Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №357/8265/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8265/26

3/357/2805/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколами ЕПР1 № 660984 від 08 травня 2026 року; ЕПР1 661136 від 09 травня 2026 року; ВАД № 135189 від 08 травня 2026 року; ВАД № 135188 від 08 травня 2026 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ст. 173, ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

згідно з протоколами, 08 травня 2026 року о 19:07 год. в м. Біла Церква, вул. Таращанська, 199, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat В4», з н.з. НОМЕР_1 кк, здійснюючи паркування не дотримався безпечної дистанції до сміттєвого контейнеру та скоїв наїзд на сміттєвий контейнер та у подальшому під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв наїзд на сміттєвий бачок, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.9, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Далі, 08 травня 2026 року о 19:07 год. в м. Біла Церква по вул. Таращанська, 199, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat В4», з н.з. НОМЕР_1 кк, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці; здійснив наїзд на мусорний бак та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі або на місці зупинки відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Далі, 08 травня 2026 року о 20:05 год. ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці на АЗК «Укрнафта», за адресою: м. Біла Церква, вул. Таращанська, 199, виражався нецензурною лайкою до працівників поліції, шарпав їх за формений одяг, викрикував непристойні вирази, чим порушував громадський порядок та людську мораль, за що відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.

Далі, 08 травня 2026 року о 20:07 год. ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці на АЗК «Укрнафта», за адресою: м. Біла Церква, вул. Таращанська, 199, виражався нецензурною лайкою до працівників поліції, шарпав їх за формений одяг, не виконував законну вимогу працівника поліції залишатися на місці, намагався покинути місце події, поводив себе зухвало, чинив опір, за що відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.

У ході розгляду до суду надійшло клопотання захисника Шовкопляса С.П. про закриття провадження по справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 173, ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У вказаному клопотанні захисник Шовкопляс С.П. зазначав, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом та наїзду на сміттєвий контейнер. Однак, зі слів захисника, це відбувалося на малій швидкості і не спричинило жодних пошкоджень, ані транспортному засобу, ані сміттєвому контейнеру.

Захисник звертав увагу, що у матеріалах справи немає доказів, які підтверджують завдання пошкоджень будь-якому майну, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Отож, зважаючи на це, на думку захисника, в цій частині провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки наданими доказами не доведена об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Далі, захисник вказував, що коли ОСОБА_1 здійснив наїзд на сміттєвий контейнер, то він був тверезий та після прибуття працівників поліції від огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, а повідомляв, що не керував транспортним засобом.

Також, захисник звертав увагу, що порядок у якому ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не відповідав установленому законом, а тому останній не може нести відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у такому порядку.

За твердженням захисника, поліцейський у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння має запропонувати проходження огляду, як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я і тільки у випадку, якщо водій відмовився від обох порядків огляду, то наступає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Своєю чергою, захисник звертав увагу, що час відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає дійсності, адже події мали місце о 20:03 год., а не о 19:07 год, а направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я містить некоректний час, а саме: в ньому зазначено, що воно складене о 20:00 год, хоча, як свідчить додане до протоколу відео воно складалось поліцейським з 21:55 год. по 22:00 год.

Разом з цим, як вказав захисник, ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди, у проміжок часу з 19:07 год. по 19:50 год. вжив алкоголь, оскільки знав, що через деякий час приїде його зять і забере автомобіль. Алкоголь він вжив у гаражному кооперативі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 192, куди прибув пішки за другим комплектом ключів запалення та грошових коштів для відшкодування збитків АЗС, але після повернення на місці була охорона та поліція.

Отож, в діях ОСОБА_1 міг бути наявний склад іншого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а не ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, зважаючи на це, на думку захисника, в цій частині провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки наданими доказами не доведена об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Далі, захисник вказував, що з відео з нагрудних камер поліцейських видно, що ОСОБА_1 не виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських, а лише використовував нецензурні слова у своїй розмові для з`єднання слів.

Захисник вважав, що такі дії не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, адже окрім відео, матеріали справи не містять відомості щодо наявності сторонніх громадян, спокій яких було порушено; конкретних обставин, які свідчили б про демонстративний характер дій; підтвердження хуліганського мотиву, як обов`язкової ознаки складу правопорушення.

Отож, зважаючи на це, захисник вважав, що в цій частині провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки наданими доказами не доведений склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Далі, захисник стверджував, що ОСОБА_1 не чинив жодного спротиву працівникам поліції та був затриманий коли вирішив скористатися туалетом.

Захисник вважав, що такі дії не можуть бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП. До того ж, у справі відсутні докази висунення чітких, конкретних та законних вимог працівників поліції, факту їх неодноразового висунення, умисного ігнорування цих вказівок.

Отож, зважаючи на це, захисник вважав, що в цій частині провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки наданими доказами не доведений склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.

Суддя дослідивши протокол, додані до нього письмові докази та відеозаписи, дійшла висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 173, ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики Верховного Суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 липня 2020 року, у справі ЄУН 463/1352/16-а, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27 червня 2019 року, у справі ЄУН № 536/1703/17, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82707106).

Суддя зазначає, що статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є:

- причинно-наслідковий зв`язок між порушенням учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху та наслідками, що настали і виразились у формі пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

- наявність наслідків, які виражаються у формі пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отож, особа, яка складає протокол за ст. 124 КУпАП обов`язково має надати докази, які підтверджують настання вищезазначених наслідків.

Своєю чергою, суддя вважає, що пошкодження власного транспортного засобу, за відсутності пошкоджень майна, яке належить іншим особам, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суддя зазначає, що до протоколу складеного стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП надані:

- картка обліку адміністративного правопорушення від 09 травня 2026 року;

- схема місця ДТП, яка сталася 08 травня 2026 року о 19:07 год, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Таращанська, АЗС «Укрнафта», вул. Таращанська, 199, м. Біла Церква;

- копія протоколу ЕПР1 № 660984 від 08 травня 2026 року;

- копія постанови ЕНА № 7162333 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу АПЗ18 № 003974 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ВАД № 135188 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ВАД № 135189 від 08 травня 2026 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу на огляд на стан сп`яніння від 08 травня 2025 року;

- копія акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08 травня 2026 року;

- копія розписки ОСОБА_2 від 08 травня 2026 року;

- копія письмового пояснення ОСОБА_1 від 08 травня 2026 року;

- копія письмового пояснення свідка ОСОБА_3 від 08 травня 2026 року;

- копія рапорту сержанта поліції Ганенка П. від 08 травня 2026 року;

- диск з відеозаписами, серед яких, «clip-16», «clip-17», на яких зафіксовані дата, час та механізм виникнення ДТП.

За результатами дослідження та оцінки вказаних доказів, суддя погоджується із захисником, що в матеріалах справи немає доказів, які підтверджують наявність завданих сміттєвому контейнеру пошкоджень, зокрема, у схемі ДТП та інших письмових доказах відсутні відомості про пошкодження сміттєвого контейнера, тоді як пошкодження власного транспортного засобу, за відсутності пошкоджень майна, яке належить іншим особам, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Отже, судді не доведено, що внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, зазнали ушкоджень транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди чи інше майно.

Отож, суддя констатує, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Своєю чергою, суддя зазначає, що стаття 130 КУпАП, встановлює адміністративну відповідальність:

- за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (ч. 1);

- за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду (ч. 4).

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, характеризується:

- наявністю спеціального суб`єкта, яким є осудна особа, яка керує транспортним засобом (водій) і досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність;

- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- наявністю об`єктивної сторони, яка виражається у формі одного з таких протиправних діянь (дії чи бездіяльності): керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу; передача керування особі, яка перебуває в такому стані; відмова від проходження, у встановленому законом порядку, огляду на стан сп`яніння.

Суддя зазначає, що відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння настає, лише у випадку, якщо висловлена водію пропозиція пройти такий огляд відповідала установленому законом порядку.

Разом з тим, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, серед іншого, характеризується:

- наявністю спеціального суб`єкта, яким є осудна особа, яка керувала транспортним засобом (водій), що був причетний до дорожньо-транспортної пригоди або зупинений на вимогу поліцейського, і досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність;

- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- наявністю об`єктивної сторони, яка виражається у формі протиправного діяння (дії чи бездіяльності), що полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Отже, у разі дорожньо-транспортної пригоди, залежно від часу, коли водій вжив алкоголь, його дії можуть бути кваліфіковані або за ч. 1, або за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Якщо водій вжив алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди його діяння слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 130 КУпАП, а не за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отож, у випадку дорожньо-транспортної пригоди, якщо поліцейський складає протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не за ч. 4 ст. 130 КУпАП, то він має надати суду докази, які підтверджують, що водій вжив алкоголь, або мав ознаки алкогольного сп`яніння, до її виникнення, а не після.

Однак, суддя констатує, що працівник поліції не довів, що процедура, відповідно до якої, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідала установленій законом та наданими доказами не спростував, що ОСОБА_1 вжив алкоголь, або мав ознаки алкогольного сп`яніння, до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, а не після.

Суддя зазначає, що відповідно до протоколу відмова ОСОБА_1 від проходження огляду мала місце 08 травня 2026 року о 19:07 год.

Однак, як свідчить відеозапис з нагрудної камери поліцейського «clip-0», «clip-14» вказаний час не відповідає дійсності, оскільки відповідно до оглянутих відеозаписів, відмова відбулася 08 травня 2026 року о 20:03 год, а не о 19:07.

Крім того, суддя з`ясував, що на відеофайлі «clip-0» зафіксовано у який спосіб поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Зокрема, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд, виключно, на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу. Проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я поліцейський не пропонував.

Суддя вважає, що така процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає процедурі визначеній у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Суддя звертає увагу, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Отже, у разі, якщо щодо особи, яка керує транспортним засобом, є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поліцейський має запропонувати пройти їй медичний огляд з використанням спеціальних технічних засобів та у разі незгоди з таким порядком, у закладі охорони здоров`я. І, лише, у випадку, коли особа, яка керує транспортним засобом відмовиться проходити огляд, як за допомогою спеціальних технічних засобів, так у закладі охорони здоров`я, вона підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і щодо неї має бути складений відповідний протокол.

Як встановлено вище, поліцейський після відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, не запропонував йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

Отож, за таких обставин, суддя дійшла висновку, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить складу адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Своєю чергою, направлення на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 травня 2025 року, не може підтверджувати факт того, що ОСОБА_1 пропонували проходити огляд в закладі охорони здоров`я, оскільки, як свідчить відеозапис з нагрудної камери поліцейського «clip-8», воно складене значно пізніше подій, які зазначені у протоколі, а саме: у період з 21:55 по 22:00 год. 08 травня 2026 року, а не о 20:00 год.

Отож, суддя відхиляє цей доказ вини ОСОБА_1 , як допустимий.

Натомість, суддя вважає, що наданими доказами не спростовано, що ОСОБА_1 вжив алкоголь, або мав ознаки алкогольного сп`яніння, до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, а не після.

З відеозаписів «clip-16», «clip-17», протоколу складеного стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суддею з`ясовано, що дорожньо-транспортна пригода, яку вчинив ОСОБА_1 мала місце о 19:07 год. 08 травня 2026 року, тоді як, працівники поліції прибули на місце її вчинення о 19:50 год. 08 травня 2026 року.

Натомість, проміжок часу з 19:07 по 19:50 год 08 травня 2026 року на відео зафіксований не був. Будь-яких доказів, які би надали повну картину подій, які відбувалися в цей час матеріали справи не містять.

Отож, наданими доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Своєю чергою, ОСОБА_1 ставилося у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суддя зазначає, шо об`єктивна сторона дрібного хуліганства може виражатися у формі: нецензурної лайки в громадських місцях; образливого чіпляння до громадян; інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов`язковою ознакою складу даного адміністративного правопорушення є не лише сам факт вчинення зазначених дій, а і їх спрямованість саме на порушення громадського порядку та спокою громадян.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю умислу та обов`язковим хуліганським мотивом, який полягає у явній неповазі до суспільства, прагненні продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм поведінки, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб або протиставити себе суспільству.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», дії, що супроводжуються конфліктами на ґрунті особистих неприязних відносин, не утворюють складу хуліганства за відсутності мотивів явної неповаги до суспільства. Такі дії можуть підпадати під інші норми законодавства, однак не кваліфікуються як хуліганство, якщо не були поєднані з грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та не супроводжувалися особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Суддя зазначає, що до протоколу складеного стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП надані:

- протокол АПЗ18 № 003974 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ВАД № 135189 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ЕПР1 № 660984 від 08 травня 2026 року;

- копія постанови ЕНА № 7162333 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ЕПР1 № 661136 від 09 травня 2026 року;

- копія письмового пояснення ОСОБА_1 від 08 травня 2026 року;

- копія письмового пояснення свідка ОСОБА_3 від 08 травня 2026 року;

- копія направлення на огляд водія транспортного засобу на огляд на стан сп`яніння від 08 травня 2025 року;

- копія акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08 травня 2026 року;

- копія розписки ОСОБА_2 від 08 травня 2026 року;

- копія схеми місця ДТП, яка сталася 08 травня 2026 року о 19:07 год, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Таращанська, АЗС «Укрнафта», вул. Таращанська, 199, м. Біла Церква;

- копія рапорту сержанта поліції Ганенка П. від 08 травня 2026 року;

- диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

З аналізу цих доказів, суддя дійшла висновку, що вони не підтверджують, що дії ОСОБА_1 , які полягали в нецензурній лайці, непристойних виразах були спрямовані саме на порушення громадського порядку чи спокою невизначеного кола осіб. До того ж, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських видно, що ОСОБА_1 не виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських, а лише використовував нецензурні слова у своїх репліках.

Суддя зазначає, що сам по собі факт висловлювання нецензурної лайки, без доведення їх хуліганського мотиву та спрямованості на порушення громадського порядку, не може автоматично свідчити про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Отже, судді не доведена наявність хуліганського мотиву, у зв`язку з чим, суддя дійшла переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Своєю чергою, ОСОБА_1 ставилося у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Суддя зазначає, що статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Суддя зазначає, що об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення виражається у формі дії, яка полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Злісна непокора - це відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчила про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Суддя зазначає, що до протоколу складеного стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП надані:

- копія протоколу АПЗ18 № 003974 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ВАД № 135188 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ЕПР1 № 660984 від 08 травня 2026 року;

- копія постанови ЕНА № 7162333 від 08 травня 2026 року;

- копія протоколу ЕПР1 № 661136 від 09 травня 2026 року;

- копія письмового пояснення ОСОБА_1 від 08 травня 2026 року;

- копія письмового пояснення свідка ОСОБА_3 від 08 травня 2026 року;

- копія направлення на огляд водія транспортного засобу на огляд на стан сп`яніння від 08 травня 2025 року;

- копія акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08 травня 2026 року;

- копія розписки ОСОБА_2 від 08 травня 2026 року;

- копія схеми місця ДТП, яка сталася 08 травня 2026 року о 19:07 год, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Таращанська, АЗС «Укрнафта», вул. Таращанська, 199, м. Біла Церква;

- копія рапорту сержанта поліції Ганенка П. від 08 травня 2026 року;

- диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Суддя дослідивши вказані докази, дійшла висновку, що ними не доведено, що працівник поліції висував чіткі, конкретні, неодноразові вимоги, а ОСОБА_1 їх ігнорував.

До того ж, у протоколі не зазначено, яким саме працівником поліції, при виконанні службових обов`язків, висунуті відповідні вимоги до ОСОБА_1 , їх зміст, форма та обставини доведення до його відома, що унеможливлює встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Отож, наведені у протоколі відомості є загальними, неконкретизованими та не підтверджуються доказами, а надані матеріали не доводять наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оскільки судді не доведені подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 ст. 173, ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП, то провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Згідно із п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

матеріали справ про адміністративні правопорушення ЄУН 357/8265/26, 3/357/2805/26, ЄУН 357/8274/26, 3/357/2808/26, ЄУН 357/8268/26, 3/357/2806/26, ЄУН 357/8272/26, 3/357/2807/26 об`єднати в одну, присвоївши їй ЄУН 357/8265/26, 3/357/2805/26.

Клопотання захисника Шовкопляса Сергія Петровича, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 173, 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА