Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №482/1087/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

27.07.2026

Справа № 482/1087/25

Номер провадження 2/482/207/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого – судді: Сергієнка С.А., за участю секретаря Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме за картковим рахунком № НОМЕР_1 відкритим в межах Кредитного договору № 2001030715.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 уклала із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» Кредитний договір №2001030715, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 13/10/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору № 2001030715, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «САПБ».

Згідно п. 1.1. Договору факторингу АТ «ОТП БАНК» передає, а ТОВ «ФК «САПБ» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП БАНК», і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. Пунктом 1.3. Договору факторингу передбачено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» одержує право (замість АТ «ОТП БАНК») вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами.

Відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим межах кредитного договору № 2001030715, в сумі 22142.75 грн., з яких: - 16818.6 грн. - загальна сума боргу по тілу; - 5324.15 грн. - загальна сума боргу по відсотках; - 0 грн. – загальна сума боргу по комісії.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області 06 червня 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без представника Банку, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини не явки суд не повідомила, відзив на позов подала із пропуском встановленого для цього строку.

Відповідач заперечувала проти позову посилаючись на наступне:

Розрахунок заборгованості по кредитному договору від 08.05.2013 року є не допустимим доказом, оскільки не відповідає кредитному договору від 02.10.2012 року та інформації про отримання Відповідачем кредитних коштів, нарахування відсотків по кредиту, сум сплачених Відповідачем по кредитному договору від 02.10.2012 року та дат таких нарахувань і оплат, починаючи з моменту укладення договору. У даному розрахунку вказано лише період з 13.10.2023 року по 31.03.2025 року по якомусь іншому договору від 08.05.2013 року. Також незрозуміло як виникла сума тіла кредиту у 16818,60 грн. якщо відповідно до Договору про надання споживчого кредиту від 02.10.2012 року, Графіка платежів від 02.10.2012 року, інформаційного листка про умови кредитування, Рахунку № 139 від 02.10.2012 року, Накладної № 139 без дати, Специфікації по кредитному договору від 02.10.2012 року, договору про надання послуг від 02.10.2012 року, сума кредиту становить 4604, 00 грн. які відповідач оплатила на протязі 2012-2014 років у повному обсязі.

Також просила застосувати строки позовної давності до вимог позивача.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.10.2012 року ОСОБА_1 уклала із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» Кредитний договір №2001030715, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Так за вищевказаним договором відповідачу було надано споживчий кредит у сумі 4604 грн. на строк 20 місяців та з відсотковою ставко. 0,01% річних (розділ 1 Договору)

Крім того згідно розділу 2 вказаного Договору, відповідачу було відкрито картковий рахунок на якому встановлено кредитний ліміт 1000 грн. (п.2.4. Договору) на строк 3 роки (п.2.5. Договору), із диференційованою відсотковою ставкою (п.2.9. Договору), а саме 2,49% на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги та в мережі Інтернет, 3,49 %на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості – 0,15% на день.

Як видно із позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість саме за другою частиною змішаного договору – за картковим рахунком № НОМЕР_1 відкритим в межах Кредитного договору № 2001030715 від 02.10.2012 року.

До позовної заяви позивачем додано:

сам договір № 2001030715 від 02.10.2012 року з додатком до нього - графік платежів по договору надання споживчого кредиту;

інформаційний листок про умови кредитування, зі змісту якого вбачається що він також стосується саме споживчого кредиту;

договір №02/2001030715 від 02.10.2012 року укладений між відповідачем та ТОВ «Технарі» який відповідач оплатила із споживчого кредиту;

згоду-дозвіл на обробку персональних даних ОСОБА_1 від 02.10.2012 року;

опитувальний лист фізичної особи ОСОБА_1 ;

копію паспорту та довідки про РНОКПП ОСОБА_1 ;

рахунок і накладну на придбання комп`ютера який було оплачено із коштів споживчого кредиту;

специфікацію до кредитного договору, що стосується придбання комп`ютера на умовах споживчого кредиту;

опис документів кредитного файлу клієнта ОСОБА_1 з переліком вищевказаних документів;

розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2001030715 від 02.10.2012 року, згідно якого відповідачу нараховано станом на 13.10.2023 року борг у сумі 22142.75 грн., з яких: - 16818.6 грн. - загальна сума боргу по тілу; - 5324.15 грн.;

докази відступлення права вимоги за кредитним договором № 2001030715 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ), а саме договір факторингу № 13/10/23 укладений 13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та витяг з реєстру боржників №2 до вказаного договору факторингу.

Оцінивши вищевказані докази суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів виконання первісним кредитором обов`язку за вищевказаному кредитному договору в частині кредитного ліміту на картковому рахунку № НОМЕР_1 та виникнення у відповідача заборгованості .

Передбачений договором обслуговування кредитної картки кредитний ліміт -1000грн. є значно меншим ніж тіло кредиту про стягнення якого просить позивач, проте позивачем не надано доказів як надання такого кредитного ліміту відповідача так і користування відповідачем цим кредитним лімітом та збільшення кредитного ліміту з 1000 грн. до 16818,60 грн. про стягнення яких просить позивач.

Не надано як розрахунку з якого можливо було б встановити яким чином утворився борг про стягнення якого просить позивач та первинних бухгалтерських документів на підтвердження цих обставин.

Не надано доказів продовження дії кредитної лінії.

Також позивачем не було заявлено жодних клопотань направлених на витребування таких доказів.

Всі докази які було надано позивачем стосувалися першої частини змішаного договору, а саме споживчого кредиту на повну сплату якого посилається позивач, яка втім не є предметом спору у цій справі.

Суд звертає увагу що у своїх заявах відповідач не заперечувала проти тих позовних вимог які було заявлено ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", помилково вважаючи що позов стосується виключно споживчого кредиту.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд звертає увагу що у своїх заявах відповідач не заперечувала проти тих позовних вимог які було заявлено ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", помилково вважаючи що позов стосується виключно споживчого кредиту, не подавала доказів які б стосувалися предмету спору.

Суд надав сторонам достатньо часу і можливостей для подання доказів, з`явлення клопотань про їх витребування, з`явлення клопотань про надання додаткового часу для їх подання тощо. Проте сторони своїми правами у наданий їм розумний строк не скористалися.

З огляду на вищевказане, оскільки позивачем не надано належних, допустимих і достовірних доказів надання відповідачу суми кредиту (кредитного ліміту на відповідну кредитну карту), за користування яким вона мала б сплатити відповідні відсотки та інших доказів про відсутність яких суд зазначав вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

З огляду на вищевикладене суд не застосовує строки позовної давності оскільки наявні підстав для відмови у задоволенні позову по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Судові витрати покласти на ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко