Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №295/3981/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3981/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 60 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №295/3981/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 жовтня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у м. Житомирі,

у с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 через представника адвоката Потьомкіна С.О. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – ГУ ПФУ в Житомирській області). Просив стягнути з відповідача на його користь у порядку спадкування за заповітом неотриманні за життя спадкодавцем ОСОБА_2 суми пенсійних виплат за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №240/13902/20 у сумі 480 033,29 грн.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його ( ОСОБА_1 ) батько ОСОБА_2 . Він ( ОСОБА_1 ) є спадкоємцем за заповітом. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №240/13902/20, яке 18 травня 2021 року набрало законної сили, задоволений позов його батька ОСОБА_2 та визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування і невиплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17 липня 2018 року, а також зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_2 таких виплат. Сума увійшла до складу спадщини, оскільки за життя батько набув право на отримання коштів пенсії в сумі 480 033,29 грн.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 03 жовтня 2025 року позов задоволений частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №240/13902/20 у розмірі 375 820,32 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ГУ ПФУ в Житомирській області подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що по-перше, відповідно до частини другої ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Присуджуючи стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключно з ГУПФУ (без покладання відповідного обов`язку на органи Державної казначейської служби України) суд порушить наступні норми матеріального права. Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом із померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців із дня відкриття спадщини. У разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Пенсійного фонду України від 27 грудня 2025 року №22-1. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців із дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. З 01 квітня 2021 року функції з виплати пенсій покладені безпосередньо на Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи. Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України. Тобто, при централізованому фінансуванні виплати пенсій Пенсійним фондом України, списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки Головним управлінням ПФУ не складаються та не передаються банківським установам. Відносно ОСОБА_2 , як первісного позивача у справі, органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії на суму 375 820,32 грн. Отже, з 01 квітня 2021 року функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи, а тому відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повноважень щодо виплати пенсії (виплати заборгованості на виконання судового рішення) унеможливлює притягнення до відповідальності шляхом стягнення коштів. По-друге, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримував пенсію, обчислену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення», помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсія за травень 2024 року не виплачена. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №240/13902/20 ОСОБА_2 нарахована доплата в сумі 375 820,32 грн, яка виплачена не була. Згідно з заявою від 18 грудня 2024 року та доданих до неї документів відповідно до ст.52 Закону №1058 ОСОБА_1 проведена виплата недоотриманої пенсії за травень 2024 року в сумі 16 080,33 грн. Дані ОСОБА_3 внесені до розділу «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача» Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ для проведення виплати коштів у сумі 375 820,32 грн за датою набрання рішенням суду законної сили при надходженні фінансування. Право на фактичне отримання відповідної суми перейшло в порядку цивільного та адміністративного процесуального правонаступництва до позивача. Повторне звернення із позовними вимогами про виплату заборгованої суми може призвести до подвійного стягнення на користь позивача недоотриманої суми пенсії.

Позивач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином (а.с.126-128). ГУ ПФУ у Житомирській області спрямувало заяву про розгляд справи без участі їх представника. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №240/13902/20 позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік (а.с.31-35). Рішення набрало законної сили 18 травня 2021 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.16).

Отже, за життя спадкодавця рішення адміністративного суду набрало законної сили та був виданий виконавчий лист (а.с.36-38).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.17).

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, що підтверджується копіями свідоцтв про спадщину за заповітом (а.с.23-30).

Відповідно до розрахунку суми, що підлягає виплаті за пенсійною справою 918130119224 – ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №240/13902/20 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, який здійснений ГУ ПФУ у Житомирській області, за період із 17 липня 2018 року по 31 травня 2024 року сума доплати становить 375 820,32 грн (а.с.70). У розрахунку сума 16 080,33 грн за травень 2024 року врахована.

За приписами ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК України (ст.1219 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першої ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми пенсії, які не були за життя одержані спадкодавцем, входять до складу спадщини.

Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 витлумачив зміст ст.1227 ЦК України наступним чином:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст.1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Крім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, із якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст.1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст.1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст.1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст.1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст.1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша ст.18 ЦПК України).

Тлумачення ст.1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст.1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 січня 2024 року в справі №295/4158/23.

Ураховуючи викладене вище, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після померлого батька ОСОБА_2 в сумі 375 820,32 грн, оскільки вказані грошові суми належали за життя ОСОБА_2 , увійшли до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті, та яку позивач прийняв, оскільки постійно проживав разом із батьком (спадкодавцем) на час відкриття спадщини (а.с.12).

У спірних правовідносинах Головне управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області є належним відповідачем, а посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що належним відповідачами є Пенсійний фонд України ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права.

Доводи апеляційної скарги, які стосуються подвійного стягнення на користь позивача недоотриманої суми пенсії, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відсутнє процесуальне судове рішення суду адміністративної юрисдикції щодо замінити сторони виконавчого провадження у адміністративній справі №240/13902/20 її правонаступником.

Решта доводів апеляційної скарги також висновків суду першої інстанції не спростовує та з огляду на викладене вище додаткової мотивації не потребує, оскільки ґрунтується лише на переоцінці доказів, яким правильно надана оцінка судом першої інстанції у відповідності до положень ст.89 ЦПК України.

За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому рішення залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: