставлення, яке порушує статтю 3 Конвенції, застосовується для отримання реальних доказів або заяв («Ялох проти Німеччини» (Jalloh v. Germany); «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany)). Третій - коли органи влади використовують хитрість для того, щоб отримати інформацію, яку вони не змогли отримати під час допиту («Аллан проти Сполученого Королівства» (Allan v. the United Kingdom)).

Вирішуючи питання щодо обов`язку поліцейських повідомити про право відмовитися від надання інформації, суд зазначає, що у правовідносинах, які виникають у сфері публічно-правового регулювання, наявність будь-якого права у особи безальтернативно кореспондує з обов`язком представника влади роз`яснити це право і надати реальну можливість скористатися ним, навіть у тих випадках, коли такий обов`язок прямо не передбачений у законі.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, важливість повідомлення про право зберігати мовчання є такою, що навіть якщо припустити, що особа після того, як їй повідомили, що її слова можуть бути використані проти неї, добровільно погоджується зробити поліції заяву, не може вважатись повністю поінформованою, оскільки їй однозначно не повідомили про право зберігати мовчання і вона прийняла рішення без допомоги захисника («Бруско проти Франції» (Brusco v. France), п 54; «Навоне і інші проти Монако» (Navone and Others v. Monaco), п. 74; «Стойковіч проти Бельгії і Франції» (Stojkovic v. France and Belgium), п. 54).

Опитування патрульними поліції ОСОБА_4 здійснювалося до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та фактично під час її затримання у порядку, передбаченому статтею 208 КПК України.

Вирішуючи питання стосовно того, чи потягло проведення опитування без роз`яснення права відмовитися від надання інформації порушення загальної засади кримінального судочинства у даному випадку, суд, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої момент, з якого стаття 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи… провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, слід віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у пункті 1 статті 6 (пункт 253 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", та пункт 62рішення у справі "Шубінський проти Словенії" (Subinski v. Slovenia), вважає, що мало місце порушення права на свободу від самовикриття.

Після потрапляння до квартири працівники швидкої медичної допомоги надавали екстрену допомогу потерпілому, а інспектор ОСОБА_13 викликав слідчо-оперативну групу та, чекаючи її прибуття, почали зі своїм напарником спілкування із ОСОБА_4 , яка розповідала про обставини вчиненого злочину, демонструвала свої дії, розповідала про мотиви, про своє ставлення до того, що трапилося.

Зі змісту статті 18 КПК України слідує, що інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене у разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до скоєння злочину. Не роз`яснення за таких обставин права особи на свободу від самовикриття має визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а докази, одержані на їх підставі, - недопустимими.

Інформація, одержана у квартирі після потрапляння інспекторів поліції до квартири у ході подальших розмов із обвинуваченою, слід зауважити без жодного примусу чи тиску зі сторони інспекторів патрульної поліції, за умов недотримання права особи на свободу від самовикриття, не може бути врахована при встановленні винуватості ОСОБА_4 , а відтак відеозапис з бодікамери патрульного поліцейського є недопустимим та підлягає виключенню із обсягу доказової бази.

Попри наведене висновок про винуватість ОСОБА_4 цілком обґрунтований рядом інших доказів, зібраних у справі, та які вказані вище.

Також сторона захисту під час судового розгляду вказувала про недопустимість доказів, та заперечувала проти їх долучення до матеріалів справи, а саме шести останніх висновків судових експертиз, то у зв`язку із цим, суд вказує, що посилання захисника на недопустимість як доказів шести висновків експертів: від 12.03.2026, 17.03.2026, 20.03.2026 через те, що вони були виготовлені після закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду не узгоджується з вимогами закону. З матеріалів кримінального провадження встановлено, призначення цих експертиз відбулося в межах строків досудового розслідування, а їх висновок був отриманий під час судового розгляду, сторона обвинувачення одразу вжила заходів для його відкриття. Тому із зазначених захисником підстав не можуть бути визнані указані висновки експертів недопустимими, що також узгоджується із постановою Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 279/315/22 (провадження № 51-1474 км 22).

У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанова ККС від 07.12.2020 у справі №728/578/19; постанова ККС від 20.10.2021 у справі №759/14119/17).

У постанові ВС від 16.10.2024 у справі № 279/315/22 (провадження № 51-1474 км 22) вказано, що: «Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

26. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як з тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

27. Обов`язок всебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

28. Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - була та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.»

Так, сукупність досліджених судом доказів підтверджує обґрунтовані підстави визнати доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину та кваліфікувати її дії за ч. 1 ст. 121 КК України.

Сторона захисту вказує на «тунельний зір» слідства, який призвів до того, що залишилися факти, які можуть свідчити про зовсім іншу механіку інциденту, зважаючи на висловлювання ОСОБА_4 , що зафіксовні на відео бодікамерою поліцейською, яка в поєднанні з епілепсією та алкогольним делірієм самого потерпілого описує вже не атаку, а трагічне зіткнення, спровоковане власним станом потерпілого. Також сторона захисту вказує, виходячи з висновку судово-медичної експертизи (т.1 а.с. 84-86, 249-250), логіка не заперечує випадковості цього зіткнення, а отже, можлива версія про необережний характер дій також є однією із можливих. Просить ухвалити виправдувальний вирок.

При цьому, Верховний суд, у своїх рішеннях № 688/1271/21 від 15.02.2023 року, №689/332/18 від 19 листопада 2019 року та інших, вказував, що розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121 КК) і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ст. 128 КК) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною стороною цих злочинів. Зокрема, за подібних обставин Верховний Суд, у своєму рішенні 663/267/19 від 25 серпня 2021 року, вказав, що обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 121 КК, є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (непрямий умисел).

При цьому, питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Так, умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК) з об`єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров`я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановленням причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками. Кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження (ст. 128 КК) настає за наявності таких самих елементів об`єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченого ст. 121 КК, за умови, якщо були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, а за суб`єктивною стороною цей злочин проявляється в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121 КК) і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ст. 128 КК) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів. Окрім того, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які можуть бути визнані тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.

При вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, умисел винної особи направлений саме на спричинення тілесних ушкоджень. При цьому ступінь тяжкості ушкодження здоров`я потерпілого може бути в свідомості особи не конкретизованим, тобто щодо наслідків своїх дій вона може діяти з невизначеним умислом. В такому разі відповідальність настає залежно від фактично заподіяної шкоди здоров`ю потерпілому.

В даному випадку, суд приймає до уваги, що обвинувачена для нанесення удару обрала предмет, який має значні травмуючі властивості, а саме ніж, а також спрямованість нанесеного обвинуваченою удару у черевну порожнину, при цьому, потерпілого, вона бачила перед собою та усвідомлювала його перебування у вказаному місці. Суд бере до уваги спосіб та обставини завдання удару, та його силу, спрямованість та негативні наслідки.

Стороною захисту не заявлялося клопотань щодо додаткового чи повторного дослідження механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.

Отже, підстав стверджувати про випадковість дії обвинуваченої немає, внаслідок якої потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Наведені обставини в сукупності з даними про локалізацію та характер утворення тілесного ушкодження свідчать про те, що обвинувачена умисно завдаючи удар ножем в черевну порожнину потерпілого, який цього не очікував, бажала заподіяти шкоду здоров`ю потерпілого, хоча й не усвідомлювала, яку ж саме шкоду здоров`ю (за тяжкістю тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено нею потерпілому, а отже, достеменно усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій.

Судом визнається доведеним що ОСОБА_4 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вона вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченої суд вважає правильною.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Щодо щирого розкаяння у вчиненні злочину, то суд звертає увагу, що щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину суто з позицій психологічної внутрішньої переорієнтації суб`єкта, справжнє засудження свого діяння, визнання його антисуспільного характеру, про що мають свідчити і об`єктивні дані про зміни в ціннісних пріоритетах та способі життя. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім (Аналогічна думка викладена в Постанові ВС від 14 листопада 2022 року № 640/3693/15-к). Однак з матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачена протягом усього судового розгляду не надала оцінки своїй поведінці, а тому, підстави для визнання судом наявності обставини, яка пом`якшує покарання, щирого каяття - відсутні.

Обставинами, що обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 доводиться сестрою потерпілому ОСОБА_6 . З Витягу №1244 із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_4 , 26.01.1981 22.06.2025 перебувала в стані алкогольного сп`яніння 3,00 проміле (а.с. 40 т.2).

Отже, призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що обвинуваченою вчинено умисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи.

При цьому, відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно з частиною другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди керуються принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд також враховує дані про особу обвинуваченої, яка є громадянкою України (а.с.1 т.2), за місцем проживання зарекомендувала себе з негативної сторони, авторитетом серед сусідів та односельців не користується, схильна до вживання алкоголю, участі у громадському житті селища не приймає (а.с.88 т.2). ОСОБА_4 не зверталася за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога і на обліку не перебуває (а.с. 85 т.2). Із характеристики на засуджену, затвердженої начальником ДУ «Збаразька виправна колонія (№63)» ОСОБА_40 , відбуваючи покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 13.07.2023 зарекомендувала себе з позитивної сторони, а саме легка для розуміння, конфлікти вирішує за допомогою комунікабельності. Людина відкрита, не хитра. Достатньо активна, легко пристосовується до різних обставин (а.с.21 т.2); як убачається з вимоги ДІАП ГУНП в Рівненській області, ОСОБА_4 уважається несудимою у відповідності до ст. 89 КК України (а.с. 241 т.1).

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину.

З огляду на те, що ОСОБА_4 умисно із застосуванням ножа нанесла тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, виходячи з загальних засад призначення покарання, з принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуальності покарання, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, у мінімальному розмірі - на строк п`ять років.

Правові підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом на підставі ст. 69 КК України відсутні. Враховуючи тяжкість злочину, особу винної та обставини цієї справи суд вважає, що правові підстави для застосування ст. 75 КК України також відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 30.06.2025 року (№ 570/2963/25), на змив речовини бурого кольору, упакований до паперового конверту НПУ СУ (вказана речовина позначена табличкою під № l); змив та контрольний змив речовини бурого кольору, поміщені до паперового конверту НПУ СУ (під №2); сіра ганчірка зі слідами речовини бурого кольору, вилучена та поміщена до паперового конверту НПУ; ніж із руків`ям чорного кольору із слідами речовини бурого кольору на лезі, упакований до картонної коробки та опечатаний паперовою биркою; змив та контрольний змив речовини бурого кольору, упакований до паперового конверту НПУ СУ (під №5); ніж із червоним руків`ям та слідами речовини бурого кольору на лезі, вилучений до паперової коробки, яка опечатата паперовою биркою; футболку зеленого кольору (в розрізаному стані із слідами РБК, з двома отворами різної форми), поміщену до паперового конверту НПУ; труси синього кольору із слідами РБК, поміщені до паперового конверту - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 02.07.2025 року (№ 570/2963/25), на джинси синього кольору, джинсову безрукавку джинсової синього кольору; футболку білого кольору, які поміщені до спеціального пакету НПУ СУ PSP 4038093; кеди жіночі чорно-білого кольору, які поміщені до спеціального пакету НПУ WAR 1467864 - скасувати.

Речові докази, а саме: ніж із руків`ям чорного кольору із слідами речовини бурого кольору та ніж із червоним руків`ям та слідами речовини бурого кольору - знищити;

футболку зеленого кольору в розірваному стані із слідами РБК, труси синього кольору із слідами РБК - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

штани типу джинсових синього кольору, безрукавку типу джинсової синього кольору, футболка білого кольору, кеди жіночі чорно-білого кольору - повернути ОСОБА_4 .

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід продовжити до вступу вироку в законну силу, але не більше як на 60 днів.

Строк відбування покарання обвинуваченій слід рахувати з 22.06.2025, з моменту її затримання відповідно до протоколу затримання від 22.06.2026 (а.с.28 т.2).

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Питання щодо скасування арешту суд вирішує відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. 368, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Початок відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 22.06.2025, з моменту затримання.

Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбутого покарання ОСОБА_4 термін попереднього ув`язнення, починаючи з 22.06.2025 по 20.07.2026 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, але не більше, як на 60 днів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 30.06.2025 року (№ 570/2963/25), на змив речовини бурого кольору, упакований до паперового конверту НПУ СУ (вказана речовина позначена табличкою під № l); змив та контрольний змив речовини бурого кольору, поміщені до паперового конверту НПУ СУ (під №2); сіра ганчірка зі слідами речовини бурого кольору, вилучена та поміщена до паперового конверту НПУ; ніж із руків`ям чорного кольору із слідами речовини бурого кольору на лезі, упакований до картонної коробки та опечатаний паперовою биркою; змив та контрольний змив речовини бурого кольору, упакований до паперового конверту НПУ СУ (під №5); ніж із червоним руків`ям та слідами речовини бурого кольору на лезі, вилучений до паперової коробки, яка опечатана паперовою биркою; футболку зеленого кольору (в розрізаному стані із слідами РБК, з двома отворами різної форми), поміщену до паперового конверту НПУ; труси синього кольору із слідами РБК, поміщені до паперового конверту - скасувати.

футболку зеленого кольору в розірваному стані із слідами РБК, труси синього кольору із слідами РБК - повернути ОСОБА_6 ;

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua