Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №501/647/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 27.07.2026

Справа № 501/647/26

2/501/1382/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №2078479 від 26.08.2025 в сумі 19603,20 грн, яка складається з: 12000,00 грн. – тіло кредиту, 7603,20 грн. – нараховані проценти.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.08.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР та відповідачем укладено Кредитний договір №2078479, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 12000 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах, передбачених договором.

Однак, відповідач не виконав умови договору, що призвело до виникнення заборгованості за №2078479 від 26.08.2025 в сумі 19603,20 грн, яка складається з: 12000,00 грн. – тіло кредиту, 7603,20 грн. – нараховані проценти.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно заяви позивача від 25.06.2026 про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №2078479 від 26.08.2025 в сумі 5644,20 грн, яка складається з: 5644,20 грн. – тіло кредиту.

Відповідач 17.06.2026 надав до суду відзив на позов, просить суд прийняти визнання позову в частині стягнення 5644,20 грн. залишку заборгованості за кредитом, в решті вимог відмовити за необгрунтованістю, повернути позивачу 50 % сплаченого судового збору на підставі п.3 ст.142 ЦПК України.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу 30.03.2026 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.63).

Ухвалою судді від 30.03.2026 справу відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.63-64).

Ухвалами суду від 27.07.2026 прийнято відзив відповідача на позов та зменшення розміру позовних вимог.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 26.08.2025 між ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» та відповідачем укладено Кредитний договір №2078479, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 12000 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах, передбачених договором.

Однак, відповідач не виконав умови договору, що призвело до виникнення заборгованості за №2078479 від 26.08.2025 в сумі 19603,20 грн, яка складається з: 12000,00 грн. – тіло кредиту, 7603,20 грн. – нараховані проценти.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем умови кредитного договору не виконувались, в передбачений умовами договору строк кредитні кошти не повернуті, внаслідок чого виникла заборгованість.

Судом встановлено, що 26.08.2025 між ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР та відповідачем укладено Кредитний договір №2078479, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 12000 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах, передбачених договором.

Однак, відповідач не виконав умови договору, що призвело до виникнення заборгованості за №2078479 від 26.08.2025 в сумі 19603,20 грн, яка складається з: 12000,00 грн. – тіло кредиту, 7603,20 грн. – нараховані проценти.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно заяви позивача від 25.06.2026 про уточнення (зменшення) позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №2078479 від 26.08.2025 в сумі 5644,20 грн, яка складається з: 5644,20 грн. – тіло кредиту.

Відповідач 17.06.2026 надав до суду відзив на позов, просить суд прийняти визнання позову в частині стягнення 5644,20 грн. залишку заборгованості за кредитом,

Таким чином суд позовні вимоги підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи дане судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно платіжної інструкції №309 від 13.02.2026 (а.с.1) позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із задоволенням позову пропорційно долі зменшених вимог у розмірі 766,56 грн. (5644.20 грн./19603,20 грн.) *2662,40 грн.

Керуючись статями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР (ЄДРПОУ 39287145) заборгованість за кредитним договором №2078479 від 26.08.2025 в сумі в сумі 5644,20 грн, яка складається з: 5644,20 грн. – тіло кредиту, сплачений судовий пропорційно долі зменшених вимог у розмірі 766,56 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко