Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №604/94/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/94/26

Провадження № 2-др/604/10/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді – Федорович І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад заяви.

13 липня 2026 року до суду через Електронний суд надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. До заяви долучено копію Договору про надання правничої допомоги, копію акту виконаних робіт, ордер, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Процесуальні рішення та дії суду.

У судове засідання сторони та їхні представники, належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не з`явилися.

Указане не перешкоджає вирішенню питання про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10.07.2026 (повне рішення складено – 15.07.2026) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі - 14 085,00 грн. У решті позову – відмовлено.

Розгляд справи відбувався у спрощеному порядку з участю сторін в судових засіданнях. Суд визнавав особисту явку сторін обов`язковою.

У позовній заяві Позивач просила стягнути з Відповідача судові витрати і зазначила, що орієнтовний розмір судових витрат на правничу професійну допомогу становить 7000,00 грн в суді першої інстанції.

22 грудня 2025 року між адвокатом Фіщук А.А. та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правничої (адвокатської) допомоги.

Сторони погодили у Розділі 4, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 13.07.2026 за Договором про надання правничої допомоги від 22.12.2025 виконавець у період з 22.12.2025 по 10.07.2026 надав замовнику правничу допомогу за Договором у такому вигляді: консультації, визначення правової позиції, вивчення та аналіз документів позивача, пошук судової практики, збір доказів, складання позовної заяви, аналіз актуальних правових позицій Верховного Суду та апеляційних судів у подібних правовідносинах, участь у судових засіданнях, витрати для прибуття до суду, виконання технічної роботи. Вартість наданих послуг становить – 7000,00 грн.

До позовної заяви також було долучено Ордер на надання правничої допомоги у Підволочиському районному суді Тернопільської області від 26.01.2026 №1092850.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2, 3, 5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У ч. 1 ст. 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

У пункті 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд.

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

За висновком Великої Палати Верховного Суду критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 189 постанови від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19; пункт 145 постанови від 26 червня 2024 рок у справі № 686/5757/23; пункт 179 постанови від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22).

Суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Суд бере до уваги, що в цій справі було заявлено позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину. Вказана категорія справ та їх розгляд не передбачає матеріальної та процесуальної складності в підготовці позовної заяви, потреби глибокого аналізу судової практики, не передбачає потреби ґрунтовного вивчення великого обсягу законодавства чи пошуку та подання багатьох доказів, вчинення додаткових процесуальних дій. Предмет доказування є визначеним та чітким в таких справах.

З огляду на наведене, з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про стягнення на користь Позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 15, 76-81, 89, 133, 137, 141, 246, 247, 259, 263, 265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

У решті вимог заяви про стягнення судових витрат - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Федорович