Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №706/747/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/474/26 Справа № 706/747/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Орендарчук М. П. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Христинівського районного суду Черкаської області від 27 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 24.04.2026 близько 21 год. 49 хв. по вул. Ювілейна в м. Христинівка Уманського району керував електровелосипедом «Forte» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Алкотест 6810», результат тесту № 4796 - 1,35 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дотримано вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Зазначає, що електровелосипед, який оснащений не лише електродвигуном, але ще й педалями, тобто може приводитись у рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, не відноситься до категорії електричних транспортних засобів.

Тому апелянт вбачає в своїх діях порушення ч. 3 ст. 127 КУпАП.

За таких обставин, вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився. Захисник Задояний Ю.В. надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649230 від 24 квітня 2026 року.

Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння обличчя пройшов відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння – результат тесту 1,35 проміля.

Роздруківкою з показниками приладу «Алкотест 6810» від 24.04.2026 з підписом ОСОБА_1 .

Також суд першої інстанції надав належний аналіз відеозаписам з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано обставини вчиненого правопорушення.

Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стосовно доводів сторони захист про те, що електровелосипеда, потужність двигуна якого менше ніж 3кВт, не є транспортним засобом, а тому водій такого транспорту не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 ПДР.

Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

У ПДР України відсутнє визначення «електровелосипед» або скутер (електомопед), разом з тим, аналізуючи визначення "транспортний засіб", можна дійти висновку, що «електровелосипед» (електромопед) відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення людей, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував електровелосипед, як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог ПДР України.

Згідно п. 1.10 ПДР мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Велосипед це транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і мопед, і в вузькому - механічний транспортний засіб.

Апеляційний суд зауважує, що за диспозицією ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Суб`єктом цього правопорушення є водії транспортних засобів та судноводії.

Тобто, в КУпАП є поняття транспортний засіб, а не механічний транспортний засіб.

Окремо слід відзначити положення Закону України «Про дорожній рух», які визначають поняття велосипед без двигуна.

Згідно зі ст. 19 ПДР особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Отже велосипед з електродвигуном підпадає під поняття мототранспорту, через що у цьому випадку ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, цебто суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Христинівського районного суду Черкаської області від 27 травня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук