Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №589/2780/26
Суддя: Курбанова А. Р.
Справа № 589/2780/26
Провадження № 3/589/1487/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2026 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, командира взводу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ №082425 від 27.05.2026р., 26.05.2026 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 , в умовах дії особливого періоду (воєнного стану), за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечіткі рухи, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці та в медичному пункті військової частини відмовився, що засвідчує акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 26.05.2026 року №10. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що в цілому від проходження медичного огляду не відмовлявся, а лише відмовився проходити огляд за допомогою газоаналізатора, але був готовий здати біоматеріал, про що зазначив відповідному медичному працівнику. Вказував, що в Шосткинській ЦРЛ лікар відмовив у проведенні медичного огляду на стан сп`яніння та заборі біоматеріалів, посилаючись на те, що вказані аналізи можуть проводитись лише у разі дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, в лікарні зазначили, що оскільки Військової служби правопорядку не має, огляд військовослужбовця провести неможливо. Зазначав, що того дня обов`язки військової служби не виконував, а просто відпочивав на території розосередження особового складу. Вказував, що свідка ОСОБА_2 , який надавав пояснення щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, взагалі не було на місці події. Крім того, зазначив, що приймає медикаменти, які можуть впливати на розслаблення і мову, тому такі ознаки могли бути помилково сприйняті як алкогольне сп`яніння та бути підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, враховуючи таке.
Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 280 КУпАП суд, керуючись принципами всебічності, повноти, об`єктивності та законності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Тобто притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП склад даного правопорушення становлять, крім іншого, дії, що полягають у відмові військовослужбовців від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Об`єктивна сторона ст. 172-20 КУпАП може полягати в таких діяннях: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів на території військових частин, військових об`єктів; 2) поява на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 3) виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 4) відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Склад правопорушення є альтернативним - наявність складу проступку пов`язується з вчиненням будь-якого наведеного вище діяння, яке передбачається у диспозиції адміністративно-правової норми.
Як вбачається зі службового посвідчення серії НОМЕР_3 від 22.06.2024р. та довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 697 від 29.05.2026р., ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 26.02.2001р. та займає посаду командира 1 мінометного взводу – старшого офіцера мінометної батареї, а відтак має статус військовослужбовця.
В свою чергу, порядок огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння визначений статтею 266-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Частиною 7 ст. 266-1 КУпАП визначено, що порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32 (далі - Порядок), огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
За вимогами п. 8, 10, 11 Порядку:
- військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п. 8);
- уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного у закладі охорони здоров`я (п. 10);
- у разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду (п. 11).
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив, що на підтвердження вини ОСОБА_1 посадовою особою долучено акт № 10 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 26.05.2026р. та письмові пояснення майора ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 і майстер-сержанта ОСОБА_2 від 27.05.2026 року.
Разом з тим, оцінюючи вказані докази в їх сукупності, суд зазначає, що за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ №082425 від 27.05.2026р. ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 26.05.2026 року о 19 год. 30 хв. виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці та в медичному пункті військової частини відмовився.
Проте, з наявних у матеріалах справи пояснень свідків майора ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 та майстер-сержанта ОСОБА_2 від 27.05.2026 року вбачається, що старший лейтенант ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в цілому. Натомість, після виявлення ОСОБА_1 , йому було запропоновано пройти медичний огляд у лікарні, куди останній добровільно прибув. У закладі охорони здоров`я КНП «Шосткинська ЦРЛ» черговий лікар відмовив у проведенні медичного огляду та заборі аналізів, посилаючись на те, що за внутрішніми правилами лікарні такі аналізи відбираються лише у разі дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки спеціалізований накродиспансер на той момент вже не працював через пізній час, після цієї відмови лікаря вони доставили ОСОБА_1 до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , де ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестера), про що й було складено акт № 10.
Зазначені обставини повністю підтверджують пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, про те, що він від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я не ухилявся та був готовий пройти в мед закладі, однак такий огляд не був проведений з причин, які не залежали від його волі. Відмова ж від проходження огляду за допомогою технічного засобу в медичній установі військової частини за наявності бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки реалізація права на проведення огляду в закладі охорони здоров`я гарантована ст. 266-1 КУпАП та п. 8 Порядку.
При цьому відмова чергового лікаря КНП «Шосткинська ЦРЛ» у проведенні огляду військовослужбовця не може розцінюватись судом як ухилення або відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.
За вимогами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Слід також зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Жодних інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби в нетверезому стані чи його відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку суду надано не було.
Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії», відповідно до якої суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення чи змінювати його зміст, оскільки це порушує принцип рівності сторін та право особи на захист.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З наявних у справі матеріалів неможливо встановити вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, поза розумним сумнівом, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 відповідного адміністративного правопорушення.
Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, залишилася не встановленою.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч.3 ст. 172-20, ст. 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua