Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №296/4138/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4138/26

2/296/3210/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м.Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

За змістом позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів, встановлених судовим наказом Корольовського районного суду м. Житомира виданого 22.06.2023 року у справі № 296/4324/23 за зверненням ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей; стягувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 24.06.2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 25.08.2023 розірвано.

Від спільного шлюбу сторони мають дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

01.06.2023 року Корольовським районним судом м.Житомира видано судовий наказ у справі №296/4324/23, яким наказано стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/2 всіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 травня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

14.06.2024 року рішенням Корольовського районного суду м.Житомира у справі № 296/8424/23 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6 з матір`ю ОСОБА_1 .

12.02.2025 року рішенням Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/146/25 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду - 07.01.2025 року і до повноліття дитини .

Позивач зазначає, що на сьогоднішній день, дитина ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Отже враховуючи, що право на отримання аліментів має лише той з батьків, з яким проживає дитина, позивач змушена просити суд про припинення стягнення з неї аліментів та відповідне стягнення аліментів з відповідача на її користь.

Ухвалою від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Позивач подала до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність (а.с.68).

Відповідач подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.69).

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками трьох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12,11).

На підставі судового наказу Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/4324/23 від 01.06.2023 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/2 всіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.05.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Постановами старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бондарчук Т.А. від 16.01.2024 року та 23.01.2024 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.27-28, 36-37).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 14.06.2024 року у справі № 296/8424/23, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 12.11.2024 року (а.с.29-35), визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6 з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.13-19).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.02.2025 року у справі № 296/146/25 ухвалено припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлених судовим наказом Корольовського районного суду м.Житомира від 01.06.2023 у справі № 296/4324/23 починаючи з дня набрання рішенням законної сили; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду - 07.01.2025 року і до повноліття дитини (а.с.20-26) .

З матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом проживання осіб без реєстрації від 13.01.2026 року (а.с.40).

Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Також вбачається, що син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 досягнув повноліття.

Відповідно до закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до п. 17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з матір`ю, з якої стягуються аліменти на користь батька на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів, оскільки вказане дає підстави вважати, що позивач займається вихованням та утриманням дитини.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що на момент звернення з позовом неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

В ході судового розгляду відповідач щодо вказаної обставини не заперечив, доказів в спростування доводів позивачки не надав.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що подальше стягнення аліментів із матері на користь батька є безпідставним, більше не відповідає інтересам дитини та реальним обставинам справи.

Враховуючи правову природу аліментів (які є власністю дитини), їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на користь того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, суд має враховувати при вирішенні спору наявність підстав для подальшого стягнення аліментів з особи, з якою, за встановленими обставинами справи, проживає дитина.

Існування судового наказу Корольовського районного суду міста Житомира від 01.06.2023 року у справі №296/4324/23 про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача повинно оцінюватись з урахуванням обставин, які змінились після його постановлення.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною другою статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Частиною 1 статті 10 СК України визначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Суд вважає, що обставини, які виникли після постановлення судового наказу Корольовського районного суду міста Житомира від 01.06.2023 року у справі №296/4324/23, а саме: проживання дитини разом з матір`ю, а також фактичне не проживання дитини разом з батьком мають істотне значення та є підставою, яка вказує на необхідність звільнення платника аліментів від подальшої сплати таких періодичних платежів, адже у такому випадку, той з батьків із ким проживає дитина набуває право на отримання аліментів, а в іншого з батьків таке право припиняється, що відповідає встановленому статті 141 СК України принципу рівності прав та обов`язків батьків стосовно своєї дитини.

Суд зважає на те, що за загальним правилом, яке випливає зі змісту частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про звільнення позивача від сплати аліментів на користь відповідача, а також про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50 % для дитини відповідного віку, щомісяця, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Оскільки позов надійшов до суду 05.04.2026 року, тому стягнення аліментів має бути здійснено саме з цієї дати.

Вирішуючи питання припинення стягнення аліментів з позивача на користь відповідача, суд бере до уваги, що позивачем не доведено чіткої дати зміни місця проживання дитини. Також точної дати припинення сплати аліментів не зазначено в змісті позовних вимог.

За вказаних обставин сплата (стягнення) аліментів підлягає припиненню з дати подання позову, що кореспондується із вимогою чинного законодавства щодо дня, з якого починається стягнення аліментів.

Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй "Про права дитини", яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

При цьому суд зазначає, що сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги щодо припинення стягнення аліментів, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, що становить 532,48 грн. Щодо судового збору в іншій частині (50%, 532,48 грн), судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Крім того, враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору, з відповідача, оскільки він визнає позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, необхідно стягнути на користь держави 50 % судового збору, що підлягає стягненню за позовом про стягнення аліментів, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 4,11,12,13,141,247,258,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які стягуються на підставі судового наказу Корольовського районного суду м.Житомира від 01.06.2023 у справі № 296/4324/23, починаючи з 05.04.2026 року.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 05.04.2026 року і до повноліття дитини.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 грн.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 532,48 грн судового збору, сплаченого згідно квитанції про сплату №4QYF-2178-Y8SE від 05.04.2026 на суму 1064,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 15.07.2026