Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №489/5067/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/5067/26 провадження №2/489/2888/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У червні 2026 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5358222 віл 03.03.2025 в розмірі 60739,91 грн. та понесені судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 03.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі – ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та відповідачем у електронній формі був укладений кредитний договір №5358222 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 14000,00 грн. строком на 360 днів з 03.03.2025 по 26.02.2026 із періодичністю сплати процентів кожні 20 днів та інших умовах, передбачених цим договором.

31.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Капітал» укладено договір факторингу № 28.11.2025, відповідно до якого позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрів боржників, зокрема за кредитним договором №5358222 віл 03.03.2025.

Відповідно до укладеного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 55414,91 грн., з якої 14999,72 грн. заборгованості за тілом кредиту, 32915,19 грн. за процентами та 7500,00 грн. штрафними санкціями.

Так як станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, тому в межах його строку позивачем здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в розмірі 12825,00 грн. (14999,72 х 0,95% х 90).

У зв`язку із цим, з відповідача підлягають стягненню проценти в сумі 45740,19 грн. (32915,19 +12825,00).

Отже, фактично відповідач має заборгованість за кредитним договором в загальній суму 60739,91 грн., яка складається із 14999,72 грн. заборгованості за тілом кредиту, 32915,19 грн. за процентами, нарахованих попереднім кредитором, та 12825,00 грн. процентів нарахованих позивачем за 90 календарних днів.

Щодо нарахованих первісним кредитором 7500,00 грн. штрафних санкцій, позивач вважає їх такими, що не підлягають стягненню на підставі Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 10.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою за клопотанням позивача витребувано у АТ «Універсал Банк» відомості щодо відкритого в банку рахунку на ім`я відповідача та виписку з особового рахунку.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористався.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 03.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір №5358222 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно пункту 1.1 кредитного договору, Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

За умовами пунктів 1.2 - 1.4 кредитного договору надання позичальнику кредиту здійснюється в розмірі 15000,00 грн. на строк 360 днів, періодичністю сплати зі сплати процентів кожні 20 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 0,95 % за кожен день користування кредитом та зниженої процентної ставки 0,6175 %, за умови якщо клієнт до 22.03.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «36237» 03.03.2025.

До підписання кредитного договору відповідач підписав електронним цифровим паспорт споживчого кредиту.

Успішне перерахування 03.03.2025 грошових коштів в сумі 15000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 01.12.2025 №1-0112.

Фактичне зарахування кредиту в розмірі 15000,00 грн. на картку № НОМЕР_2 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), підтверджується інформацією АТ «Універсал Банк» від 28.06.2026 № БТ/Е-28017, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

28.11.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Капітал» укладено договір факторингу № 28/11/2025, відповідно до якого позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрів боржників, зокрема за кредитним договором №5358222 віл 03.03.2025 .

Згідно Реєстру боржників від 28.11.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 55414,91 грн., з якої 14999,72 грн. заборгованості за тілом кредиту, 32915,19 грн. за процентами та 7500,00 грн. штрафними санкціями.

Так як станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, тому в межах його строку позивач здійснив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в розмірі 24975,00 грн. (15000,00 х 1,5% х 111).

У зв`язку із цим, заборгованість відповідача по процентам складає 45740,19 грн. (32915,19 +12825,00).

Таким чином, за розрахунком позивача, стягненню підлягає заборгованість в сумі 60739,91 грн., яка складається із 14999,72 грн. заборгованості за тілом кредиту, 32915,19 грн. за процентами, нарахованих попереднім кредитором, та 12825,00 грн. процентів нарахованих позивачем за 90 календарних днів.

Від стягнення з відповідача 7500,00 грн. штрафних санкцій позивач відмовився, з підстав передбачених пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що кредитний договір відповідачем укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора шляхом його підписання накладенням електронного підпису, відтвореним одноразовим ідентифікатором.

Укладення в електронній формі кредитного договору відповідає статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Доведеним є отримання відповідачем грошових коштів в сумі 15000,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, що підтверджено розрахунком позивача, який нічим не спростований.

Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність позову, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 60739,91 грн., яка складається із 14999,72 грн. заборгованості за тілом кредиту, 32915,19 грн. за процентами, нарахованих попереднім кредитором, та 12825,00 грн. процентів нарахованих позивачем за 90 календарних днів, що відповідає умовам кредитного договору.

Так як позовні вимоги задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 10000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та критерії розумності і співмірності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитними договорами №5358222 від 03.03.2025 в розмірі 60739,91 грн. (шістдесят тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 91 коп.), а також 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) судового збору і 4000,00 грн. (чотири тисячі 00 грн.) витрат на правничу допомогу.

У іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня, 15,офіс 118/2;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко