Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №208/13625/25
Суддя: Подкопаєва І. А.
справа № 208/13625/25
провадження № 2/208/1664/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А.,
за участю:
- секретаря судового засідання - Компанієць І.Р.,
- позивача - ОСОБА_1 ,
- представника позивача - адвоката Жовтої А.С. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Уманської міської ради, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення факту одноособового виховання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
До Заводського районного суду міста Кам`янського звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту одноособового виховання дітей.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що вона є матір`ю двох дітей: неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є ОСОБА_3 , та малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є ОСОБА_4 . Відповідачі не виконують своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, позивач проходить військову службу та бере безпосередню участь в захисті України, діти проживають із матір`ю позивача (бабусею дітей) - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, позивач самостійно одноособово виховує дітей, забезпечує їх фізичний, моральний, інтелектуальний та духовний розвиток, створюючи стабільне і безпечне середовище для їхнього життя.
З огляду на вищевикладене, просить встановити факт одноособового виховання нею дітей.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Ухвалою від 23.10.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі. Учасникам справи наданий строк для подання заяв по суті справи.
25.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про виклик свідка - ОСОБА_7 .
В підготовче засідання, призначене на 18.11.2025, з`явилась позивач, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.
В підготовчому засіданні позивач повідомила, що є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, з позовом про встановлення факту одноособового виховання дітей звернулась з метою юридичного закріплення такого факту, питання позбавлення батьківських прав щодо відповідачів не порушує в межах розгляду даної справи, до військової частини НОМЕР_1 з заявою/рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами не зверталась. Просила оголосити перерву для отримання правової допомоги адвоката.
В підготовче засідання, призначене на 06.01.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, від позивача та представника позивача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Ухвалою від 06.01.2026 суд визнав явку сторони позивача обов`язковою для надання особистих пояснень у справі.
16.02.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
17.02.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до справи, а саме розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_1 .
Ухвалою від 20.02.2026 суд клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнив.
В підготовче засідання, призначене на 23.02.2026, представник позивача з`явилася, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.
В підготовчому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що позивач є військовослужбовцем і встановлення факту одноособового виховання дітей потрібно для її звільнення з військової служби в майбутньому, на зараз позивач із заявою/рапортом про звільнення з військової служби не зверталась.
Ухвалою від 23.02.2026 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якій позивач проходить службу.
03.04.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про виклик свідка - ОСОБА_7 , а також заява ОСОБА_7 про її допит в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
В підготовче засідання, призначене на 03.04.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, від третьої особи - Служби в справах дітей Уманської міської ради надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 03.04.2026 за її відсутності, в якому вона просила розглянути та задовольнити клопотання про долучення доказів та заяву про виклик свідка - ОСОБА_7 .
Ухвалою від 03.04.2026 суд заяву про виклик свідка задовольнив, у задоволенні заяви про участь свідка в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів відмовив, клопотання про долучення доказів задовольнив.
08.05.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від свідка ОСОБА_7 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення іншого суду.
Ухвалою від 14.05.2026 суд заяву свідка ОСОБА_7 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення іншого суду задовольнив.
В підготовче засідання, призначене на 15.05.2026, представник позивача з`явилася, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, будь-яких заяв/клопотань від них на адресу суду не надходило.
Представник позивача повідомила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, до суду подані усі наявні докази на їх обгрунтування, просила закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 15.05.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, встановив загальний порядок дослідження доказів.
В судове засідання, призначене на 08.07.2026, представник позивача з`явилася, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача повідомила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з викладених у позовній заяві підстав, наголосила, що питання позбавлення відповідачів батьківських прав щодо дітей в межах даної справи не порушується, інформація про звернення позивача до військової частини з заявою/рапортом про звільнення у неї відсутня.
Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання від 08.07.2026, суд перейшов до стадії ухвалення рішення суду, проголошення рішення суду призначено на 20.07.2026 року о 08:30 годині.
В судове засідання, призначене на 20.07.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали цивільної справи, долучені докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 з 18.05.2020 року по теперішній час, що підтверджується Довідкою № 3249 від 13.08.2025 (а.с. 21), Довідкою № 3129 від 06.08.2025 (а.с. 22).
ОСОБА_8 є матір`ю:
-ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої значиться ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 08.02.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 12), Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 20.12.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 13);
-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої значиться ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , виданим 04.09.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 14).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі № 235/2500/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами розірвано. Рішення суду набрало законної сили 19.06.2017 (а.с. 15).
ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання разом із дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , та матір`ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою у паспорті громадянина України ОСОБА_1 (а.с. 7), відміткою у паспорті громадянина України ОСОБА_6 (а.с. 8-9), Витягом з реєстру територіальної громади № 2023/009277463 від 13.11.2023 (а.с. 18), Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/003710697 від 15.04.2024 (а.с. 19), Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/005940756 від 22.05.2024 (а.с. 20).
Як внутрішньо переміщені особи фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою № 7105-5003385063 від 01.08.2024 (а.с. 23), Довідкою № 7105-5003385083 від 01.08.2024 (а.с. 24), Довідкою № 7105-5003385046 від 01.08.2024 (а.с. 25).
Відповідно до Довідки, виданої 07.08.2025 директором Комунального закладу фахової передвищої освіти «Уманський медичний фаховий коледж Черкаської обласної ради» за вих. № 220, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в фаховому коледжі з 01.09.2024 по даний час. Батько - ОСОБА_3 не підтримує контакт з керівником групи, не цікавиться успішністю дитини, не спілкується з викладачами, не відвідує батьківські збори, не приймає участі у позакласній та громадській діяльності групи, жодного разу в коледжі не був (а.с. 26).
Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Уманський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» за вих. № 479 від 04.08.2025 щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларацію з лікарем педіатром уклала мама - ОСОБА_1 , доступ до медичної інформації дитини має мама ОСОБА_1 , бабуся ОСОБА_6 , під час медичних оглядів, консультацій, щеплень за період з 14.10.2024 року по даний час батько не був присутній (а.с. 27).
Відповідно до листа Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції за вих. № 18.25-36/8333 від 11.03.2026 заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 11.03.2026 становить 465 406,77 гривень (а.с. 133-139).
Відповідно до Довідки, виданої 06.08.2025 директором Уманської гімназії № 14 Уманської міської ради Черкаської області за вих. № 284, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в гімназії з 06.08.2025 по даний час. Батько - ОСОБА_4 не підтримує контакт з керівником групи, не цікавиться успішністю дитини, не спілкується з викладачами, не відвідує батьківські збори, не приймає участі у позакласній та громадській діяльності групи, жодного разу в коледжі не був (а.с. 28).
Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Уманський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» за вих. № 478 від 04.08.2025 щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , декларацію з лікарем педіатром уклала мама - ОСОБА_1 , доступ до медичної інформації дитини має мама ОСОБА_1 , бабуся ОСОБА_6 , під час медичних оглядів, консультацій, щеплень за період з 14.10.2024 року по даний час батько не був присутній (а.с. 29).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12.01.2015 року у справі № 235/6945/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_1 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.12.2014 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили 23.01.2015 (а.с. 16).
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.05.2021 року у справі № 235/3101/21 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, і призначено покарання у вигляді 100 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 30.06.2021 (а.с. 17).
Відповідно до листа Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції за вих. № 18/25-36 від 26.01.2026 заборгованість ОСОБА_4 зі сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 31.12.2025 становить 569 099,39 гривень (а.с. 123-126).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 дбає про дітей, приділяє їм увагу. Оскільки вона проходить військову службу, то діти проживають у квартирі з бабусею - ОСОБА_6 , але ОСОБА_7 часто приїжджає. Батьків дітей свідок ніколи не бачила і від дітей також не чула, щоб вони про батьків згадували.
Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір, що випливає із сімейних відносин, а саме здійснення батьківських прав та обов`язків щодо дітей.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).
Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 112 та 125 цього Кодексу.
Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною пятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.
За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Згідно із частиною другою статті 15 СК України якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини матір`ю необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав батька обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.
Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22.
Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Позивачка просить установити факт самостійного виховання нею дітей та їх утримання, встановлення такого факту очевидно може мати негативні наслідки для батьків дитини.
Так, у статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Доведення факту одноосібного виховання дитини позивачкою пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких батько не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.
Така правова позиція сформульована Верховним Судом і викладена у постанові від 13 листопада 2025 року у справі № 592/20023/23, від 20 січня 2026 року у справі № 137/1845/24.
Відтак, суд виходить з того, що подання позову про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право. Такий факт у подальшому може бути використаний як преюдиційний, наприклад, у справах про позбавлення батьківських прав, визначення способу участі у вихованні дітей, визначення місця проживання .
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, то питання, заявлене позивачкою у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з вимогою про встановлення факту самостійного утримання та виховання нею дітей, однак у позовній заяві не зазначила порушеного права, для якого необхідне встановлення такого факту у судовому порядку та не вказала за захистом якого порушеного, невизнаного або оспорюваного права звертається. В межах даної справи питання позбавлення батьків дітей батьківських прав щодо них також не порушувалось.
У даному випадку заявлена вимога фактично зводиться до констатації певного сімейного стану, який сам по собі не породжує для позивачки жодних нових прав чи обов`язків, не змінює правового статусу батьків дітей та не вирішує конкретного правового питання.
Зважаючи на вказані обставини та враховуючи, що обов`язок батьків виховувати та утримувати дітей є невід`ємним, а встановлення факту протилежного у позовному провадженні можливе лише під час вирішення спору про позбавлення батьківських прав, суд не вбачає необхідних та достатніх умов для встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей матір`ю, а тому в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Уманської міської ради, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення факту одноособового виховання дітей - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення суду складено 27.07.2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 .
Суддя І.А. Подкопаєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua