Рішення від 01 листопада 2011 р. у справі №2-856/11 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-856/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої, судді Капацин Л.В.

при секретарі Політанській Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилів-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, мотивуючи тим, що йому на праві приватної власності належить 59/100 частин жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 . З відповідачем по справі позивач перебував у зареєстрованому шлюбі, проте їхні сімейні відносини не склалися і 13 серпня 2010 року шлюб було розірвано. В 1998 році в їхній сім`ї народилася дочка ОСОБА_3 , яка відповідно до рішення суду про розірвання шлюбу залишена на виховання та утримання матері. Після розірвання шлюбу відповідач продовжує проживати в належній позивачу частині будинку, хоча у вказаному приміщенні не зареєстрована, не платить комунальні платежі, договору найму частини житлового приміщення позивач з нею не укладав. Відповідачу належить ј частини квартири АДРЕСА_2 , проте перейти проживати в належну їй частину квартири вона не бажає, тому що здає її по найму та отримує плату. Позивач має намір провести в будинку ремонт, а перебування в ньому бувшої дружини та дочки чинить йому в цьому перешкоди. Відповідач в добровільному порядку не звільняє належну позивачу частину житлового будинку, тому він через приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Федотову Т.С. передав їй заяву з проханням звільнити житло. На заяву відповідач не реагує, тому позивач вимушений звернутися до суду. Просить усунути перешкоди у здійсненні ним права власності і виселити ОСОБА_2 разом із малолітньою дочкою ОСОБА_4 із належних йому 59/100 частин будинку АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов в повному обсязі і просить його задовольнити, суду пояснив, що йому належить 59/100 частин жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Дану частину будинку йому подарувала в 2003 році його мати ОСОБА_5 . 3 липня 1998 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 . Проте сімейні відносини між ними не склалися і шлюб було розірвано. Відповідно до рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду про розірвання шлюбу доньку ОСОБА_6 залишено проживати біля матері ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу, хоча сторони стали один одному чужими людьми, відповідач продовжує проживати в належній йому частині будинку, що призводить до постійних сварок та конфліктів між сторонами, що травмує малолітню дитину. Належна йому частина будинку складається із трьох кімнат, дві із яких прохідні. Відповідач разом із дочкою проживає у прохідній кімнаті, тому він вимушений постійно ходити через цю кімнату. Кухня, коридор, санвузол знаходяться у їхньому спільному користуванні. Позивач вважає таке сумісне проживання із колишньою дружиною неможливим. В даний час він має намір створити сім`ю з іншою жінкою, проте проживання відповідача у його домоволодіння перешкоджає йому це зробити. ОСОБА_7 ніколи не була зареєстрована у його частині будинку, разом з дочкою ОСОБА_8 вони зареєстровані в трикімнатній квартирі АДРЕСА_2 і разом мають право власності на Ѕ вказаної квартири, проте перейти проживати в цю квартиру відповідач не бажає, тому що здає її по найму та отримує дохід. Крім того, відповідачу та її брату ОСОБА_9 належить квартира АДРЕСА_3 , яка дісталася їм у спадок після смерті їхнього батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач також стверджує, що заяву про залишення даного позову без розгляду, яка датована 22.08.2011 року і була надіслана до суду поштою, він написав під тиском відповідача, а тому він анулює зазначену заяву і просить не брати її до уваги.

Відповідач ОСОБА_2 заявлений до неї позов не визнала, суду пояснила, що з позивачем по справі однією сім`єю вони проживали біля 20 років, але шлюб зареєстрували лише у 1998 році. На даний час їхній шлюб розірвано. Увесь цей час вони мешкають за адресою: АДРЕСА_4 , проте, вона та донька ОСОБА_3 , 1998 року народження, за вказаною адресою ніколи не були зареєстровані. Протягом їхнього спільного проживання у спірній частині жилого будинку неодноразово проводився косметичний ремонт, вони поміняли газову колонку, відповідач проводить розрахунки за спожиту електроенергію та теплопостачання. Позивач в даний час ніде не працює, тому саме вона утримує доньку та колишнього чоловіка. Відповідач підтвердила, що дійсно їй разом із донькою належить Ѕ трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , де вони з донькою офіційно зареєстровані. Проте, ј частка цієї квартирі також належить її синові від першого шлюбу ОСОБА_11 , який знаходиться у Львові, а ј частика залишилася на матері ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час крім неї та доньки в даній квартирі зареєстрований разом із своєю сім`єю її брат ОСОБА_9 , який там проживає . Відповідач підтвердила, що їй та її брату також залишилася у спадок після смерті їхнього батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , квартира АДРЕСА_3 , проте документи на спадщину вони іще не оформили. В даний час там проживає колишня дружина її брата - ОСОБА_13 разом із сином ОСОБА_14 . Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки в кв. АДРЕСА_5 створені усі умови для проживання їхньої доньки, вона постійно проживала у цьому помешканні, тому звикла до цієї квартири, для неї буде стресом міняти місце проживання. Відповідно до заочного рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 12 січня 2009 року шлюб між нею та позивачем було розірвано, а неповнолітню дочку залишено проживати біля неї. Залишити доньку проживати з батьком відповідач не погоджується і вважає, що вони з донькою разом мають проживати у спірній частині будинку її колишнього чоловіка, що, на її думку, буде перешкодою для того, щоб позивач продав належне йому житло. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача –органу опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Мальована Т.М. суду пояснила, що комісією Могилів-Подільської міської ради 13 вересня 2011 року було проведено обстеження житлово-побутових умов родини ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 . Встановлено, що в даному помешканні вони проживають близько 2-х років. Також комісією Могилів-Подільської міської ради 23 вересня 2011 року було проведено обстеження житлово-побутових умов дитини ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що вона разом із батьками проживає в трикімнатному приватному будинку зі всіма зручностями. В помешканні чисто, є необхідні меблі, побутова електротехніка, є дитяча кімната. Питання сім`ї ОСОБА_15 виносилося на засідання комісії із прав захисту дітей, проте ОСОБА_1 був присутній тільки на співбесіді, при винесенні рішення він був відсутній. На даному засіданні було прийнято рішення звернутися із клопотанням до суду про винесення рішення, яким захистити інтереси дитини. Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача вважає, що з врахуванням положень ч.4 ст.12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей” та ч.3 ст.17 Закону України “Про охорону дитинства” позов не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з копії договору дарування частини будинку, посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського нотаріального округу Павлюк Л.М. 31.10.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1715 , ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар 59/100 частин жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 02.06.2008 року квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , належить на праві спільної часткової власності : ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 –в рівних частках кожному (а.с.5). Цей факт також підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.05.2010 року, № 671223. Зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстрований в Могилів-Подільському КП МБТІ на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 (а.с.6).

Відповідно до адресної довідки від 11.08.2011 року, відповідач ОСОБА_2 з 19.10.2001 року прописана за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.12).

Відповідно до заяви позивача на ім`я приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Федотової Т.С. відповідач була попереджена про звільнення жилого будинку за АДРЕСА_1 ще 20 серпня 2010 року (а.с.9 ).

З довідки № 3935 від 26 листопада 2010 року Могилів-Подільського МКП «Житловокомунгосп`вбачається, що ОСОБА_12 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , і разом з нею за вказаною адресою проживали відповідач ОСОБА_2 , 1970 р. народження, та її донька ОСОБА_4 , 1998 р. народження (а.с.10).

Як вбачається із довідки № 877 від 26.09. 2011 року КП міжрайбюро технічної інвентаризації, на ім`я ОСОБА_10 зареєстровано 1/3 будинку по АДРЕСА_7 (а.с.28). ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого відділом РАЦС по м. Могилеві-Подільському Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (а.с.29). Відповідно до копії паспорту НОМЕР_2 ОСОБА_9 , останній з 24.03.1998 року прописаний в даному будинку(а.с.30).

Як вбачається із заочного рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 12.01.2009 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, а неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишено проживати біля матері ОСОБА_2 (а.с.31).Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 13.08.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблено відповідний актовий запис за № 101 (а.с.8).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов дитини від 23 вересня 2011 року, складеного комісією Могилів-Подільської міської ради, дитина ОСОБА_4 проживає разом із батьком ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . В даному помешканні є умови для проживання дитини ОСОБА_4 при умові, що батьки знайдуть порозуміння (а.с.33).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 13 вересня 2011 року, складеного комісією Могилів-Подільської міської ради, родина ОСОБА_9 проживає за адресою: АДРЕСА_6 у переобладнаній двокімнатній квартирі зі всіма зручностями. В даній родині є всі необхідні умови для проживання та виховання дітей (а.с.34).

У клопотанні № 01-30/3704 від 20.10.2011 року голова комісії з питань захисту прав дитини, міський голова Бровко П.П. з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини просить винести рішення, яким захистити інтереси дитини (а.с.32).

При вирішенні даного спору суд керується, зокрема, положенням ч.1 ст. 316 ЦК України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Крім того, згідно з ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ч.1 ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок(частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач на законних підставах є власником 59/100 частин жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідач, перебуваючи з позивачем спочатку у фактичних шлюбних відносинах, а пізніше у зареєстрованому шлюбі, проживала у даній частині будинку без реєстрації, оскільки була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , на підставі чого прийняла участь у приватизації вказаного житла. В результаті приватизації відповідач та її малолітня донька ОСОБА_17 стали власниками Ѕ частки зазначеної квартири.

Крім того, після смерті матері ОСОБА_12 , яка померла у 2009 році і якій належала ј частка цієї квартири, відповідач має право на спадщину за законом на долю своєї матері.

Після розірвання шлюбу позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнення належного йому житла, оформивши через органи нотаріату відповідну заяву.

Суд вважає обґрунтованою мотивацію позивача щодо пред`явлених ним вимог, оскільки сумісне проживання двох сімей в одному будинку з прохідними кімнатами, враховуючи його намір утворити нову сім`ю, суперечило б моральним засадам суспільства та створило б підґрунтя для постійних сварок та конфліктів, що насамперед самим негативним чином відбулося б на вихованні малолітньої дитини.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не визнала можливим залишити дитину на проживанні з батьком, посилаючись на рішення суду від 12.01.2009 року, згідно з яким дочку ОСОБА_6 залишено проживати біля матері. Крім того, з пояснень відповідача вбачається, що своїм проживанням у помешканні колишнього чоловіка вона намагається перешкодити йому у продажі цього житла, і таким чином всупереч вимогам закону обмежити позивача у здійсненні ним права власності на свій розсуд.

Також суд знаходить безпідставними посилання представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_18 та голови комісії з питань захисту прав дитини, міського голови ОСОБА_19 на ч.4 ст.12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей” та ч.3 ст.17 Закону України “Про охорону дитинства” при вирішенні даного спору , оскільки внаслідок виселення неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , яка разом з матір`ю ОСОБА_2 є власниками Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 , права дитини, яка забезпечена іншим житлом, не порушуються.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

На підставі ст.ст. 150,155 ЖК України, 316,317, 319,321,383,386, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,209, 212-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні ним права власності та виселити ОСОБА_2 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із 59/100 частин будинку АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Павлюк Л.М. 31.10.2003р., р.№ 1715, без надання іншого житлового приміщення.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 02.11.2011 року.

Суддя: