Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №182/5419/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5419/26

Провадження № 1-кп/0182/976/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2026 за №12026046340000136 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого ФОП, одруженого, який має утриманні малолітнього сина 2017 р.н., та неповнолітньої доньки 2009 р.н., не є особою з інвалідністю, пенсіонером та депутатом, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

06.06.2026 року приблизно об 11:00 год. ОСОБА_3 йшов по проїжджій частині на перехресті вул. Івана Мазепи та Петра Калнишевського в м. Нікополі Дніпропетровської області, де між ним та ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Москвич 412», державний номерний знак НОМЕР_1 , виникла конфліктна ситуація, у зв`язку з чим ОСОБА_3 , висловлюючи своє обурення, кинув алюмінієву банку, яку тримав у руці, в зазначений автомобіль. У цей же час, та в цьому ж місці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заподіяння легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 06.06.2026 року приблизно об 11:00 годині зупинив автомобіль Москвич 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , вийшов із нього, та перебуваючи на перехресті вулиць Івана Мазепи та Петра Калнишевського в місті Нікополі Дніпропетровської області, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_3 та кулаком правої руки наніс один удар потерпілому в ліву лобну ділянку голови, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 , який перебував на землі та наніс приблизно п`ять - шість ударів кулаками обох рук по голові, зокрема в область лівого ока, носа та губ.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 згідно висновку експерта №503 від 07.07.2026 тілесні ушкодження у вигляді - закритого перелому кісток носу, поверхневої забитої рани носу, параорбітальних гематом з обох сторін, садна нижньої повіки лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.), а також тілесні ушкодження у вигляді - травматичного повного вивиху 21 зубу з наступним його видаленням, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.).

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Ухвалою суду від 23.07.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2026 за №12026046340000136 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором Нікопольської окружної прокуратори ОСОБА_4 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якого він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.13-14). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілим ОСОБА_3 , надано також письмову заяву, в якій останній погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що він ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.12).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 , не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 , кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.07.2026 р., згідно якої ОСОБА_3 звернувся до поліції за фактом того, що 06.06.2026 року приблизно об 11.00 год. невідома особа, знаходячись на перехресті вул. І. Мазепи та вул. П. Калнишевського в м. Нікополь спричинив йому тілесні ушкодження в ході раптового конфлікту (а.п.9);

- акту СМО №472 від 23.06.2026 року, згідно якого у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, поверхневої забитої рани носу, параорбітальних гематом з обох сторін, садна нижньої повіки лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.), а також тілесні ушкодження у вигляді - травматичного повного вивиху 21 зубу з наступним його видаленням, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або їх частин з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку вказаному обстежуваним (а.п.13,14);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання особи за фотознімками, від 07.07.2026 р., проведеного за участю потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до якого, останній вказав на особу на фото під №2, а саме на ОСОБА_2 , як на особу, яка 06.06.2026 року близько об 11.00 год. спричинила йому тілесні ушкодження. (а.п.26-29);

- висновку експерта №503 від 07.07.2026 року, згідно якого у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, поверхневої забитої рани носу, параорбітальних гематом з обох сторін, садна нижньої повіки лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.), а також тілесні ушкодження у вигляді - травматичного повного вивиху 21 зубу з наступним його видаленням, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або їх частин з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку вказаному в постанові слідчого (а.п.31,32);

- протоколом слідчого експерименту від 07.07.2026 р. проведеного за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого він показав, що 06.06.2026 р. близько об 11.00 год. він йшов з магазину додому в бік вул. Херсонської, в цей час з боку вул. Херсонська йому на зустріч їхав автомобіль Москвич 412 з причепом і ледь не збив його, на що він в свою чергу кинув в бік автомобіля пусту банку з під пива, яку він ніс на смітник та пішов далі, але секунд через 10 до нього з заду підійшов ОСОБА_2 , а коли він повернувся до останнього обличчям, то він наніс йому один удар в область лоба від чого ОСОБА_3 впав на землю. Після цього, ОСОБА_2 підійшов до нього нахилився та почав наносити удари руками в область обличчя, в різні частини, а після цього ОСОБА_2 вдарив декілька разів ногою в область спини (а.п.33-40 з фототаблицею);

- згідно додаткового висновку експерта №507 від 08.07.2026 року, на підставі даних медичної експертизи гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , механізм виявлених у нього тілесних ушкоджень не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самого ОСОБА_3 від 07.07.2026 р. (а.п.43-44).

- протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками, від 24.06.2026 р., проведеного за участю свідка ОСОБА_6 , відповідно до якого, останній вказав на особу на фото під №2, а саме на ОСОБА_2 , як на особу, яка 06.06.2026 близько об 11.00 год. спричинила тілесні ушкодження невідомому чоловіку на перехресті доріг вул. І. Мазепи та вул. П. Калнишевського в м. Нікополь (а.п.48-52).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 , мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд враховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 , одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітню доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.п.74,75), має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується задовільно (а.п.76), на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.71,72), є раніше не судимою особою (а.п.69).

Обставини, що пом`якшують покарання відсутні. Обставиною, що обтяжують покарання відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто п`ятдесят годин.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1