Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №343/1363/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1363/26

Провадження №: 2/343/1023/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/1363/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представниці - адвокатки Кобилинець Т.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представниця - адвокатка Кобилинець Т.В., звернулася до суду із позовом (а.с. 1-3) до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:

- щомісячно стягувати із відповідача на її користь аліменти, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до закінчення дочкою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років;

- стягнути із відповідача на її користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що вона із відповідачем ОСОБА_2 є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я.Горбачевського, на денній формі навчання, за державним замовленням. Витрати на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги (оплата проживання в гуртожитку, харчування, купівля одягу, ліків, приладдя для навчання, кишенькові витрати) вона несе самостійно, не зважаючи на те, що такий обов`язок має і відповідач. Оскільки, відповідач ОСОБА_2 має постійне місце роботи та отримує стабільний дохід, є фізично здоровим та може надавати допомогу повнолітній дочці, просить стягувати з нього визначений нею розмір аліментів.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представниця - адвокатка Кобилинець Т.В. позовні вимоги підтримали та просили такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час проведення такого був належним чином повідомленим. 21.07.2026 через канцелярію суду подав заяву (а.с. 35) в якій просить розгляд справи проводити без його участі. Зазначив про визнання позовних вимог.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

18 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 21.07.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Відповідно до копії довідки в.о.декана медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського МОЗ України від 20.05.2026 (а.с. 18), дочка сторін ОСОБА_3 є студенткою першого курсу медичного факультету. Навчання здійснюється на державній основі, денної форми навчання. Закінчення навчання - червень 2031 року.

Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо участі відповідача в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, до досягнення нею двадцяти трьох років або до припинення навчання.

ІV. Оцінка суду:

заслухавши пояснення сторони позивачки, взявши до уваги визнання позову відповідачем, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Главою 16 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 2, 3 ст. 199 СК України).

При цьому, Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Окрім наведеного за ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у правовій позиції викладеній у постанові від 13.04.2021 в справі №308/4214/18 зазначив, що при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Аналізуючи обставини, що мають значення для справи в контексті згаданих норм матеріального закону та їх тлумачень суд вважає доводи сторони позивачки обґрунтованими.

Суд встановив, що повнолітня дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення повноліття продовжує навчання, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги батьків, яку вони можуть надавати.

Таким чином, враховуючи вищевказане, а саме те, що: на батьків покладено рівні обов`язки щодо надання матеріальної допомоги повнолітнім доньці чи сину, які продовжують навчання, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу надавати та дані щодо неможливості надання допомоги відповідачем у матеріалах справи відсутні; те, що повнолітня дочка сторін дійсно продовжує навчатись і дійсно у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги (у неї відсутні самостійні доходи), чого відповідачем не спростовано; прожитковий мінімум на одну особу, який відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» становить - 3 209 гривень, а тому суд доходить висновку про необхідність стягнення із відповідача на користь позивачки, на утримання повнолітньої дочки аліментів у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно. Стягнення аліментів необхідно розпочати з 16.06.2026 і проводити до закінчення дочкою навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Такий розмір аліментів, враховуючи всі обставини встановлені судом, не слід вважати значним та таким, що призведе до значних фінансових для відповідача втрат чи істотно впливатиме на його матеріальний стан і не буде непосильним для сплати чи таким, що призведе до збагачення позивачки.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

V. Розподіл судових витрат між сторонами:

згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141, 142 ЦПК України, при цьому враховує, що позивачка при пред`явленні даного позову до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому, беручи до уваги, що позов задоволено, відповідач ОСОБА_2 визнав позов до початку розгляду справи по суті, тому, з урахуванням ч. 1 ст. 142 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь держави 665,60 грн судового збору.

Щодо понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що основні положення про витрати на професійну правничу допомогу містяться у ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу надала такі документи:

- договір про надання правничої допомоги від 03.06.2026 (а.с. 20-23), укладений між позивачкою ОСОБА_1 та адвокаткою Кобилинець Т.В.;

- ордер серії АТ №1127710 від 16.06.2026 на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокаткою Кобилинець Т.В. (а.с. 27);

- акт виконаних робіт від 16.06.2026, у якому визначено характер правової допомоги та її вартість на загальну суму 3 500 грн (а.с. 25);

- квитанцію №16/06-26-2 від 16.06.2026, про сплату позивачкою ОСОБА_1 адвокатці Кобилинець Т.В. 3 000 грн (а.с. 26).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що розмір витрат, понесених позивачкою на правничу допомогу, тобто на оплату послуг адвоката, є доведеним і обґрунтованим.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути із відповідача в якості відшкодування витрат позивачки на професійну правничу допомогу становить 3 000 грн.

На підставі викладеного, ст. 81, 141 ЦПК України, ст. 7, 141, 181, 182, 199, 200, 201 СК України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання задовольнити.

Проводити стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 16 червня 2026 року і проводити до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: І.М.Андрусів