Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №496/1498/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1475/26

Номер справи місцевого суду: 496/1498/26

Головуючий у першій інстанції Шаньшина М. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586113, 08.02.2026 о 11-й годині 30 хвилин за адресою: Одеська область, с-ще Хлібодарське, Маяцька дорога 13, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen FOX д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці очей, що не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 26.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Не погодившись з вищевказаною постановою суду, 06.07.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Мартинюк Ю.С. подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26.06.2026 та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не встановлено повно та всебічно фактичні обставини правопорушення. Наявні в матеріалах справи докази не досліджені в судовому засіданні Біляївського районного суду Одеської області, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги, що докази мають суперечливі відомості щодо ознак сп`яніння особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Судом першої інстанції не прийнято до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що пояснення, наявні в матеріалах справи, ним не надавались, а самі пояснення та підпис під ними не його. Судом першої інстанції проігнороване клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи, а також клопотання про закриття провадження у справі, та не надано ним належної правової оцінки. Працівниками поліції одразу було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд, але не було названо жодної ознаки наркотичного сп`яніння, які були записані в протоколі про адміністративне правопорушення. З відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 нормально спілкується з поліцейськими, відповідає чітко на питання, а наявне періодичне заїкання є характерним наслідком нервового тіку, оскільки він є військовослужбовцем та проходить військову службу, яка пов`язана з напругою та високим ризиком для здоров`я. Поліцейськими жодного разу не було перевірено очі ОСОБА_1 ліхтарем, або іншим приладом, а тому в уповноважених осіб були відсутні підстави стверджувати про наявність вказаної ознаки наркотичного сп`яніння. Судом першої інстанції не враховано той факт, що в направленні на медичний огляд водія транспортного засобу та в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені різні ознаки сп`яніння. Поліцейськими, усупереч встановленому законом порядку, не було відсторонено ОСОБА_1 від керування ТЗ. Докази, наявні в матеріалах справи, як кожен окремо, так і в сукупності не доводять наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а тому у поліцейських були відсутні підстави пропонувати останньому пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

В судове засідання 23.07.2026 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ч. 1 ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за можливе розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності сторони захисту, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п.п. 7-8, 15 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Так, суд дійшов вірного висновку про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586113 від 08.02.2026 з якого слідує, що ОСОБА_1 08.02.2026 о 11-й годині 30 хвилин за адресою: Одеська область, с-ще Хлібодарське, Маяцька дорога 13, керував ТЗ Volkswagen FOX д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці очей, що не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до довідки про повторність, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягався;

- відеозаписом, який крім іншого, містить розмову із працівником поліції, в ході якої останній вказує апелянту про наявність в нього ознак наркотичного сп`яніння, та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, але останній відмовляється: «відмовляюсь, часу нема» (12:06:34); «в медичному закладі відмовляюсь» (12:06:50). Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 що відносно останнього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (12:06:58). ОСОБА_1 робить записи у протокол серії ЕПР1 №586113 від 08.02.2026 (12:51:25). ОСОБА_1 отримує копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586113 від 08.02.2026 (12:52:30). ОСОБА_1 отримує тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом (12:53:10). На питання працівників поліції «чи є скарги на нас?» (12:53:28), ОСОБА_1 зазначає під відеофіксацію «на вас нічого немає» (12:53:31).

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП МЦПЗ ООР від 08.02.2026.

Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння фактично своїми діями та поведінкою відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозапис, долучений до матеріалів справи, на який міститься посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносяться до зазначеної у протоколі події. Відеоматеріал наявний у достатньому об`ємі для з`ясування дійсних обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, працівники поліції мали підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, оскільки певні ознаки свідчили, що останній може перебувати в стані наркотичного сп`яніння.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, що на думку апелянта свідчить про те, що він не перебував в стані сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд ставиться критично до посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 жодних письмових пояснень не надавав та не підписував, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, ОСОБА_1 та його захисником не надано відомостей про те, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.

Тобто, матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції, незаконності складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, на що безпосередньо звертає увагу захисник у поданій апеляційній скарзі, як ОСОБА_1 так і його захисником апеляційному суду не надано.

Апеляційний суд, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

У даній конкретній справі, з урахуванням зібраних доказів, апеляційний суд вважає, що необхідності в призначенні експертизи немає, оскільки матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями сторін та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого КУпАП.

При цьому слід зазначити, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 08.02.2026 містить недоліки, то вони є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах норм КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку №1103. ОСОБА_1 на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, тому зазначені обставини не вимагали від поліцейського складати направлення на медичний огляд.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Скаржник не довів обставини, на які посилався, як на підставу задоволення своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова