Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №465/7577/24 — Франківський районний суд м. Львова

465/7577/24

1-кп/465/651/26

Вирок

Іменем України

03.06.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 30.10.2025 за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді 1 року 10 днів пробаційного нагляду.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а саме, 22.12.2023 року Залізничним районним судом м.Львова від 22.12.2023 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які в подальшому 26.06.2024 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова змінені на 240 годин громадських робіт, на шлях виправлення не став та 08.08.2024 року близько 15:00 перебуваючи за адресою м.Львів, вул. Трускавецька, 2 на землі знайшов (придбав) згорток обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, всередені якого знаходивсся полімерний зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору. Усвідомивши, що це психотропна речовина, обіг якої заборонено, ОСОБА_4 вирішив привласнити знайдений згорток із вмістом кристалічної речовини білого кольору, та в подальшому зберігав його при собі з метою подальшого самостійного вживання, без мети збуту, заховавши його до правої кишеня своїх шортів, у яких був одягнутий придбавши і привласнивши їх в такий спосіб, та зберігав до моменту виявлення його з ним працівниками поліції.

08.08.2024 близько 15:19 год., ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Тролейбусна, 2 у м. Львові, та зберігаючи при собі вказану психотропну речовину, був виявлений працівниками поліції ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, які там в цей час здійснювали патрулювання та відпрацювання території Франківського району м. Львова, які, підійшовши до нього представилися, у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» пред?явили свої службові посвідчення у розгорнутому вигляді та запитали в останнього його анкетні дані та чи має він при собі заборонені обігом речі. У відповідь на вказані запитання ОСОБА_4 представився, а також повідомив, що в нього при собі у правій кишені шортів знаходиться згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, всередині якого знаходився полімерний зіп-пакет із вмістом білої порошкоподібної речовини, зі слів останнього «солі», який зі слів останнього, він знайшов та зберігав при собі без мети збуту, для власного використання та, які згідно з висновком експерта від 30.08.2024 є особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,8450 грама, обіг якої відповідно до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" заборонено.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, підтвердивши викладені в обвинувальному акті обставини. Показав суду, що перебуваючи у м.Львові, знайшов на вулиці психотропну речовину та зберігав при собі, мети збуту не мав.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ч.1 ст.309 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який відповідно до довідки №2213д від 21.08.2024 року на обліку у лікаря психіатра не перебуває, відповідно до довідки №4773 від 22.08.2024 року на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій ст. 70 КК України. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 30.10.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

В подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 10.11.2025 внесено виправлення у резолютивну частину вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 30 жовтня 2025 року у справі №466/11759/25 та вважати вірним «призначити ОСОБА_4 покарання із врахуванням ст.71 КК України у вигляді 1 (одного) року 10 (десять) днів пробаційного нагляду».

У зв`язку з наведеним, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, покарання обвинуваченому слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень в порядку ст. 70 КК України з врахуванням вказаного вироку.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Відтак, на підставі ч.3 ст.72 КК України, вказаний вирок у вигляді штрафу слід виконувати самостійно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.

З урахуванням положень ст.124 КПК України витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.

Керуючись ст.370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 тисячу гривень 00 коп.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання за цим вироком приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 30.10.2025р. та ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10.11.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 10 днів пробаційного нрагляду та штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в сумі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) гривню 84 коп.

Речові докази у справі - PVP масою 0,8450 грама - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо вінне скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1