Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №499/1019/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1019/26

Провадження № 1-кп/499/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , у режимі відеоконференцзв`язку: захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162260000264 від 06 травня 2026 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Донецький міста Кіровська Луганської області, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України такий, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи, за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з вересня 2025 року до травня 2026 року, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він проживає однією сім`єю та пов`язаний спільним побутом, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

Так, 18.09.2025 приблизно о 16:45 ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 , психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

За результатами розгляду вищевказаного протоколу, постановою Іванівського районного суду Одеської області від 14.10.2025 (справа №499/1197/25) ОСОБА_4 визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1190 гривень. Постанова набрала законної сили 24.10. 2025 року.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 28.02.2026 приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, 01.03.2026 приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 , психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 02.03.2026 приблизно о 22:00 ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 , психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Далі, 03.03.2026 приблизно о 13:00 ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 , психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

16.03.2026 постановою Іванівського районного суду Одеської області справи про адміністративне правопорушення 499/275/26, 499/277/26, 499/278/26, 499/279/26 стосовно ОСОБА_4 , про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер 499/275/26 (провадження 3/499/99/26).

За результатами розгляду вказаних протоколів постановою Іванівського районного суду Одеської області від 16.03.2026 (справа №499/275/26) ОСОБА_4 , визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1360 гривень. Постанова набрала законної сили 27.03.2026.

В подальшому, 08.03.2026 приблизно о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП.

Також, 09.03.2026 приблизно о 16 годині 58 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 , психологічне насильство, а саме: допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки), після чого остання викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

30.03.2026 постановою Іванівського районного суду Одеської області справи про адміністративне правопорушення 499/386/26, 499/387/26 стосовно ОСОБА_4 , про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер 499/386/26 (провадження 3/499/130/26).

За результатами розгляду вказаних протоколів, постановою Іванівського районного суду Одеської області від 30.03.2026 (справа №499/386/26) ОСОБА_4 , визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1360 гривень. Постанова набрала законної сили 10.04. 2026 року.

У той же час, ОСОБА_4 відповідних для себе висновків не зробив та 05.05.2026, приблизно об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство та фізичне насильство, а саме: застосовував фізичну силу та заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_5 , та ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою після чого остання вирішила звернутися до працівників поліції та у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП більше двох разів, зареєстровано заяву ОСОБА_5 щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України.

ОСОБА_5 має зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчиненого відносно неї домашнього насильства, яке мало місце в період з вересня 2025 до травня 2026 року. У неї погіршився стан життя.

Систематичне домашнє насильство є психотравмувальним для потерпілої ОСОБА_5 та їй завдані психологічні страждання.

Відтак, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

30.06.2026 року у вказаному кримінальному провадженні між потерпілою ОСОБА_5 за її ініціативою та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про примирення відповідно до положень ст.ст. 42, 56, 468, 469, 471,КПК України.

В угоді про примирення потерпіла та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст. 126-1 КК України, які ніким не оспорюються, узгоджене покарання у виді 150 годин громадських робіт, та згоду сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, підтвердив, що кримінальне правопорушення вчинив за обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про примирення, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.

Захисник підтримала позицію свого підзахисного.

Потерпіла ОСОБА_5 просила затвердити угоду про примирення, вказавши, що угода укладена за її ініціативою.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, угода є добровільною, просив затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

За приписами ч.2 ст. 469 КПК України угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ст. 126-1 КК України відноситься до нетяжких злочинів та угода укладена за ініціативою потерпілої, тому у вказаному кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом, а потерпілий розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався у тому, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, судом встановлено, що угода про примирення укладена за ініціативою потерпілої, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 469 КПК України.

При перевірці угоди про примирення на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися, узгоджене сторонами покарання відповідає санкції ст. 126-1 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Відтак, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, характеру і тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає можливим відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 475 КПК України затвердити угоду про примирення між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Речові докази відсутні. Судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 314, 368, 370, 373, 374, 393, 395, 468-469, 471, 475, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 30.06.2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 12026162260000264 від 06 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з моменту його проголошення через Іванівський районний суд Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1