Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №289/1175/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1175/26

Номер провадження 2/289/1269/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі : секретаря судового засідання Василенко О.М.,

позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Христюка І.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що вона згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2024 являється власником автомобіля ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_1 . 30.05.2024 близько 12 години на вул. Микгород в м. Радомишль автомобіль ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , при виїзді з місця стоянки з узбіччя на проїзну частину не надав перевагу у русі іншому транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала позивач ОСОБА_1 . На місці ДТП позивач і відповідач добровільно заповнили бланк Повідомлення про ДТП від 30.05.2024, за яким відповідач визнав свою вину в ДТП, в результаті якої автомобіль позивача отримав значних пошкоджень, Автомобіль відповідача забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/4770778 від 02.12.2023 страховика ПАТ НАСК «Оранта» з лімітом відповідальності 160000,00 грн. (без врахування франшизи 2500,00 грн.) за шкоду, заподіяну майну. Страховиком ПАТ НАСК «Оранта» зроблено розрахунок страхового відшкодування, яким визначено загальну вартість відновлювального ремонту в сумі 35066,56 грн., одночасно страховиком застосовано коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 70% від вартості деталей, також зменшено суму страхового відшкодування на розмір франшизи в сумі 2500,00 грн. В результаті обрахованої суми визначена сума страхового відшкодування 15905,94 грн., яку здійснено страховиком 02.01.2025.

В той же час, фактична вартість понесених відповідачем витрат відновлювального ремонту автомобіля склала 41470,00 грн., різниця між фактичним розміром понесених позивачем витрат становить 25564,06 грн., на дату подання позовної заяви відповідач не відшкодував завдані збитки.

У зв`язку з неповною виплатою страхового відшкодування, сторона позивача звернулась до суду з даним позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі, яка перевищує страхову виплату.

Ухвалою від 22.06.2026 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с.47), копії ухвали направлено сторонам, а відповідачам разом із копією позовної заяви з додатками (а.с.48,49,50).

В судовому засіданні сторона позивача заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував факту ДТП за участі сторін, визнав заявлені позовні вимоги.

Вирішуючи спір, суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, виходить з таких норм закону та відповідних їм обставин справи.

За змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що 30.05.2024 о 12 годині на вул. Микгород в м. Радомишль автомобіль ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , при виїзді з місця стоянки з узбіччя на проїзну частину не надав перевагу у русі іншому транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала позивач ОСОБА_1 . На місці ДТП позивач і відповідач добровільно заповнили бланк Повідомлення про ДТП від 30.05.2024, за яким відповідач визнав свою вину в ДТП, в результаті якої автомобіль позивача отримав пошкодження (а.с.20).

Також, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 30.05.2024 відбулась з вини відповідача.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2024 позивач ОСОБА_1 після смерті власника транспортного засобу марки ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала спадщину на вказаний транспортний засіб (а.с.11,12).

Станом на день дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 забезпечений Полісом № АТ/4770778 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 02.12.2023 страховика ПАТ НАСК «Оранта» з лімітом відповідальності 160000,00 грн. (без врахування франшизи 2500,00 грн.) за шкоду, заподіяну майну (а.с.19).

Страховиком ПАТ НАСК «Оранта» зроблено розрахунок страхового відшкодування, яким визначено загальну вартість відновлювального ремонту в сумі 35066,56 грн., одночасно страховиком застосовано коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 70% від вартості деталей, також зменшено суму страхового відшкодування на розмір франшизи в сумі 2500,00 грн. В результаті обрахованої суми визначена сума страхового відшкодування 15905,94 грн., яку здійснено страховиком 02.01.2025 (а.с.22,23,24,27).

На підтвердження фактичної вартості понесених витрат відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 41470,00 грн. позивачем надано товарний чек №23 від 17.06.2026 на суму 8300,00 грн. (а.с.28), товарний чек №35 від 25.06.2024 на суму 8000,00 грн. (а.с.29), Акт прийому передачі виконаних робіт по ремонту автомобіля від 25.07.2024 на суму 25170,00 грн. (а.с.30).

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється обставина дорожньо-транспортної пригоди, наявність вини відповідача та отримання позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 15905,94 грн. Предметом спору є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення становища пошкодженого майна позивача.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України встановлено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Положеннями ч. 2 статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 102 Закону України «Про страхування» здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Постановою від 22.04.2020 Верховний Суд у справі № 756/2632/17 погодився із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15, у якій суд дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц, від 21.02.2020 у справі № 755/5374/18.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_1 становить 41470,00 грн., а вартість матеріального збитку автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу складає 35066,56 грн. Разом з тим, як встановлено судом, на підставі заяви позивача, ПАТ НАСК «Оранта» проведена страхова виплата в сумі 15905,94 грн.

Враховуючи, що страхової виплати було недостатньо для повного відшкодування завданої матеріальної шкоди, то з відповідача ОСОБА_2 , як винної особи, яка завдала шкоду, підлягає стягнення на користь позивача різниці між завданим розміром шкоди і страховою виплатою, яка визначена стороною позивача, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25564,00 грн. - на відшкодування завданої внаслідок ДТП майнової шкоди та 1331,20 грн. - суму сплаченого судового збору, а всього 26895,20 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот дев'яносто п'ятсот грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Наталія СІРЕНКО