Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №454/2159/26 — Сокальський районний суд Львівської області

454/2159/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Шептицького районного відділу поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого в АДРЕСА_1

за ст.124 та ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

20.05.2026 року близько 10.30 год., по вулиці Шептицького, 93, у м. Сокаль водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Passat НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з НОМЕР_2 , яким кермувала ОСОБА_3 13.01.1999 року, що рухався попереду. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, будучи причетним до даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 , залишив місце події та не повідомив працівників поліції про дану пригоду.

За даними фактами за вчинення ОСОБА_2 , кількох правопорушень було складено два протоколи серії ЕПР1 №870751 за ст.124 КУпАП та ЕПР1 №670788 за ст.122-4 КУпАП.

Враховуючи, що протоколи про вчинення правопорушень, передбачених ст. ст.122-4, 124 КУпАП складено відносно однієї і тієї ж особи та стосуються однієї і тієї ж події, тому для всебічного і повного з`ясування обставин справи їх слід об`єднати в одне провадження.

При об`єднанні справи слід дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

В судове засідання ОСОБА_2 , не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Захисник Мацей М.М., подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що він перебуває у відпустці. Також захисником подано клопотання про зупинення розгляду справи у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 , на військовій службі до його звільнення з військової служби. Свою заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , відповідно до довідки від 18 червня 2026 року, перебуває на військовій службі, а тому позбавлений можливості брати участь в розгляді справи та надавати свої пояснення особисто в суді, отже, з метою не порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - існує необхідність у зупиненні провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_2 , з військової служби. При розгляді клопотання просив врахувати постанову ВП ВС від 12 листопада 2025 року у справі 754/947/22.

Дослідивши матеріали справи та надані клопотання судом встановлено наступне.

20.05.2026 року близько 10.30 год., по вулиці Шептицького, 93, у м. Сокаль водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Passat НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з НОМЕР_2 , яким кермувала ОСОБА_3 13.01.1999 року. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_2 , місце події залишив, до поліції не звертався.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності отримала судову повістку завчасно та має можливість подати свої письмові пояснення щодо обставин справи, крім того має захисника адвоката Мацея М.М., який представляє інтереси під час розгляду справи в суді, тому має змогу забезпечити належним чином свій судовий захист.

Питання зупинення та відновлення строків, визначених ст.38 КУпАП, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. За таких обставин застосування судом не передбачених законом процесуальних механізмів призвело б до порушення принципу правової визначеності, створення невизначеності щодо порядку розгляду справи та фактичного виходу суду за межі наданих повноважень, що є неприпустимим.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої втручання у права особи та застосування процесуальних механізмів повинно здійснюватися виключно «на підставі закону» та бути передбачуваним для учасників провадження (зокрема, рішення у справах «Крюслен проти Франції» та «Маліж проти Франції»). Відсутність чіткої правової норми щодо зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення виключає можливість застосування таких механізмів судом шляхом розширеного тлумачення.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті при розгляді справи за ст.124 та ст.122-4 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Також, слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про вказане адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Посилання захисника на правові висновки ВП Верховного Суду у справі №754/947/22 є безпідставними, оскільки зазначене рішення ухвалено в межах цивільного судочинства та стосується застосування положень п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України. Водночас провадження у справах про адміністративні правопорушення регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, який не передбачає можливості зупинення провадження у подібних випадках. Норми ЦПК України, а також сформовані на їх підставі правові позиції Верховного Суду, не можуть бути застосовані за аналогією, оскільки таке застосування призведе до розширення процесуальних прав та обов`язків учасників провадження поза межами спеціального закону, що суперечить принципу юридичної визначеності. Крім того, правові висновки, викладені у вказаних постановах, стосуються зупинення провадження у зв`язку з обов`язковістю участі сторони у відповідному виді судочинства, тоді як у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, присутність особи не є обов`язковою, а її право на захист може бути реалізовано через захисника або шляхом подання письмових пояснень. Таким чином, наведена захисником судова практика не є релевантною до спірних правовідносин та не підлягає застосуванню при вирішенні даного питання.

З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку, що заява про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути направлена на досягнення мети спливу строків визначених ст.38 КУпАП та як наслідок, уникнення притягнення особи до адміністративної відповідальності, що може містити ознаки зловживання процесуальним правом.

На підставі зазначеного, суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у даній справі.

Окрім того, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Також, згідно п.2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП України виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Враховуючи обставини події, схему з місця ДТП, рапорт інспектора поліції, пояснення ОСОБА_3 , суд вважає, що водій ОСОБА_1 , здійснюючи рух центральною вулицею міста не дотримався безпечної швидкості руху, а тому не встиг загальмувати, коли водій попереду зупинився для того, аби пропустити пішоходів, які переходили дорогу на пішохідному переході. Крім того, усвідомлюючи, що транспортні засоби отримали механічні ушкодження, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишила місце ДТП і щодо обставин цієї ситуації до поліції не зверталася, будь-яких зауважень щодо порушень правил дорожнього руху іншим водієм не заявляла. Вжитими заходами, за наслідком звернення ОСОБА_3 , з пошуку водія ОСОБА_1 , останнього було виявлено по місцю проживання і при спілкуванні він повідомив поліції, що вживав алкоголь після ДТП. Отже, водій усвідомлював, що став учасником ДТП та, що внаслідок даної події нанесено матеріальну шкоду.

Статтею 38 КУпАП передбачено, що стягнення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 та ст.122-4 цього кодексу може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення.

Захисником Мацей М.М., до суду було подано ряд клопотань, однак, серед них не заявлено жодних пояснень щодо обставин вказаної події та заперечень на складені протоколи. Разом з тим, з матеріалів справи можна встановити, що водій залишив місце ДТП, а під час розгляду справи в суді подає клопотання про відкладення та зупинення розгляду, що може свідчити про ухилення останнього від відповідальності за вказані правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Отже, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , від 20.05.2026 року усвідомлював, що був учасником ДТП, і мав необмежену можливість відстоювати свої інтереси, якщо такі порушені, однак, його поведінка спрямована лише на затягування розгляду, а тому, у зв`язку із наведеним у клопотанні захисника Мацей М.М., про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією статті.

Керуючись ст.ст.1,2,8,9,23,36,38, 283-285 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви захисника адвоката Мацей М.М., про зупинення провадження -відмовити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 та ст.122-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять)грн. 60коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.

Відповідно до ч.1ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Роз`яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя: Л. Ю. Фарина