Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №641/4744/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3/641/1136/2026 Справа № 641/4744/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Зелінська І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Слобідського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 , будучи 06.02.2026 року звільненим з посади головного спеціаліста командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи згідно з п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме 31.03.2026 о 18:04, без поважних причин подав декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII, у зв?язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні вважала доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим останній підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, та надала висновок у порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, однак просив звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв`язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП або закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування посилався на те, що ним було подано декларацію після звільнення з займаної посади до закінчення загальної кампанії, а саме до 31.03.2026 року, що свідчить про те, що він не намагався приховати свої статки чи ухилитися від декларування. Крім того зазначив, що з його боку не було вчинено дій або бездіяльності яка має характер суспільної небезпеки та не заподіяло збитків державі чи іншим особам. Разом з цим, в його діях не було умислу не подавати декларацію та пропуск 30-денного строку стався через необізнаність та певні життєві обставини, а не через бажання приховати майно.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №119-дс від 28.01.2025 ОСОБА_2 призначено з 01.12.2026 на посаду головного спеціаліста командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 01.12.2025 склав Присягу державного службовця.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 9-дс від 30.01.2026 ОСОБА_1 , призначеного на посаду головного спеціаліста командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.01.2026 року, присвоєно 30.01.2026 року 9 ранг державного службовця, в межах посад державної служби категорії «В».

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №12-дс від 06.02.2026 ОСОБА_1 звільнено з 06.02.2026 з посади головного спеціаліста командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування є суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 , будучи головним спеціалістом командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_5 , є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 №252/23, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , припинивши 06.02.2026 року виконання обов`язків головного спеціаліста командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 , декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» повинен був подати упродовж 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності) подав 31.03.2026 року, тобто несвоєчасно.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, №409 від 19.05.2026; Положенням про 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого Наказом Департаменту Стратегічних розслідувань Національної поліції України 03.07.2023 №160-п; довідкою ст. о/у 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ст. лейтенанта поліції Т. Томаха від 19.05.2026 року; витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу державних службовців) ОСОБА_4 №12-дс від 06.02.2026 відповідно до якого, ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до п.3 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» з 06.02.2026 року; витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу державних службовців) ОСОБА_4 №119-дс від 28.11.2024, яким ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста командування Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.12.2025 року; посадовою інструкцією державного службовця категорії «Б» та «В», затвердженої начальником Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 25.12.2025 року; зобов`язанням ОСОБА_1 від 01.12.2025 року; копією трудової книжки серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ; витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу державних службовців) ОСОБА_4 №9-дс від 30.01.2026 відповідно до якого, ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця з 01.01.2026 року; повідомленням начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковника поліції О. Сухина ДСР НПУ №78697-2025 від 08.07.2025 року; копією довідки №125/21 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Слобідського об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відомостями з Декларації - «при звільненні 01.01.2026-06.02.2026», щодо дати та часу її подання; поясненнями ОСОБА_1 від 19.05.2026 року.

У відповідності до вимог ст. ст.251,252 КУпАП суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені ним, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та визнання його винуватості.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність настає в разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при цьому суб`єктом правопорушень в цій статті є особи, які відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності посадові особи, які винні у несвоєчасному поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування без поважних на те причин.

Аналіз вказаної норми закону свідчить, що саме по собі невчасне подання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Склад вказаного адміністративного правопорушення утворюється лише в разі поєднання двох факторів в сукупності, зокрема невчасне подання декларації та відсутність поважних причин невчасного подання цієї декларації, які повинні бути виявлені.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Судом не встановлено поважних причин, що зумовили несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації при звільненні.

Відтак, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст.22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненного правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними.

У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Статтею 5 Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої Україною Законом №251-V від 18.10.2006 року,передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності (п.1). Кожна Держава-учасниця прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їхньої адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею (ч.3).

Корупційне правопорушення- діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст.1 вказаного Закону).

Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.

Більше того, факт вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією не може визнаватись малозначним, оскільки його вчинення порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування. Протидія корупційним та пов`язаним з корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії справ буде істотно сприяти запобіганню правопорушенням у цій сфері.

Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.

Крім того, відсутність істотної шкоди інтересам суспільства, а також відсутність прямого умислу на вчинення правопорушення, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені особами, які притягуються до відповідальності в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

У судовому засіданні не встановлено обставин для визнання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення малозначним, а тому клопотання про його звільнення від відповідальності задоволенню не підлягає.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника суд доходить висновку, що необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень буде адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст. 33, 172-6, 276, 279, 280, 283 – 285, 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова може бути оскаржена через Слобідський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в десятиденний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Повна постанова складена 27.07.2026 року.

Суддя- І. В. Зелінська