Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №686/2262/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/2262/26

Провадження № 33/820/586/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Максименко Юлії Петрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Максименко Юлії Петрівни на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду, 12 січня 2026 року об 11 год 31 хв по вул. Чорновола, 180 в м. Хмельницькому водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager ARHK 0553, результат тесту № 889 становив 0,36 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Максименко Ю.П. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи.

Вважає, що працівником поліції було неправильно встановлено ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 .

Вказує, що технічне обслуговування приладу Drager Alcotest 7510 проводилось з порушенням шестимісячного строку, встановленого в Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Alcotest 7510».

Крім того, працівниками поліції не було зроблено пробного забору повітря перед проведенням огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, чим порушено процедуру проведення такого огляду.

Стверджує, що ОСОБА_1 був тверезий, оскільки він самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, результат огляду становив 0,13‰.

Також зазначає і про порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, адже ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому протокол про адміністративне правопорушення щодо нього міг бути складений виключно працівниками органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Вказує, що працівниками поліції всупереч вимогам законодавства не зафіксовано на відеозаписах факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин не надіслав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Максименко Ю.П., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564653 від 12 січня 2026 року, з якого вбачається, що 12 січня 2026 року об 11 год 31 хв на вул. Чорновола, 180 в м. Хмельницькому водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд за згодою останнього проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510, номер 0389, результат тесту № 889 становив 0,36‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 спостерігалися ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Огляд проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 № 0389, результат тесту – позитивний, 0,36‰ (а.с. 5);

- роздруківки з приладу Alcotest Drager 7510 № ARLM - 0389 від 12 січня 2026 року, якою підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 0,36‰ (а.с. 6);

- свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, з якого вбачається, що прилад Alcotest Drager 7510 № ARLM – 0389 є чинним до 10 липня 2026 року (а.с. 7);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 січня 2026 року, яким підтверджується, що ОСОБА_2 направлявся до КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. До медичного закладу ОСОБА_2 не доставлявся (а.с. 8);

- письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , відібраних працівниками поліції 12 січня 2026 року об 11 годині 23 хв, з яких вбачається, що між свідком та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, після чого останній сів в автомобіль «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , та поїхав по вул. Пілотській (а.с. 10);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується, що поліцейські зупинили автомобіль «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з наявною у них інформацією про відсутність чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на транспортний засіб, яким керував останній. Під час спілкування із водієм працівники поліції помітили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Водій погодився, у зв`язку із чим поліцейські провели його огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, попередньо впевнившись, що він готовий до використання. Результат огляду становив 0,36 ‰, з чим водій погодився. Після цього працівники поліції запропонували йому проїхати до найближчого медичного закладу для проведення огляду, від чого ОСОБА_1 відмовився. Поліцейські роз`яснили водієві, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього, працівники поліції роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Надалі, поліцейські ознайомили ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими адміністративними матеріалами (а.с. 10).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Максименко Ю.П. про те, що суд першої інстанції надав доказам неналежну оцінку та прийшов до помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, є необґрунтованими.

Твердження сторони захисту про те, що працівником поліції було неправильно встановлено ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 апеляційний суд відхиляє, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, поліцейські виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 правомірно було запропоновано пройти огляд для встановлення такого стану. Результат огляду був позитивний – 0,36‰, з чим водій погодився.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції неправильно було встановлено ознаки сп`яніння у водія, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що технічне обслуговування приладу Drager Alcotest 7510 проводилось з порушенням шестимісячного строку, встановленого в Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Alcotest 7510», на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.

Так, згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (далі – Інструкція), поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується», встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, становить 1 рік.

Як вбачається із матеріалів справи, 12 січня 2026 року ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, серійний номер ARLM-0389, а отже, його міжповірочний інтервал становить 1 рік.

Із роздруківки даного приладу тест № 889 вбачається, що газоаналізатор проходив калібрування 10 липня 2025 року, тобто за 6 місяців до моменту проведення огляду (а.с. 6).

Наведене повністю узгоджується із даними свідоцтва № П 51 QM 0943 103 25 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки — газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML», серійний номер ARLM-0389, яким підтверджується, що цей прилад 10 липня 2025 року пройшов повірку, за результатами якої встановлено, що він відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.

Отже, прилад Alcotest Drager 7510, серійний номер ARLM-0389, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, пройшов як калібрування, так і повірку, а тому правомірно був застосований працівниками поліції.

Твердження адвоката Максименко Ю.П. про те, що працівниками поліції не було зроблено пробний забір повітря перед проведенням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено процедуру проведення такого огляду, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, працівники поліції перед проведенням огляду водія на стан сп`яніння повідомили йому, що потрібно зачекати, адже газоаналізатор нагрівається. Коли ж прилад був готовий до застосування, він проінформував учасників характерним звуковим сигналом, і лише після цього поліцейські провели огляд ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння.

Крім того, як вбачається з роздруківки приладу Alcotest Drager 7510 тест № 889 результат перевірки чистоти приладу становить 0,00 ‰. Отже, у в приладі не залишилось вмісту спирту від минулих замірів, якщо такі були наявні.

З огляду на зазначені обставини, апеляційний суд не вбачає порушення працівниками поліції процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 був тверезий, оскільки він самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, результат огляду становив 0,13‰, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

Абзацом 4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводяться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Аналіз вказаної норми передбачає обов`язкову участь працівників поліції під час проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Матеріали справи відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було складено 12 січня 2026 року о 12 год 28 хв, результат становив – 0,36‰. Огляд на стан алкогольного сп`яніння він пройшов у закладі охорони здоров`я 12 січня 2026 року о 15 год 05 хв, результат становив - 0,13‰. Тобто з моменту виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння минуло понад дві години.

Разом з тим, така різниця в показах ‰ може бути зумовлена об`єктивними чинниками, зокрема проміжком часу між проведенням оглядів. Крім того, зменшення показника концентрації алкоголю в організмі протягом тривалого проміжку часу не є виключним або неможливим явищем. Така різниця може пояснюватися фізіологічними особливостями процесу всмоктування алкоголю в організмі людини. Тобто, людина поступово стає тверезою.

У зв`язку з цим, концентрація алкоголю в крові може ще зменшуватись протягом певного періоду після його вживання, що залежить від часу та кількості спожитого алкоголю, індивідуальних особливостей обміну речовин, прийому їжі, маси тіла та інших фізіологічних чинників. Саме тому різниця у показниках, отриманих із проміжком часу, зменшилась на 0,23‰.

Отже, довідка, видана ОСОБА_4 12 січня 2026 року в закладі охорони здоров`я, жодним чином не впливає на висновки суду першої інстанції про те, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він перебував в стані сп`яніння.

Твердження апеляційної скарги про порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому протокол про адміністративне правопорушення щодо нього мав бути складений працівниками органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.

Так, відповідно до абзацу п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - ст. ст. 44, ч.ч. 2, 3 ст. 123, ст. 17210 - 17220, ст. 173, ст. 174, ст. 178, ст. 182, ст. 1841, ст. 185, ст. 1857 КУпАП)

Отже, правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не містяться в переліку адміністративних правопорушень, щодо яких посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 (а.с. 38).

Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять наказу, рапорту або журналу службових розпоряджень командира військової частини, які б підтверджували, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час виконання своїх службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в приватному порядку в особистих цілях.

А тому працівниками поліції відповідно до вимог абзацу п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП було дотримано процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівниками поліції всупереч вимогам законодавства не зафіксовано на відеозаписах факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку, апеляційний суд зазначає наступне.

Дійсно, на відеозаписах, наявних в матеріалах справи, не зафіксовано, що транспортний засіб «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався вздовж вул. Чорновола, 180 у м. Хмельницькому.

Разом з тим, з вказаних відеозаписів вбачається, що коли працівники поліції вийшли з службового автомобіля, транспортний засіб «Хюндай Соната», д.н.з. НОМЕР_1 , стояв припаркований обабіч дороги з увімкненим двигуном внутрішнього згоряння, а також увімкненими попереджувальними сигналами.

Крім того, поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що його транспортний засіб був зупинений у зв`язку із наявною у них інформацією про те, що водій керує ним без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на автомобіль. Водій жодним чином не заперечував того, що він керував транспортним засобом.

Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, з результатом якого водій погодився, працівники поліції повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 цього також не заперечував та жодним чином не оспорював.

З огляду на вказані обставини, відсутність на відеозаписах факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки його працівниками поліції жодним чином не спростовує висновки місцевого суду про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Максименко Юлії Петрівни – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.