Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №727/1544/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1544/25

Провадження № 1-кп/727/41/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 02 жовтня 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42024266010000252, по обвинуваченню ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Чернівці Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 з 29 грудня 2022 року на підставі наказу № 1001/03 від 29.12.2022 Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) обіймав посаду державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Перший відділ ДВС).

Відповідно до вимог статей 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх одержуватись.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_7 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно зі статтею 22 вказаного Закону, особам, зазначеним в частині 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до статей 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 вказаного Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а уразі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Незважаючи на свою обізнаність з вимогами вказаних нормативно-правових актів, враховуючи обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», які спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням, а також, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися зазначених вище норм, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді державного виконавця Першого відділу ДВС, маючи 7 ранг державного службовця в межах посад державної служби категорії «В», будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протиправного особистого збагачення вчинив корупційне кримінальне правопорушення за таких обставин.

26.09.2024 (більш точної години не встановлено) ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу адміністративного приміщення Першого відділу ДВС у м. Чернівці за адресою: м. Чернівці, вул. Леоніда Дергача 25-27, під час особистого спілкування з ОСОБА_9 , діючи умисно та з корисливих мотивів, використовуючи своє становище, наявність ділових та дружніх стосунків з посадовими особами ДВС у м. Чернівцях, до повноважень яких входять повноваження щодо прийняття рішень у виконавчих провадженнях, усно повідомив їй про можливість закриття виконавчих проваджень відповідною службовою особою Другого відділу ДВС у м. Чернівці щодо її знайомого ОСОБА_10 , який був боржником у виконавчих провадженнях: № НОМЕР_17, № НОМЕР_26, № НОМЕР_27, № НОМЕР_28, № НОМЕР_29, за умови надання йому неправомірної вигоди в розмірі 38000,00 грн. Таким чином ОСОБА_7 , своїми діями створив враження у ОСОБА_9 щодо можливості прийняття рішення про закриття виконавчих проваджень відкритих щодо ОСОБА_10 , у разі надання неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_7 достовірно знав та розумів, що виконавчі дії щодо цього боржника особисто він не здійснював та повноваження приймати рішення у зазначених виконавчих провадженнях у нього були відсутні.

Продовжуючи свої злочинні дії, 08.10.2024 близько 12:20 та 16:00, під час чергових зустрічей поблизу адміністративного приміщення Першого відділу ДВС у м. Чернівці за адресою: м. Чернівці, вул. Леоніда Дергача 25-27, ОСОБА_7 підтвердив ОСОБА_9 можливість впливу на відповідну службову особу Другого відділу ДВС у м. Чернівці з метою закриття виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_10 , за умови передачу ОСОБА_7 , грошових коштів в розмірі 38000,00 грн. З цією метою ОСОБА_7 вказав ОСОБА_9 здійснити переказ неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , емітований в «Monobank» - роздрібний продукт АТ «Універсал Банк».

За вказівкою ОСОБА_7 , 10.10.2024 об 11:22 ОСОБА_9 здійснила транзакції з переказу грошових коштів на обумовлений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 у сумі 28000,00 грн та об 11:28 в сумі 10000,00 грн, тобто в загальному, визначеному ОСОБА_7 , розмірі в сумі 38000,00 грн, за здійснення ним впливу на заступника начальника відділу ДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_11 , як особу, уповноважену на виконання функцій держави, з метою прийняття ним рішення щодо закриття виконавчих проваджень № НОМЕР_17, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29 стосовно божника ОСОБА_10 .

У подальшому, 11.10.2024, заступником начальника Другого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_12 прийнято рішення про закриття виконавчих проваджень № НОМЕР_17, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29 стосовно божника ОСОБА_10 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав. Показав суду, що восени 2024 року до нього звернулася ОСОБА_9 із проханням допомогти із виконавчим провадженням щодо її знайомого ОСОБА_10 . При цьому, розуміючи, що виконавчі провадження перебувають на виконанні в іншому відділі державної виконавчої служби, вирішив допомоги із закриттям виконавчих проваджень. ОСОБА_7 вказав, що ніякої винагороди від ОСОБА_13 не просив та тим більше, нічого від неї не вимагав, та не погрожував останній. Розкаявся у вчиненому.

Суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення такого, як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, підтверджується безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_9 повідомила про те, що 26.09.2024, перебуваючи біля приміщення Першого відділу ДВС у м. Чернівці, зустрілася із державним виконавцем ОСОБА_7 , який повідомив, що у випадку надання йому грошових коштів в розмірі 38000,00 грн в якості неправомірної вимоги, він зможе закрити наявні у Другому відділі ДВС у м. Чернівці виконавчі провадження щодо ОСОБА_10 , за умови сплати останнім боргу в розмірі 9864,82 грн (т. 1 а.с. 13-14).

Протоколом про хід і результати НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту - від 10.10.2024 року, відповідно до якого під час проведення НСРД використано грошові кошти в розмірі 38000,00 грн, які ОСОБА_9 добровільно надала для використання їх в кримінальному провадженні (т. 4 а.с. 13-15).

Протоколом огляду від 10.10.2024, відповідно до якого було здійснено огляд грошових коштів в сумі 38000,00 грн, добровільно наданих ОСОБА_9 для використання їх в кримінальному провадженні (т. 4 а.с. 18-19).

Протоколом про хід і результати НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 17.10.2024 - шляхом здійснення негласного втручання у період з 04.10.2024 по 17.10.2024 у приватне спілкування ОСОБА_7 , в ході проведення якого зафіксовано зустрічі та телефонні дзвінки з ОСОБА_9 , в ході яких обговорювалося питання щодо можливості закриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_14 , зокрема, в телефонній розмові 08.10.2024 о 09:55, ОСОБА_9 уточнює суму сплати в рахунок погашення заборгованості по виконавчому провадженню, яка озвучується, як «… 9 з копійкам. … то що дали то що я вам дав, я що знаю» та по іншій сумі, яка озвучується в розмірі «… 38…». Далі ОСОБА_9 повідомляє, що попередньо передзвонить перед тим, як буде сплачувати кошти та після цього, щоб впевнитись, що кошти надійшли.

Далі на відео зафіксована зустріч ОСОБА_9 із ОСОБА_7 08.10.2024 о 13:28 поблизу адміністративного приміщення Першого відділу ДВС у м. Чернівці, під час якої ОСОБА_9 показує ОСОБА_7 платіжну інструкцію та запитує: «То я плачу, приношу квитанцію, так?». На, що ОСОБА_7 відповідає, що квитанцію приносити не потрібно, кошти зарахуються на депозитний рахунок. Далі ОСОБА_9 запитує: «Потім потому на карточку яку?» Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_9 домовляються, що обвинувачений відправить ОСОБА_9 на Ватсап номер карткового рахунка. Далі ОСОБА_9 повідомляє, що: «… ми скидаємо на цей, в четвер він приїде і він мене питався йому дасться якась постанова що в нього всьо закрито?». На що ОСОБА_7 повідомив, що все буде закрито, про що будуть постанови в комп`ютері.

В подальшому 09.10.2024 о 17:40:11 відбувається телефонна розмова між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в ході якої ОСОБА_7 говорить, що кошти ще не прийшли, на що ОСОБА_9 відповідає, що сплатила «… 9 офіційні». ОСОБА_7 говорить, що вважав, що ОСОБА_9 сплатила всі кошти, на що ОСОБА_9 говорить, що ОСОБА_15 приїде завтра і вона сплатить все. ОСОБА_7 погоджується із цим.

Далі відбуваються телефонні розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 - 10.10.2024 о 10:38:08, 10.10.2024 о 10:40:35, 10.10.2024 об 11:24:41 та 10.10.2024 о 14:46:51 в ході яких, ОСОБА_9 повідомляє, що вона в банку сплачує кошти, і що банк може зарахувати 38 тисяч двома платежами: 28 тисяч та потім 10 тисяч. ОСОБА_9 уточнює у ОСОБА_7 дані картки ОСОБА_16 . ОСОБА_7 говорить про те, щоб ОСОБА_9 скинула йому квитанцію по витратам.

Пізніше, після сплати всіх коштів, ОСОБА_9 телефонує до ОСОБА_7 та говорить, що картка ОСОБА_17 ще заблокована, на що ОСОБА_7 відповів, що все буде завтра, а щодо документів, то ОСОБА_15 отримає сповіщення, що все розблоковано (т. 4 а.с. 51-56).

Протоколом огляду від 09.10.2024, відповідно до якого оглянута переписка в месенджері «WhatsApp» в належному ОСОБА_9 мобільному телефоні марки «Xiaomi Redmi 12C», з абонентом « ОСОБА_18 », де наявні повідомлення: 25.09.2024 - « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », фото повідомлення із датами відкриття виконавчих проваджень та сумою коштів, текстове повідомлення - «НОМЕР_2»(т. 1 а.с. 45-48).

Платіжними документами від 10.10.2024 відповідно до яких ОСОБА_9 через ОщадБанк здійснила переказ коштів на кратку НОМЕР_2 в розмірі 28000,00 грн та 10000,00 грн (т. 1 а.с. 57-58).

Витягом з АСВП щодо виконавчих проваджень, відкритих стосовно ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого на виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління юстиції на виконанні перебували такі виконавчі провадження: № НОМЕР_17 від 09.08.2024 на суму 17000,00 грн; № НОМЕР_29 від 14.08.2024 на суму 40800,00 грн; № НОМЕР_28 від 14.08.2024 на суму 605,60 грн; № НОМЕР_27 від 13.08.2024 на суму 605,60 грн; № НОМЕР_26 від 13.08.2024 на суму 17000,00 грн (т. 1 а.с. 60-61).

Наказом № 1001/03 від 29.12.2022, м. Івано-Франківськ, по Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції «Про найменування посад», відповідно до якого наказано вважати ОСОБА_7 таким, що з 29 грудня 2022 року обіймає посаду державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (т. 1 а.с. 73).

Наказом № 3270/03 від 11.09.2023 по Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_7 », відповідно до якого ОСОБА_7 , державному виконавцю Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 11.09.2023 присвоєний черговий 7 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби (т. 1 а.с. 74).

Присягою державного службовця, прийнятою ОСОБА_7 15.10.2007 (т. 1 а.с. 75).

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.10.2024, згідно з яким 11.10.2024 о 13:00 ОСОБА_7 був затриманий, як особа, підозрювана у вчиненні злочину. В ході затримання було виявлено та вилучено, в тому числі, мобільний телефон Айфон 11 Pro з сім-карткою «ВФ Україна» - НОМЕР_3 (т. 4 а.с. 85-89).

Протоколом обшуку від 11.10.2024, згідно з яким проведений обшук транспортного засобу «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_4 під час якого ОСОБА_19 добровільно видав банківську карту чорного кольору «Монобанк» із реквізитами: НОМЕР_1 . Також виявлено ти вилучено мобільний телефон марки «ОРРО» А98 5G моделі CРH2529 з сім-картками: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 100-104).

Протоколом обшуку від 11.10.2024, згідно з яким проведений обшук в приміщеннях Першого та Другого відділів ДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: м. Чернівці, вул. Леоніда Дергача, 25-27, під час якого виявлено та вилучено: в службовому кабінеті державного виконавця ОСОБА_7 : флеш-накопичувач чорного кольору з № 009243 «Е.Ключ»; роздруківку виконавчих проваджень щодо ОСОБА_10 ; в службовому кабінеті № 3 начальника Другого відділу ДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_20 : виконавчі провадження № НОМЕР_17, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29 щодо боржника ОСОБА_10 ; зі столу заступника начальника Другого відділу ДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_11 : флеш-накопичувач № 009240 « ОСОБА_21 »; мобільний телефон в чорному чохлі Самсунг Гелексі Ноте 20 з сім-картою «ВФ Україна» НОМЕР_7 ; пластикові картки: ПУМБ - НОМЕР_22, МоноБанк - НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , ОщадБанк - НОМЕР_10 , НОМЕР_9 (т. 1 а.с. 116-120).

Постановою про проведення перевірки законності зведеного виконавчого провадження від 18.10.2024, прийнятою начальником Другого відділу ДВС у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_20 при розгляді службової записки ОСОБА_11 , на підставі копій матеріалів зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_30, за результатами проведеної перевірки законності виконавчого провадження, якою: дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_11 визнані такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження»; постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2024 НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_17, НОМЕР_27, НОМЕР_26 - скасовані; постанови про зняття арешту з коштів від 11.10.2024 НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_26 - скасовані; виконавчі провадження щодо ОСОБА_10 № НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_17, НОМЕР_27, НОМЕР_26 та зведене виконавче провадження № НОМЕР_30 у зв`язку з вилученням у заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_22 ЕЦП - передані для подальшого виконання державному виконавцю ОСОБА_23 (т. 1 а.с. 232-245).

Протоколом огляду від 31.10.2024 з фототаблицями, згідно з яким оглянутий мобільний телефон марки «Phone 11 Pro» зі стартовим пакетом «Водафон» НОМЕР_11 , який був вилучений у ОСОБА_7 . В ході огляду телефону в «телефонній книзі», в тому числі виявлений номер телефону НОМЕР_7 , який записаний в телефонній книзі, як «ОСОБА_11», який як було встановлено судом, згідно з протоколом обшуку від 11.10.2024 встановлений на мобільному телефоні, вилученому в ОСОБА_11 .

В ході огляду месенджера «Viber» було встановлено текстове спілкування ОСОБА_7 та ОСОБА_11 («ОСОБА_11»), зокрема: 11.10.2024 о 09:55 ОСОБА_11 5 (п?ять) файлів ОСОБА_7 - постанови про закінчення виконавчих проваджень від 11.10.2024, винесені заступником начальника Другого відділу ДВС ОСОБА_11 , а саме: ВП НОМЕР_29 про стягнення штрафу у розмірі 40800,00 грн; ВП НОМЕР_17 про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн; ВП НОМЕР_28 про стягнення штрафу у розмірі 605,60 грн; ВП НОМЕР_27 про стягнення штрафу у розмірі 605,60 грн; ВП № НОМЕР_26 від 11.10.2024 про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В ході огляду месенджера «WhatsApp» було встановлено текстове спілкування ОСОБА_7 з абонентом з номером телефону НОМЕР_12 , а саме: 08.10.2024 о 12:26 ОСОБА_7 переслано текстове повідомлення «НОМЕР_2»; 09.10.2024 о 17:36 текстове повідомлення ОСОБА_7 - « Добрий вечір я перерахувала » - після чого о 17:41 відбувся аудіо дзвінок тривалістю 30 секунд; 10.10.2024 о 11:01 - повідомлення ОСОБА_7 з фото квитанції № 71 від 09.10.2024 на суму 9963,60 грн, платником є ОСОБА_9 ; 10.10.2024 о 11:32 - фото повідомлення ОСОБА_7 про переказ коштів в сумі 28000,00 грн; 10.10.2024 о 11:32 - фото повідомлення ОСОБА_7 про переказ коштів в сумі 10000,00 грн.

В ході огляду месенджера «Signal» встановлено текстове спілкування ОСОБА_7 з абонентом « ОСОБА_25 », номер телефону - НОМЕР_13 , а саме: 29.02.2024 о 08:41, 14.05.2024 о 08:16, 30.08.2024 о 12:11, 09.10.2024 о 17:49 - текстове повідомлення ОСОБА_7 - « НОМЕР_1 »; 10.10.2024 о 11:29 текстове повідомлення ОСОБА_7 - «Є» ; 10.10.2024 о 16:08 графічне повідомлення ОСОБА_7 - «ОК» (т. 2 а.с. 5-19).

Протоколом огляду від 31.10.2024 з фототаблицями, згідно з яким оглянутий мобільний телефон марки «SAMSUNG» зі стартовим пакетом «Водафон» НОМЕР_14 , який було вилучено у ОСОБА_11 , в якому, зокрема, наявний номер телефону НОМЕР_3 , який записаний в телефонній книзі, як « ОСОБА_7 ».

В ході огляду месенджера «Viber», було встановлено текстове спілкування ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , в якому: 10.10.2024 о 15:52 ОСОБА_11 надсилає ОСОБА_7 текстове повідомлення «НОМЕР_31»; 11.10.2024 о 09:55 ОСОБА_11 пересилає 5 (п?ять) файлів формату - Pdf.

В ході огляду месенджера «Viber» було встановлено текстове спілкування ОСОБА_11 з абонентом « Брат » - номер телефону НОМЕР_15 , в якому: 10.10.2024 о 15:51 «Брат» надсилає ОСОБА_11 текстове повідомлення «НОМЕР_31».

В ході огляду месенджера «Viber» було встановлено текстове спілкування ОСОБА_11 та абонента « ОСОБА_30 » - номер телефону НОМЕР_16 , в якому: 10.10.2024 о 11:03 ОСОБА_11 пересилає ОСОБА_30 фото квитанції № 71 від 09.10.2024 на суму 9963,60 грн, платник ОСОБА_9 .

Також в ході огляду месенджера «WhatsApp» було встановлено текстове спілкування ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , в якому: 26.09.2024 о 11:02 ОСОБА_7 пересилає ОСОБА_11 текстове повідомлення « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »; 10.10.2024 о 11:01 ОСОБА_7 пересилає ОСОБА_11 фото квитанції № 71 від 09.10.2024 на суму 9963,60 грн, платник ОСОБА_9 , на що ОСОБА_11 відповів графічним повідомленням - «ОК».

Крім того, в даному телефоні наявна інформація про Ім?я в «Skype» live:.cid. НОМЕР_32 « ОСОБА_33 », в ході огляду було встановлено текстове спілкування ОСОБА_11 та ОСОБА_33 , в якому: 26.09.2024 о 14:40 ОСОБА_11 надсилає текстове повідомлення « ОСОБА_10 занесеш справи» (фото 19-21).

Також, в даному телефоні наявна інформація про Ім?я в «Skype» live: НОМЕР_33 « ОСОБА_35 », в ході огляду було встановлено текстове спілкування ОСОБА_11 та ОСОБА_35 , в якому: 26.09.2024 о 14:31 ОСОБА_11 надсилає текстове повідомлення « НОМЕР_17 » (фото 22-24) (т. 2 а.с. 20-32).

Протоколом огляду від 31.10.2024 з фототаблицями, згідно з яким оглянута банківська картка «monobank» на прізвище « ОСОБА_37 » № НОМЕР_1 , строк дії - 11/28, код 246 (фото 1-4).

Також оглянутий мобільний телефон марки «ОРРО», імеі1: НОМЕР_18 ; імеі2: НОМЕР_19 зі стартовим пакетом «Водафон» НОМЕР_5 , який було вилучено у ОСОБА_16 , в якому, зокрема, наявний номер телефону « НОМЕР_3 », який записаний в телефонній книзі, як «ОСОБА_18», який, як було встановлено судом вище, належить ОСОБА_38 .

В ході огляду месенджера «Viber» встановлено текстове спілкування « ОСОБА_7 » та ОСОБА_19 в якому: 10.10.2024 о 15:53 «ОСОБА_18» надсилає ОСОБА_19 текстове повідомлення «НОМЕР_31».

Також в ході огляду месенджера «Signal» встановлено текстове спілкування « ОСОБА_7 » та ОСОБА_19 , а саме: 29.02.2024 о 08:41, 14.05.2024 о 08:16, 30.08.2024 о 12:11, 09.10.2024 о 17:49 повідомлення «ОСОБА_18» від ОСОБА_19 - «НОМЕР_2»; 10.10.2024 о 11:29 повідомлення «ОСОБА_18» від ОСОБА_19 - «Є»; 10.10.2024 о 16:08 графічне повідомлення «ОСОБА_18» від ОСОБА_19 - «ОК».

Протоколом огляду предмету від 14.11.2024 відповідно до якого проводився огляд ДВД-диску з інформацією, отриманою під час тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану таємницю від 12.11.2024 в АТ «Універсал Банк». Оглядом встановлено: електронний носій інформації ДВД-диск з рукописними надписами чорною ручкою «15232-Т 725/9806/24». На даному диску, в тому числі, наявна інформація клієнта - ОСОБА_16 РНОКПП НОМЕР_20 - про рух за період з 01.09.2024 по 21.10.2024, відповідно до якої: 10.10.2024 об 11:22:56 на рахунок ОСОБА_19 надійшли грошові кошти в розмірі 28000,00 грн від «ОСОБА_9»; 10.10.2024 об 11:28:38 на рахунок надійшли грошові кошти в розмірі 10000,00 грн від «ОСОБА_9»; 10.10.2024 о 16:07:28 на рахунок ОСОБА_40 здійснений переказ коштів в сумі 32000,00 грн (т. 2 а.с. 128-129, 157, 176, 177).

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами виконавчих проваджень № НОМЕР_17, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29 щодо боржника ОСОБА_10 , які виявлені та вилучені 11.10.2024 під час проведення обшуку в приміщеннях Першого та Другого відділів ДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: м. Чернівці, вул. Леоніда Дергача, 25-27, з яких встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_10 по вказаним виконавчим провадженням становить 76011,20 грн. Зазначені виконавчі провадження були відкриті державними виконавцями Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_41 , ОСОБА_23 та ОСОБА_42 . На підставі постанов від 11.10.2024, винесених заступником начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_11 , виконавчі проваджені були закінчені у зв`язку із повним фактичним виконанням. Платіжних документів матеріали виконавчих проваджень № НОМЕР_17, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29 не містять.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що звернулася до ОСОБА_7 із проханням допомогти із виконавчими провадженнями, відкритими щодо ОСОБА_10 , який є її знайомим. ОСОБА_7 погодився допомогти, та сказав, що якщо вона заплатить певну суму, то виконавчі провадження можна буде закрити. Також повідомив, що по одному виконавчому провадженню треба буде сплати заборгованість, реквізити для сплати і як суму ОСОБА_7 надав ОСОБА_9 при зустрічі. Хто мав приймати рішення про закриття виконавчих проваджень, ОСОБА_7 їй не повідомив. При черговій зустріч сказав, що якщо кошти будуть сплачені, то виконавчі провадження закриють, якщо вона не заплатить - то виконавчі провадження не закриють. ОСОБА_7 сказав, що треба буде заплатити 38 000,00 грн. Рахунки, куди платити гроші ОСОБА_7 переслав їй через ватсап. ОСОБА_9 гроші перерахувала двома платежами - 10 000,00 грн та 28 000,00 грн, так як банк не пропускав платіж на всю суму 38 000,00 грн через встановлений ліміт на картці. На запитання, чому ОСОБА_9 звернулась до ОСОБА_7 , відповіла, що знала його раніше, тому з власної ініціативи вирішали звернутися по допомогу. Гроші для зарахування надав їй ОСОБА_10 . На запитання, чи сказав їй ОСОБА_7 , що, якщо гроші не заплатить, то не буде позитивного результату, ОСОБА_9 відповіла, що не пам`ятає такого в розмові. Також свідок не відповідала на запитання, чи мав отримати якусь вигоду ОСОБА_7 у випадку закриття виконавчих проваджень щодо ОСОБА_10 . Також ОСОБА_9 зазначила, що після того, як гроші переслала, всі виконавчі провадження були закриті.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який підтвердив факт звернення до нього ОСОБА_7 із проханням закрити виконавчі провадження щодо ОСОБА_10 , що в подальшому ОСОБА_11 і зробив.

Показаннями свідка ОСОБА_43 , який підтвердив факт надходження грошових коштів на його рахунок, номер якого він повідомив ОСОБА_11 , який є його братом по матері. Зазначив, що не пам`ятає яка сума, коли та за що пересилались, так як він є приватним підприємцем, торгує запчастинами і йому часто зараховуються кошти на його рахунок.

Показаннями свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що надав номер своєї картки ОСОБА_7 на прохання останнього, після чого на його рахунок надійшли кошти в сумі 38 000,00 грн двома платежами. У подальшому ОСОБА_7 сказав ОСОБА_19 перерахувати 32 000,00 грн з тих, що надійшли на картку ОСОБА_19 , на іншу банківську карту, що останній і зробив.

Показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_44 , які пояснили, що працюють державними виконавцями у Другому відділі ДВС міста Чернівці. У їх провадженні перебували виконавчі провадження щодо ОСОБА_10 на різні суми. У жовтні 2024 року вони передали вказані провадження ОСОБА_11 на вимогу останнього. У подальшому дізналися, що ці провадження були закриті.

Показання свідків ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_20 суд не враховує, оскільки вони не мають значення для справи, так як не доводять та не спростовують встановлених обставин кримінального провадження щодо винуватості ОСОБА_7 .

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , суд зазначає таке.

Так, відповідно обвинувального акту по даному кримінальному провадженню, дії ОСОБА_7 обвинуваченням кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 КК України, як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Суд зазначає, що суб`єктом злочину, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК можуть бути службові особи, зазначені в примітці до статті 364 КК, (наприклад, службові особи підприємств, установ чи організацій, які у зв`язку з займаною посадою та наявністю наданих Законом прав та повноважень можуть здійснювати вплив на прийняття рішення підпорядкованими їм особами, уповноваженими на виконання функцій держави), так і інші фізичні особи, які через наявність певних зв`язків (родинних, сімейних, дружніх, професійних, колективних та інше) можуть здійснити вплив на таких осіб.

При цьому, при кваліфікації дій винної особи за вказаною нормою суду слід з`ясувати: 1) чи погрожувала ця особа вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди законним правам чи інтересам іншої особи, яка пропонує, обіцяє чи надає їй неправомірну вигоду, та наскільки ці погрози для іншої особи були реальними і такими, що дійсно могли завдати шкоди її законним правам чи інтересам, або 2) чи створювала винна особа такі умови, за яких інша особа вимушена була пропонувати, обіцяти чи надати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам для себе чи своїх законних інтересів.

За наявності однієї з цих двох ознак дії винної особи підлягають кваліфікації за частиною 3 статті 369-2 КК.

У постанові від 04 жовтня 2012 року (провадження № 5-14кс12) Верховний Суд України вказав, що із законодавчого визначення розуміння «вимагання хабара» ця ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією із основних і обов`язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, вимагання хабара виключається.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним Верховним Судом в поставі від 09 липня 2024 року № 464/233/22.

З огляну на наведене суд зазначає, що зі змісту обвинувального акта та досліджених в ході розгляду справи доказів, стороною обвинувачення не зазначено та не доведено в яких саме діях ОСОБА_7 полягало вимагання неправомірної вигоди.

Як убачається із наданих ОСОБА_9 показань, остання звернулася до ОСОБА_7 із власної ініціативи з проханням допомогти із виконавчими провадженнями щодо ОСОБА_10 , на що ОСОБА_7 повідомив, що може допомогти у вирішенні цього питання та сказав, що, якщо вона заплатить певну суму, то виконавчі провадження можна буде закрити. Також повідомив, що по одному виконавчому провадженню треба буде сплати заборгованість, реквізити для сплати і як суму ОСОБА_7 надав ОСОБА_9 при зустрічі. Хто мав приймати рішення про закриття виконавчих проваджень, ОСОБА_7 їй не повідомив. При черговій зустріч повідомив, що для закриття виконавчих проваджень треба буде заплатити 38 000,00 грн. Саме тому ОСОБА_9 звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та взяла участь у проведенні дій, направлених на фіксацію кримінального правопорушення.

З цих пояснень свідка ОСОБА_13 вбачається, що ОСОБА_7 не погрожував їй вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди її законним правам чи інтересам або правам та інтересам ОСОБА_10 , та не створював умов, за яких ОСОБА_9 буде вимушена надати йому неправомірну вигоду. Доказів протилежного строною обвинувачення суду надано не було.

У свою чергу ОСОБА_7 не був зобов`язаний допомагати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вирішенні питання закриття виконавчих проваджень, так як це не входило до його обов`язків, виконавчі провадження не перебували у нього на виконанні і закриття цих проваджень ніяким чином не впливало на роботу ОСОБА_7 . З цих підстав обвинувачений міг би відмовити ОСОБА_9 в її проханні, однак, маючи певні професійні зв`язки та знайомства серед працівників Державної виконавчої служби, погодився допомогти ОСОБА_9 у вирішенні питання щодо закриття виконавчих проваджень щодо ОСОБА_10 .

Також суд зазначає, що так само і ОСОБА_9 не була позбавлена можливості вирішити питання щодо закриття виконавчих проваджень, відкритих щодо ОСОБА_10 , зокрема, шляхом сплати суми заборгованості, яка існувала у ОСОБА_10 та розмір якої - 76 011,20 грн - в порівнянні із сумою (38 000,00 грн), яку ОСОБА_7 просив ОСОБА_9 сплатити, не був в кілька разів більший за суму існуючої заборгованості. Разом з тим ОСОБА_9 вирішила звернутися за допомогою до ОСОБА_7

Пленум Верховного Суду України в постанові від 26 квітня 2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначив, що відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання дій, які могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Із законодавчого визначення терміну «вимагання неправомірної вигоди» випливає, що цю ознаку може бути постановлено у вину в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожувала вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди (що є визначальним) правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна, а вимушена була дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам. Тобто законність прав та інтересів, які надавач неправомірної вигоди захищає шляхом давання неправомірної вигоди, має бути однією з основних та обов`язкових ознак вимагання. У разі, якщо надавач неправомірної вигоди зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, тоді вимагання неправомірної вигоди виключається.

Отже, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_7 відсутні ознаки вимагання неправомірної вигоди, що є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого частиною статті 369-2 КК.

За встановлених судом фактичних обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_7 підлягають кваліфікації за частиною 2 статті 369-2 КПК, як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Одночасно суд зазначає, що не покладає в обґрунтування даного вироку, як доказ вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вони не містять фактичних даних, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише підтверджують дотримання вимог закону під час проведення окремих слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Відповідно до вимог закону, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд бере до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

У постанові від 14.06.2018 (справа №760/115405/16-к) Верховний Суд зазначив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, рішення від 12.04.2012 у справі «Довженко проти України» (Заява № 36650/03)), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 (справа №756/4830/17-к) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Верховний Суд також зауважив, що ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (стаття 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у пункті 3 частини першої статті 65 КК поняття «особа винного».

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема, те, що він раніше не судимий, не перебуває на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює.

Суд також враховує, що ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, у вчиненому щиро розкаявся. Наведені обставини, на підставі статті 66 КК України, суд визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлені.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність обтяжуючих обставин та тяжких наслідків, беручи до уваги те, що обвинувачений раніше несудимий, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за можливе призначити ОСОБА_7 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у межах санкції, встановленої в частиною 2 статті 369-2 КК України, у виді штрафу.

Підстав для застосування положень статті 69 КК України суд не вбачає.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Під час досудового розслідування до ОСОБА_7 на підставі ухвали Чернівецького районного суду м. Чернівців від 13 жовтня 2024 року був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 700,00 грн (сімдесят п`ять тисяч сімсот грн 00 коп.), яка 14 жовтня 2024 року відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 47130682 була внесена заставодавцем ОСОБА_8 на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

В судових дебатах прокурорка ОСОБА_5 просила до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави.

Оскільки судом прийнято рішення про визнання ОСОБА_7 винним, суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо останнього до набрання вироком законної сили, залишити у виді застави.

Відповідно до частини 11 статті 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

За таких обставин, суд, відповідно до положень частини 11 статті 182 КПК України, вважає за доцільне повернути заставу заставодавцю ОСОБА_8 після набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню - відсутні.

Цивільний позов - не пред`являвся.

Судом також, у відповідності до статті 174 КПК України, вирішується питання про скасування арешту, накладеного на майно, відповідно до ухвали слідчого суді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 14 жовтня 2024 року № 725/9719/24.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 368 - 371, 373 - 376, 393 - 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч (5 000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч грн 00 коп.)

Залишити ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави.

Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого суді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 14 жовтня 2024 року № 725/9719/24.

Після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_21 заставу у розмірі 75 700,00 грн (сімдесят п`ять тисяч сімсот грн 00 коп.), внесену згідно із квитанцією до платіжної інструкції № 47130682 від 14 жовтня 2024 року на виконання ухвали Чернівецького районного суду м. Чернівців від 13 жовтня 2024 року за ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речові докази:

- банківська картка чорного кольору «МоноБанк» - НОМЕР_1 , що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 20.11.2024, упакування ID 3024325568819860 (т. 1 а.с. 108) - повернути ОСОБА_19 ;

- мобільний телефон марки «ОРРО» А98 5G, модель СРН 2529 із сім-карткою НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 20.11.2024, упакування ID 3024325568819860 (т. 1 а.с. 108) - повернути ОСОБА_19 ;

- мобільний телефон марки Самсунг Гелексі Ноте 20 з сім-картою НОМЕР_14 , що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 20.11.2024, упакування ID 3024325541070783 (т. 1 а.с. 209) - повернути ОСОБА_11 ;

- флеш-накопичувач № 009243 - Е.Ключ ОСОБА_7 , запакований в сейф-пакет PSP 1230244, що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 08.11.2024, упакування ID 3024313651604540 (т. 1 а.с. 213) - знищити;

- флеш-накопичувач № 009240 - Е.Ключ ОСОБА_11 , запакований в сейф-пакет WAR 1254743, що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 08.11.2024, упакування ID 3024313652655651 (т. 1 а.с. 214) - повернути ОСОБА_11 ;

- банківські картки: «ПУМБ» - НОМЕР_22 ; «МоноБанк» - НОМЕР_8 ; «ОщадБанк» - НОМЕР_10 , НОМЕР_9 , що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 08.11.2024, упакування ID 3024313653917344 (т. 1 а.с. 215) - повернути ОСОБА_11 ;

- роздруківку виконавчих проваджень щодо ОСОБА_10 , ВП № НОМЕР_17, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29 (т. 1 а.с. 211-21) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти в сумі 4720,00 грн, які упаковані до сейф-пакету PSP 1230243 та передані на зберігання до філії АТ «УкрексімБанк» в м. Чернівці вул. Головна 183, прибутковий позабалансовий ордер від 11.11.2024 № 291683 - повернути ОСОБА_7 ;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 04.11.2024 в АТ «ОщадБанк» (т. 2 а.с. 64) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 12.11.2024 в АТ «УніверсалБанк» (т. 2 а.с. 127) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 12.11.2024 в ПрАТ «ВФ Україна» (т. 2 а.с. 204) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 12.11.2024 в ТОВ «Лайфселл» (т. 2 а.с. 216) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 12.11.2024 в ДП «Національні інформаційні системи» (т. 3 а.с. 14) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 10.12.2024 в АТ «УніверсалБанк» (т. 3 а.с. 86) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 20.12.2024 в АТ «ОщадБанк» (т. 3 а.с. 102) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - ДВД, вилучений 10.12.2024 в АТ «УніверсалБанк» (т. 3 а.с. 116) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- електронний носій інформації - CD-R, вилучений 09.01.2025 в АТ КБ «ПриватБанк» (т. 3 а.с. 177) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки Айфон 11 Про чорного кольору в чорному чохлі з сім-картою НОМЕР_11 , що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 20.11.2024, упакування ID 3024325554388127 (т. 4 а.с. 97) - повернути ОСОБА_7 ;

- банківську картку «ОщадБанк» - НОМЕР_23 , що зберігається в камері речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 20.11.2024, упакування ID 3024325554388127 (т. 4 а.с. 97) - повернути ОСОБА_7 ;

- тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_24 від 13.01.2023, передане ОСОБА_7 на зберігання - залишити в розпорядженні останнього;

- посвідчення серії НОМЕР_25 від 20.07.2023, видане на ім`я ОСОБА_7 (т. 4 а.с. 91) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- матеріали виконавчих проваджень щодо ОСОБА_10 - ВП № НОМЕР_17, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29 - повернути до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1