Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №288/738/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/738/26

Провадження № 2/288/752/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань – Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення неустойки (пені) за про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, в якому вказує, що заочним рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2024 року у справі №288/1982/24 з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання як дружини до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28 серпня 2024 року і до 13 грудня 2026 року.

На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист №288/1982/24.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виданого Коростишівським ВДВС Житомирському районі від 01.04.2026 (виконавче провадження №77508609), відповідач належним чином не виконує свій обов?язок щодо сплати аліментів. Станом на 01 квітня 2026 року сукупний розмір заборгованості за період з серпня 2024 року по березень 2026 року становить 56096.99 гривень.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дружини за період з 28.08.2024 по 01.04.2026 у розмірі 56096.99 гривень.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи наявна заява, в якій позивач просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання шляхом публікації судових викликів №288/738/26/10992/26 Вих. від 09 червня 2026 року та №288/738/26/13197/26 Вих. від 14 липня 2026 року на офіційному веб-порталі судової влади України, у судове засідання не з`явився.

Відповідно до чинного процесуального законодавства, відповідач, місце проживання (перебування) якого невідоме, вважається повідомленим про час і місце розгляду справи з дня отримання судом відповідного підтвердження про розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Зважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не повідомив про поважність причин неявки, суд ухвалює розгляд справи проводити за його відсутності.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 4ст. 82 ЦПК України, встановлені рішенням суду обставини у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2024 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення трирічного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: не встановлено, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28 серпня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . /а.с.3-4/

На виконання вказаного рішення позивачем отримано виконавчий лист №288/1982/24, виданий 17 січня 2025 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28 серпня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . /а.с.5/

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним державним виконавцем Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління юстиції України Богатиренко Альоною Володимирівною, заборгованість по сплаті аліментів за вказаним виконавчим листом, станом на 01 квітня 2026 року, за період з серпня 2024 року по березень 2026 року складає 56096.99 гривень. З розрахунку також вбачається, що ОСОБА_2 не внесено жодного платежу по сплаті аліментів на утримання дружини.

На час ухвалення цього рішення, суду не надано відомостей про оспорювання стягувачем або боржником вказаного розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18):

Згідно ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правовою позицією Верховної Суду України, викладеній у справі № 6-1477цс15 роз`яснено, що: «Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, за який не сплачено аліменти.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць обчислюється так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Таким чином, розмір неустойки (пені) за несплату аліментів за період з серпня 2024 року по березень 2026 року складає 56096.99 гривень.

В той час, згідно ст. 196 СК України, стягненню підлягає розмір неустойки (пені), який становить не більше 100 відсотків заборгованості, тому, у даному випадку, суд вважає обгрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача розміру пені, який дорівнює сумі заборгованості зі сплати аліментів з серпня 2024 року по березень 2026 року, а саме в розмірі 56096.99 гривень.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 Сімейного кодексу відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дружину, ОСОБА_1 , до досягнення їхньою спільною дитиною трирічного віку, а саме з 28 серпня 2024 року по до 13 грудня 2026 року у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2024 року, проте свої зобов`язання належним чином не виконував.

З позовами про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам, про розстрочення/відстрочення сплати заборгованості по аліментам, згідно вимог ст. 197 СК України, відповідач до суду не звертався.

Згідно із розрахунком заборгованості, виконаним державним виконавцем, за період з серпня 2024 року по березень 2026 року відповідачем не внесено жодного платежу на сплату аліментів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_2 , по сплаті аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку виникла внаслідок його вини і неналежного виконання ним своїх обов`язків, покладених на нього судовими рішеннями.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача в дохід держави у розмірі 1331.20 гривень.

Керуючись ст.ст,263-265,268,274,279 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) по заборгованості по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: відсутній у зв`язку з релігійним переконанням, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, яка виникла за період з серпня 2024 року по березень 2026 року, в розмірі 56096.99 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331.20 гривень, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко