Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №335/12696/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/14296/25 Головуючий в 1 інст. Апаллонова Ю.В.

Провадження №33/807/611/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Вартанової Г.М. на постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 20 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим?? у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

стягнуто ОСОБА_1 на користь держави понесені судові витрати у сумі 605 гривні 60 копійок.

Згідно з постановою суду, 12 грудня 2025 року о 22:32 годині в м.Запоріжжя, бул.Центральний, буд.29 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110207 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови . Від проходження огляду на стан алкогольного? ?сп`яніння у встановленому законодавством? ? порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Dragger відмовився на місці зупинки та в медичному закладі, чим? порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений.

В апеляційній скарзі адвокат Вартанова Г.М. просить поновити строк для апеляційного оскарження постанови суду. Скасувати постанову Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2026 року та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою встановлених обставин справи; вважає, що докази, наявні в матеріалах справи, не доводять обставин правопорушення, висновки суду не відповідають обставинам справи; судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд позбавив ОСОБА_1 права, яке полягає у наданні йому можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про доведеність самого факту керування транспортним засобом, переклавши тягар доказування на особу, яка притягається до відповідальності. Як було зазначено стороною захисту, долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять безперервної фіксації фактичного керування автомобілем. На відео відсутні кадри початку руху, процесу руху та моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції.

На думку апелянта, наявність перерв та фрагментарність наданих суду відеозаписів свідчить про порушення працівниками поліції вимог Інструкції відсутності безперервного відеозапису, який би об`єктивно фіксував рух автомобіль та; безпосередній контакт із водієм від початку до повної зупинки, неможливо поза розумним сумнівом встановити об`єктивну сторону правопорушення. Надані уривки не дозволяють суду всебічно та повно оцінити ситуацію, а також не виключають ймовірність того, що частина відеозапису, яка б свідчила на користь Андрюшина (зокрема, що автомобіль був припаркований і не рухався), була прихована або збережена. Відтак, такі відеозаписи отримані з порушенням встановленого порядку, не можуть вважатися належними та допустимими доказами, а всі сумніви обставин події мають тлумачитися виключно на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Вказує, що поза увагою суду також залишився довід щодо відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу, передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». У матеріалах справи відсутня інформація про конкретні причини втручання поліції до моменту початку спілкування з ОСОБА_1 . За відсутності належним чином зафіксованої законності зупинки автомобіля, всі подальші дії поліцейських, включаючи вимогу проходження огляду на стан сп`яніння, на думку апелянта, є неправомірними.

У зв`язку з цим до Управління патрульної поліції в Запорізької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України був направлений адвокатський запит про витребування інформації, з відповіді вбачається намагання приховати відсутність законних підстав для втручання та штучно легалізувати незаконні дії поліцейських постфактум.

Крім того, сторона захисту категорично не погоджується з висновками суду, що положення статті 266-1 КУпАП не застосовуються до військовослужбовців, які керують транспортним засобом, оскільки ця норма нібито стосується виключно військових адміністративних правопорушень. Свою позицію Суд обґрунтовує посиланням на частину 1 статті 15 КУпАП, зазначивши, що за порушення правил безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції ототожнив норми матеріального права (які визначають підстави та міру відповідальності) з нормами процесуального права (які визначають порядок проведення процесуальних дій та збирання доказів).

В судове засідання, призначене на 22 травня 2026 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Вартанова Г.М. не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.

На адресу Запорізького апеляційного суду від захисника-адвоката Вартанової Г.М. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та участі ОСОБА_1 .

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справи без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Вартанової Г.М., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №539253 від 12 грудня 2025 року, згідно з яким, 12 грудня 2025 року о 22:32 годині в м.Запоріжжя, бул.Центральний, буд.29 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110207 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного? ?сп`яніння у встановленому законодавством?порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 відмовився на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Про повторність попереджений, чим? порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, за допомогою спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою останнього від проходження такого огляду;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений у зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі від 12 грудня 2025 року;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14 січня 2025 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Косяка В.,згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 12 грудня 2025 року о 22-32 годині за адресою: м.Запоріжжя Центральний бульвар буд.29

Під час патрулювання було зупинено авто ЗАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем. В ході спілкування з водієм згідно зі спільним наказом МОЗ та МВС №1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Drager Аlcotest 6820 та у лікаря нарколога в медичному закладі, на що останній відмовився. Відносно водія складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №539253 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України. Водій відсторонений від керування транспортним засобом шляхом паркування без порушень правил дорожнього руху. Подія зафіксована на нагрудний відео реєстратор Motorola solutions vb 400 471564; 470975 , автовідеореєстратор xiaomi 70mai.x

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Вартанова Г.М. вважала, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, про що подала до суду письмове клопотання. В обґрунтування позиції зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП незважаючи на те, що він є військовослужбовцем, та надав військовий квиток, який вказаний у протоколі, працівники патрульної поліції не залучили працівників відповідного військового органу під час складання адміністративного матеріалу, який повинен був бути складений не за 130 КУпАП, а за ст.266-1 КУпАП, не було повідомлено ВСП про факт зупинки ТЗ під керуванням військовослужбовця, а тому поліцейськими не виконано приписи ст. 266-1 КУпАП.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів захисника-адвоката Вартанової Г.М., викладених в апеляційній скарзі, про те, що справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Більше того, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов`язкового скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права в т.ч. право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 , не спростовано.

Що стосується доводів захисника-адвоката Вартанової Г.М., викладених в апеляційній скарзі, про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не був водієм, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи непереконливими та такими, що суперечить фактичним обставинам справи.

З долученого до протоколу відеозапису убачається, що водієм транспортного засобу ЗАЗ 110207 д.н. НОМЕР_1 був саме ОСОБА_1 , який знаходився за кермом транспортного засобу.

Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції спочатку не заперечував ані факту керування транспортним засобом, а ні підстави для зупинки, поводив себе, як водій цього транспортного засобу. При цьому зазначав, що він вживав алкогольні напої разом з кумом, якого зараз відвозить додому. Факт керування ним транспортним засобом ОСОБА_1 почав заперечувати лише після того, як йому працівниками поліції було запропоновано пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу після виявлення у останнього певних ознак алкогольного сп`яніння, про що було повідомлено ОСОБА_1 .

Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110207 д.н. НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, сторона захисту, в тому числі і сам ОСОБА_1 не заявляв.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, про безпідставність зупинки транспортного засобу, апеляційний суд вважає необґрунтованими, виходячи з такого.

Відповідно до положень п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію", має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

З матеріалів справи, зокрема і з відеозапису, убачається, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Стосовно доводів апелянта щодо відсутності безперервного відеозапису події, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Те, що самі відеозаписи події складаються з окремих фактів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказу.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Доводи захисника-адвоката Вартанової Г.М., викладені в апеляційній скарзі, про те, що огляд ОСОБА_2 , як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З матеріалів справи, серед іншого і з відеозапису, убачається, що ОСОБА_2 керував не військовим автомобілем на час його зупинки працівниками поліції, а транспортним засобом, який, згідно з протоколом, належить певній фізичній особі, та не виконував саме у час зупинки транспортного засобу завдання, пов`язаного з військовою службою, та жодного разу не казав про таке працівникам поліції, а зазначав про те, що вжив алкогольні напої та відвозить свого кума.

Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст.266-1 КУпАП не було.

Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах.

На викладене обґрунтовано звернув увагу і суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.

Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складені працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП.

Об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу адвоката Вартанової Г.М. залишити без задоволення.

Постанову Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 335/12696/25