Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №509/4520/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6111/26

Справа № 509/4520/25

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Люстдорф»,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,

на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 березня 2026 року,

за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), в обґрунтування якого зазначив, що 15.05.2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області видав судовий наказ по справі № 509/2379/25 за заявою ОК «Житловий кооператив «Люстдорф» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 93 075 грн та понесені судові витрати у розмірі 4 000 грн.

13 червня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. відкрито виконавче провадження № 78370186.

Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 30.06.2025 року скасував зазначений судовий наказ.

02.07.2025 року приватним виконавцем Колечко Д.М. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Приватним виконавцем Колечко Д.М. в період з 13.06.2025 року по 02.07.2025 року при виконанні виконавчого провадження № 78370186 з банківського рахунку ОСОБА_1 на рахунок ОК «Житловий кооператив «Люстдорф» списано загальну суму коштів у розмірі 20 827,23 грн.

ОСОБА_1 звертався до ОК «Житловий кооператив «Люстдорф» із претензію про добровільне повернення коштів, проте станом на момент звернення з позовною заявою до суду зазначені кошти не були повернуті позивачу.

У листопаді 2025 року ОК «Житловий кооператив «Люстдорф» звернувся до суду з клопотанням про зупинення розгляду справи № 509/4520/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 509/5584/25.

Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 31 березня 2026 року зупинив провадження у справі №509/4520/25 за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 509/5584/25 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що встановлені судом обставини унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 березня 2026 року по справі № 509/4520/25 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не встановив та не обґрунтував підстави щодо зупинення провадження у справі, не дослідив можливість розгляду справи по суті. Результат справи № 509/5584/25 не має вирішального значення для справи № 509/4520/25, оскільки вони мають різний предмет та підстави позову. Зупинення провадження у справі порушує принцип розумності строків розгляду справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження та ОК «Житловий кооператив «Люстдорф» роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав відповідно до ч.7 ст. 272 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Гришко С.О. копію ухвали про відкриття провадження отримав 11.04.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОК «Житловий кооператив «Люстдорф» копію ухвали про відкриття провадження від 08.04.2026 року та копію апеляційної скарги отримав 11.04.2026 року та 06.04.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.07.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що судом встановлені обставини відповідно до ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України).

Проте, оскаржувана ухвала суду не містить мотивувальної частини, відсутні висновки суду щодо об`єктивної неможливості розгляду справи цієї справи до розгляду справи № 509/5584/25.

Отже, оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, оскільки в ній не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина ухвали.

Положеннями ст. 251 ЦПК України передбачено підстави за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, в тому числі відповідно до п. 6 ч. 1 даної статті, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Саме на вказані положення п. 6 ч. 1 даної ст. 251 ЦПК України й посилається суд першої інстанції, як на підставу задоволення заявленого клопотання та зупинення провадження по справі.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Згідно пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року(стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. При цьому, об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01 березня 2024 року у справі № 910/17615/20 зазначено, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Таким чином, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Предметом спору у справі що розглядається, є позовні вимоги про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» на користь позивача безпідставно отриманих коштів у розмірі 20827,23 грн.

Як на підставу позову позивач посилається на те, що 15.05.2025 року Овідіопольським районним судом Одеської області по справі 509/2379/25 за заявою Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 93075 грн. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.06.2025 року скасовано судовий наказ від 15.05.2025 року.

Проте у період з 13.06.2025 року, з часу відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. виконавчого провадження № 78370186, по 02.07.2025 року винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, з банківського рахунку ОСОБА_1 на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» списана сума коштів у загальному розмірі 20827,23 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи № 509/5584/25 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, із долученням копії ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.10.2025 року про відкриття провадження у справі.

В клопотанні зазначено, що предметом спору у даній справі є встановлення факту існування та розміру бору між тими самими сторонами. Обставини справи, які піддягають встановленню у справі № 509/5584/25, мають вирішальне значення для розгляду справи № 509/4520/25, оскільки доведеність або відсутність заборгованості безпосередньої впливає на можливість та обґрунтованість вимог про витребування грошових коштів.

При цьому, в матеріалах справи відсутня зазначена вище позовна заява із якою Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Люстдорф» звернувся до суду у справі № 509/5584/25.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не проаналізував предмети та підстави позовів у справах, не встановив чи пов`язані вони між собою взагалі (за який період стягувалась заборгованість за житлово-комунальні послуги за судовим наказом від 15.05.2025 року, оскільки в наказі не зазначений період, та період заборгованості за житлово-комунальні послуги у справі № 509/5584/25), як не обґрунтував, так і не навів мотивів існування об`єктивної неможливості розгляду даної справи та її вирішення на підставі доказів, якими відповідач обґрунтовує свої вимоги до вирішення іншої справи.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на норму процесуального закону.

Підставами для задоволення заявленого клопотання відповідача про зупинення провадження є виключно його посилання на наявність об`єктивної неможливості розгляду даної справи, без викладення обставин такої неможливості та не наданням доказів. При цьому, положеннями ст. 251 ЦПК України чітко визначено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наведеного суд першої інстанції не врахував, дійшов до немотивованого і передчасного висновку про неможливість розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 20827,23 грн до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 509/5584/25 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» до ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п 6 ч. 1 ст. 251, ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374,п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених пунктом 2 частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

О.Ю. Карташов