Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №619/2723/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2723/26

провадження № 3/619/878/26

ПОСТАНОВА

іменем України

16 червня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.

за участю: секретаря судового засідання Дорофєєва В.С.

адвоката Остропілець В.І.

особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дергачі Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу серії ВБА № 204332 від 26.03.2026, 26.03.2026 о 17:20 за адресою: м. Дергачі, вул. Привокзальна, неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на зупинці громадського транспорту вживала слабоалкогольний напій «REVO», об`єм 0,5 л з вмістом алкоголю 8,5 %, але у зв`язку з недосягненням віку адмін. відповідальності, до відповідальності притягнуто матір.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечувала проти обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суду пояснила, що 26.03.2026 в вечірній час вона перебувала в с. Лужок, яке розташоване неподалік м. Дергачі Харківського району Харківської області. Біля 18:30 до неї приїхали працівники поліції на двох авто і з нею став спілкуватись інспектор поліції Шматченко Р.О. , який цікавився вихованням її доньки ОСОБА_4 . Під час спілкування працівник поліції стверджував, що її донька на зупинці громадського транспорту м. Дергачі вживала напій «REVO». Потім дістав документи, які вже були написані і попросив їх підписати. Після оформлення документів, вона підійшла до свого автомобіля, де вже перебувала її донька ОСОБА_4 . Вона побачила, що її дитина була перелякана, запаху спиртних напоїв від неї не відчувалося. В ході спілкування дитина пояснила, що після 17.00 вона перебувала на вул. Привокзальній м. Дергачі, де зустріла на зупинці громадського транспорту знайому подругу на ім`я ОСОБА_5 . Біля ОСОБА_5 на лавочці стояв слабоалкогольний напій «REVO», об`єм 0,5 л. Діти спілкувалися між собою, даний напій донька не вживала. В цей час по них під`їхали працівники поліції і одразу стали їх звинувачувати в розпиті спиртних напоїв на вулиці. В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що вона на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, належним чином виконує свої батьківські обов`язки по вихованню своєї доньки, яка на даний час є ученицею 9-В класу комунального закладу «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради. За місцем навчання її донька характеризується виключно з позитивної сторони, про що свідчить характеристика, яка видана директором ліцею В. Данилів .

Адвокат Остропілець В.І., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення її довірительки до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення (клопотання долучено до матеріалів справи).

Вказане клопотання аргументувала тим, що зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не містить належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту умисного чи необережного ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків щодо виховання своєї дитини. До протоколу не додано ніяких доказів, які доводять провину її довірительки, в графі протоколу, кому були роз`ясненні права і обов`язки, зазначено інше прізвище особи « ОСОБА_8 », в самому протоколі зазначено прізвище « ОСОБА_2 ». Обов`язок доказування вини особи покладається на орган, що склав протокол.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її представника - адвоката Остропілець В.І., дослідивши докази по справі у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, з огляду на таке.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає обережності дій суду при вирішенні питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Наведені факти відповідно до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якщо вони не дають суду змоги однозначно оцінити дії такої особи, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона даного правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов`язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України). Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3 ст. 150 СК України). Батьки зобов`язані поважати дитину (ч. 4 ст. 150 СК України). Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5 ст. 150 СК України). Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини (ч. 6 ст. 150 СК України). Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини (ч. 7 ст. 150 СК України).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У абзаці 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року визначено, що означає «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя»: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можуть розцінюватися як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що під ухиленням від виконання батьківських обов`язків слід розуміти не будь яку дію, а виключно невиконання тих обов`язків, які чітко визначені законом і безпосередньо стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.

Судом встановлені наступні обставини, з яких вбачаються підстави для закриття провадження по вказаній справі.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 26 березня 2026 року серії ВБА № 204332, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184КУпАП вбачається, що: «26.03.2026 о 17:20 за адресою: м. Дергачі, вул. Привокзальна, неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на зупинці громадського транспорту вживала слабоалкогольний напій «REVO», об`єм 0,5 л з вмістом алкоголю 8,5 %, але у зв`язку з недосягненням віку адмін. відповідальності, до відповідальності притягнуто матір».

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204332 від 26 березня 2026 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не викладено суть адміністративного правопорушення. Зокрема, не зазначено всіх ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме: не конкретизовано, у чому саме полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, не зазначена форма вини та наслідки, що настали саме у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків, їхній причинний зв`язок. Особою, якою складено протокол, зазначено лише загальні фрази, з яких неможливо встановити, в чому конкретно полягає ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та в чому саме її вина.

Суд вважає, що формулювання обвинувачення, що міститься у вказаному протоколі, є неточним та неконкретним. Особу не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП на підставі протоколу, що містить неконкретне формулювання обвинувачення.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Докази ухилення матері від виконання батьківських обов`язків необхідно для встановлення як об`єктивної так і суб`єктивної сторони, які є обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення.

Як доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, уповноваженою особою ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області до протоколу серії ВБА № 204332 від 26 березня 2026 року додано: - заяву ОСОБА_1 , в якій остання просить повідомляти її про всі судові процеси за фактом розгляду справи за допомогою SMS повідомлень; - письмові пояснення особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка не була очевидцем вказаної події; - копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - рапорт інспектора ЮП СВГ ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Р. Шматченка.

Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, виходячи із наступного.

Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом (крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу).

Як убачається з фабули правопорушення, викладеної в протоколі, неповнолітня ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак на момент складання протоколу (26.03.2026 року) її вік становив 14 років 4 місяці та 14 днів, що охоплюється віковими межами (від 14 до 16 років), визначеними диспозицією ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Разом з тим, диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП є бланкетною та матеріальною, оскільки обов`язковою умовою настання відповідальності батьків є встановлений факт вчинення самою дитиною правопорушення, передбаченого КУпАП. Втім, додані до протоколу матеріали не містять жодного процесуального рішення (ухвали суду або постанови органу Національної поліції) про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно неповнолітньої ОСОБА_2 на підставі п. 2 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недосягненням ним віку адміністративної відповідальності, або будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно констатували факт вчинення підлітком протиправних дій, передбачених ст. 178 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту умисного чи необережного ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків щодо виховання дитини. Сам факт можливого вчинення дитиною правопорушення не може автоматично свідчити про наявність у діях матері складу адміністративного правопорушення. Обов`язок доказування вини особи покладається на орган, що склав протокол.

Крім того, суд констатує, що згідно постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 14.05.2026 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП за те, що 26.03.2026 о 17 год 20 хв за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Привокзальна, її неповнолітня донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розпивала слабоалкогольний напій, а саме: «Revo», об`єм 0,5 л з вмістом алкоголю 8,5% на зупинці громадського транспорту. Із даного рішення суду вбачається, що в той вечір на зупинці громадського транспорту розпивала слабоалкогольний напій лише неповнолітня ОСОБА_10 , що підтверджує правдивість показів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про невживання її донькою слабоалкогольного напою та доводить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП в діях неповнолітньої особи ОСОБА_2 , 12.11.2011 року, а внаслідок чого і відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

У матеріалах справи відсутні докази про будь-яку негативну поведінку ОСОБА_1 , зокрема про факти зловживання алкогольними напоями чи наркотичними засобами, перебування на обліку у лікаря-нарколога, відсутні факти притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, які б могло би свідчити про антисоціальну поведінку останньої, і як наслідок ухилення від догляду за дитиною та її виховання. Будь-які докази на підтвердження наявності умислу ОСОБА_1 у вчиненні порушення матеріали справи не містять, а отже є відсутньою є суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами не доведено поза розумним сумнівом факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що, у свою чергу, унеможливлює встановлення в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Суд зазначає, що він не має права самостійно редагувати фабулу протоколу чи відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це порушує принцип рівності сторін та безсторонності суду. Будь-які сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ст. 62 Конституції України, тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, через що провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП,-

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя М. І. Риков