Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №695/4250/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/475/26 Справа № 695/4250/25 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Мельниченка М.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського районного суду Черкаської області від 02 червня 2026 року

ВСТАНОВИВ

Постановою, що оскаржується, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , 22.06.2025 о 15 год. 52 хв. на 9 км. автодороги Н16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, керуючи транспортним засобом Тесла, н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч, до дачного кооперативу, не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем Форд, н.з. НОМЕР_2 , що здійснював обгін. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 10.1, п. 2.3.б Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Мельниченко М.С. просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На думку сторони захисту, суд першої інстанції здійснив спрощений підхід до судового розгляду.

Зазначає, що суд належним чином не виконав п. 7 Постанови ВСУ №14 від 23.12.2005, не надавши оцінки грубим порушенням з боку водія ОСОБА_2 , в частині порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 (біла суцільна лінія) та порушень правил обгону, визначених у Розділі 14 ПДР.

Вказує, що на відео, яке суд визнав неналежним доказом, чітко підтверджуються такі факти:

-наявність дорожньої розмітки 1.1. (біла ільна лінія), яку за секунду до ДТП перетнув водій автомобіля Форд, н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ;

-наявність автомобіля, який рухався попереду автомобіля Форд, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , і задовго до ДТП, увімкнув лівий показник поворота, що в свою чергу забороняло водієві автомобіля Форд, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , розпочинати маневр обгону, що було інкриміновано, як невідповідність вимогам п.14.2.б ПДР.

Однак суд з незрозумілих причин, маючи об`єктивні докази грубих порушень ПДР України, виключив склад правопорушення, з посиланням на відсутність доказів увімкнення показнику саме водієм ОСОБА_1 .

Також, захисник вважає, що суд в повній мірі не надав оцінку показам свідків, які повністю узгоджуються з вищевказаним відеозаписом.

Вказує на те, що при проведенні автотехнічної експертизи було здійснено вибірковий підхід до оцінки матеріалів провадження, в основу взята версія лише водія ОСОБА_2 без аналізу схеми ДТП та показів свідків.

Вважає, що саме порушення ПДР водієм ОСОБА_2 перебувають у причинному зв`язку з наслідками ДТП.

У запереченнях на апеляційну скаргу )потерпілий ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а постанову Золотоніського районного суду Черкаської області від 02 червня 2026 року без змін. Вважає, що вищевказана постанова є законною та обґрунтованою, прийнята судом з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

При апеляційному розгляді справи були заслухані:

- ОСОБА_1 та його захисник Мельниченко М.С., які підтримали вимоги апеляційної скарги та надали пояснення аналогічні їх змісту;

- потерпілий ОСОБА_2 та його представниця Петруніну В.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність постанови судді.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо.

У відповідності до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У відповідності до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №456618 від 17 вересня 2025 року, відповідно до якого зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення.

У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені обставини в протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються схемою місця ДТП від 22 червня 2025 року, відповідно до якої змальовано ділянку дороги, на якій було вчинене адміністративне правопорушення; розташування транспортних засобів.

Також суд першої інстанції при винесенні постанови поклався на пояснення учасників ДТП.

У відповідності до письмових пояснень ОСОБА_1 та його показаннями, наданими ним у суді першої інстанції, він 22.06.2025 близько 16.00 годині на своєму автомобілі Тесла, н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Н16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань близько 5 км від блокпосту, що знаходиться на дамбі с. Благодатне, почав зменшував швидкість, щоб здійснити поворот ліворуч до дачного кооперативу «Промбудівельник». Після чого відчув різкий удар у ліву частину автомобіля, а саме автомобіль Форд здійснював обгін транспортних засобів, які їхали позаду нього та не впорався з керуванням, в наслідок чого скоїв зіткнення з його автомобілем. Після чого автомобіль Форд з`їхав у кювет.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 та його показаннями, наданими ним у судовому засіданні, він 22.06.2025 близько 16.00 години на своєму автомобілі Форд, н.з. НОМЕР_2 по автодорозі Н16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, першим розпочав свій маневр і вже тривалий час рухався зустрічною смугою, випереджаючи автомобілі попутного напрямку. У цей момент водій автомобіля Тесла, рухаючись прямо у своїй смузі, несподівано і різко повернув кермо ліворуч для повороту. Стверджує, що ОСОБА_1 проявив неуважність, а саме перед початком маневру він взагалі не дивився в дзеркало заднього виду (або подивився неуважно) та не переконався, що зустрічна смуга вільна від транспортних засобів, які здійснюють обгін.

Даними відеозапису з автомобіля «Тесла», досліджені судом, на якому зафіксовано момент ДПТ.

Також суд мотивовано зважив ва висновки експерта СЕ-19/124-25/14586-ІТ від 28 грудня 2025 року, згідно з якими, у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля Ford Focus р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 14.6а, 34.1.1 ПДР. У дорожні обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля Tesla Model 3 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 ПДР. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля Ford Focus р.н. ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 14.6. а), 34.1.1 ПДР, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля Tesla Model 3 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 ПДР, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Всупереч позиці апелянта, зазначені докази в повній мірі підтверджують висновок суду про недотримання водієм ОСОБА_1 п. 10.1та п. 2.3.б ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, відповідно до якої водій ОСОБА_1 перед початком та безпосередньо під час виконання маневру повороту ліворуч, не впевнився в безпечності руху та допустив зіткнення з іншим автомобілем, що здійснював обгін.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Попри позицію сторони захисту, апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Щодо доводів апелянта про порушення ПДР водієм ОСОБА_2 , суд першої інстанції відзначив, що ОСОБА_2 діяв із грубим та очевидним порушенням ПДР, розпочавши обгін у забороненому місці. Правова оцінка його діям уже надана Черкаським апеляційним судом у постанові від 08.05.2026 у справі № 695/2842/25, якою ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП.

Проте суд першої інстанції наголосив, що така поведінка водія ОСОБА_2 не створювала для водія ОСОБА_1 жодного права і не звільняла його від обов`язку неухильно виконувати власні обов`язки водія. Суд першої інстанції встановив, що не було спростовано апелянтом, що водій автомобіля Тесла ОСОБА_1 мав об`єктивну видимість зустрічної смуги та достатній проміжок часу, щоб через дзеркала заднього виду виявити небезпеку у вигляді автомобіля Форд, який уже здійснював обгін.

Вказане підтверджується також даними висновку експерта від 14.08.2025 №СТ/225Д-25, який врахований судом.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Мельниченка М.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Золотоніського районного суду Черкаської області від 02 червня 2026 року– без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук