Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №947/7144/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/7144/26

Провадження № 2-а/947/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В. розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови №R332360 від 3.02.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1ч.3 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з застосунку «Дія» йому стало відомо, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено оскаржувану постанову, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Вважає, що постанова була винесена не законно, оскільки жодних викликів до ТЦК та СП він не отримував та законодавства не порушував.

Сторона відповідача надала відзив, у якому проти задоволення позову заперечувала.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з позивач зареєстрований у Київському районі м.Одеси, має на утримання трьох неповнолітніх дітей.

3.02.2026 відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210-1ч.3 КУпАП з накладенням штрафу 17000 грн. за те, що він не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При вирішенні позовних вимог суд застосовує такі норми права.

У частині 1 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

У примітці до статті 210 КУпАП визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 99 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є бланкетною, оскільки її диспозиція передбачає відповідальність за порушення, не даючи повного опису всіх його ознак, а відсилає до конкретного нормативно-правового акту. Це означає, що для визначення суті правопорушення необхідно посилатися на відповідні правила, встановлені іншими законами або актами.

Статтею 256ч.1 КУпАП визначено, що, зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Сторона відповідача не надала суду доказів того, що позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто оскаржуємою постановою.

Відповідачем не надано достатніх належних доказів на спростування доводів позивача та на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 79, 241-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову №R332360 від 3.02.202 6року винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження в справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя Я. В. Бескровний