Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №752/29257/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29257/25

Провадження №: 1-кп/752/1563/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010002885 від 12.10.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, з середньою освітою, розлученого, офіційно працевлаштованого, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 - в режимі відеоконференцзв`язку,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

У С Т А Н О В И В :

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням та судом встановлено, що 11.10.2025 о 14 годині 38 хвилин ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Hyundai», модель «Kona», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Ак. Заболотного у м. Києві неподалік АЗС «KLO», що за адресою: м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 15 Д, порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 10.1. та 10.3. Правил дорожнього руху України, а саме: проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та своєчасно не зреагував на її зміну, змінюючи напрямок руху ліворуч, не впевнився у безпечності виконуваного маневру та створив небезпеку для руху інших учасників дорожнього руху, у разі перестроювання не надав дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Toyota», модель «Corola», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком експерта № 042-1764-2025 від 24.11.2025, у пасажира автомобіля марки «Toyota», модель «Corola», р.н. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мала місце закрита травма грудної клітки у вигляді перелому верхньої третини тіла грудини.

Вказана закрита травма грудної клітки за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу (згідно з п.п. 2.2.1/в та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3(б), 10.1 та 10.3 ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаявся, а також підтвердив обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що працював в таксі, забрав пасажирів, вони просили скоротити шлях на розворот, це потребувало короткого маневру, крутий кут розвороту, й він не встиг перелаштуватися, він дійсно шкодує про вчинене, просить вибачення у потерпілої, висновки для себе зробив.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і відсутній сумнів щодо добровільності їхньої позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України.

3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом`якшує покарання - його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

4. Мотиви призначення покарання.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, у якому мають використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання. Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим, співмірним та адекватним.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КК України, це кримінальне правопорушення карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, тобто відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком / нетяжким злочином.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням форми та ступеня вини, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому.

З урахуванням наведених обставин, характеру вчиненого правопорушення та особи винного, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи у розмірі 6 785,28 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження та цивільні позови відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368-370, 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 6 785 (шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять) гривень 28 копійок.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1