Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №206/4312/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/4312/26

Провадження № 1-кп/206/541/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2026 р. м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026047230000093 від 02.06.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий.

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 23.05.2026 приблизно о 17:30 годині, прийшов до місця проживання раніше знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де між ними виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин, виник кримінально-протиправний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізуючи вищевказаний кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання наслідків щодо здоров`я потерпілого ОСОБА_6 в той же день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою у безпосередній близькості до потерпілого, обома руками, стиснутими в кулаки, наніс п?ять ударів потерпілому в ділянку обличчя та правого передпліччя, внаслідок чого обидва впали на землю, після чого, ОСОБА_4 підвівся на ноги та пішов з подвір`я потерпілого.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 23.05.2026 приблизно о 17:40 годині повернувся на подвір`я ОСОБА_6 , а саме: ділянка АДРЕСА_3 , та тримаючи в руці предмет, зовні схожий на газовий балончик, розпилив із нього невстановлену речовину в напрямку потерпілого ОСОБА_6 , після чого, перебуваючи у безпосередній близькості до потерпілого, правою рукою, стиснутою в кулак, наніс йому два удари в ділянку обличчя, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: чотирьох синців обличчя, правого плечового суглоба, трьох саден обличчя, лівого передпліччя,які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах визнавав в повному обсязі.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення, як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку (ч.1 ст. 125 КК України);

- обставину, що пом`якшує покарання суд враховує щире каяття;

- обставиною, що обтяжує покарання, судом не встановлено;

- особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є несудимим, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, його відношення до скоєного, - та вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, у вигляді штрафу на користь держави, що на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Самарський районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію Вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1