Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №155/1081/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Суд: Горохівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №155/1081/26

Суддя: Санакоєв Д. Т.

Справа №155/1081/26

Провадження №3/155/354/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т.,

при секретарі судового засідання Федонюк О.М.,

розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з вищою освітою, водія експедитора, одруженого, який має на утриманні три малолітні дитини, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю прокурора Ковбасовської О.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Горохівського районного суду Волинської області 26 червня 2026 року надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу №42-2026 від 25.06.2026 року про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцію ОСОБА_1 будучи оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП № 2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, як суб`єкт декларування відповідно до п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» на якого поширюється дія зазначеного Закону, без поважних причин несвоєчасно, 22.04.2026, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: щорічну декларацію за 2021 рік (після звільнення), хоча зобов`язаний був подати її не пізніше 31 січня 2024 року, чим порушив вимоги абзацу 2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», п.2-7 розділу XIII «Прикінцевих положень» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Прокурором у судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення підтримано, прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у розмірі 850,00 грн. Вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, зокрема його об`єкт, суб`єкт, об`єктивна та суб`єктивні сторони.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 поліцейським є громадянин України, який відповідно до цього Закону склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Також відповідно до ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції визначається, як державна служба особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень та згідно ст.61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження визначені Законом України «Про запобігання корупції».

У положенні п.1 Розділу II Наказу №1179 МВС України «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» від 09.11.2016 зазначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

29.01.2016 ОСОБА_1 склав Присягу працівника поліції.

Відповідно до витягу з наказу начальника Головного управління національної поліції у Волинській області №3о/с від 04.01.2021 року ОСОБА_1 з 11 січня 2021 року призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

Згідно з витягом з наказу начальника Головного управління національної поліції у Волинській області №162о/с від 04.06.2021 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 ЗУ «Про національну поліцію» (за власним бажанням) з 11.06.2021 року.

Згідно пп.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно із Законом України №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» внесені зміни до п.2-7 розділу XIII «Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» (набрав чинності 12.10.2023), яким передбачено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Опрацюванням відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2021 рік (після звільнення) подав несвоєчасно, а саме: 22.04.2026 о 21 годині 33 хвилин, хоча був зобов`язаний її подати не пізніше 31 січня 2024 року.

При цьому матеріалами справи підтверджується те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з формою інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції» та з рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби.

Таким чином, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 42-2026 від 25.06.2026 року, витягами з наказів про призначення на посаду поліцейського та його звільнення; витягами із сайту Національного агенства з питань запобігання корупції (Єдиний державний реєстр декларацій); письмовими та усними поясненнями ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищевикладене суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, а його вина доведена поза розумним сумнівом.

Водночас, відповідно до ст.22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суддя дотримується вимог ст.23, 33 КУпАП, згідно з якими адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Таким чином, оцінюючи дії ОСОБА_1 та його ставлення до них, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, а саме, щире розкаяння у вчиненому, повне визнання вини в інкримінованому правопорушенні, те, що ОСОБА_1 за весь час роботи в поліції, належним чином виконував обов`язки щодо фінансового контролю, враховуючи відсутність у нього наміру приховати своє майно та дохід, дані про його особу, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні три малолітні дитини, здійснює підприємницьку діяльність, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, більше п`яти років не здійснює функцій особи уповноваженої на виконання функцій держави, відсутність негативних характеристик, як з місця роботи так і з місця проживання, відсутність обставин, які відповідно до ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що в сукупності ці обставини дають підстави для висновку про відсутність значної суспільної небезпеки в його діях, у зв`язку з чим суд вважає можливим застосувати до нього положення ст.22 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.

В даній конкретній справі, з огляду на її фактичні обставини та особу правопорушника ОСОБА_1 застосування положень ст.22 КУпАП, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, а саме виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі вказаного, керуючись ст.22, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua