Рішення від 15 червня 2011 р. у справі №1-107/11 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1-107/2011 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

адвоката: ОСОБА_4 ,

підсудних: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Немія, Могилів-Подільського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українки, громадянки Ук-раїни, освіта не повна середня, заміжньої, працюючої вівчарем в ПП «Серебрійське», с.Серебрія, Могилів-Подільського району, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого шофером в МКП «Водоканал`м.Могилів-Подільського, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, тимчасово не працюючого, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше судимого:

- 19.10.2010 року Могилів-Подільським міськрайонним судом за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2010 року, близько 19 години ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з ініціативи ОСОБА_6 , яка з ОСОБА_7 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном і звернення його на свою користь, підійшли до складського приміщення фермерського комплексу, який розташований на господар-ському дворі приватного підприємства «Серебрійське`за межами населеного пункту с.Серебрія, Могилів-Подільського району, де ОСОБА_6 , відволікаючи увагу сторожа, в сторожці вживала з ним спиртні напої, а ОСОБА_5 та ОСОБА_7 через двері, що ведуть на горище, які були лише причинені та на замок не зачиня-лись, проникли в середину даного складського приміщення, звідки таємно вчинили крадіжку шести мішків з дертю, загальною вагою 300 кг, вартість 1 кг якої становить 1 грн. 20 коп., на суму 360 грн., а вартість 1 мішка становить 2 грн., всього на суму 12 грн., після чого з викраденим зникли та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши ПП «Серебрійське`матеріального збитку на загальну суму 372 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину за ст.185 ч.3 КК України не визнав, пояснивши, що з 2009 року працював різноробочим в ПП «Серебрійське`с.Серебрія, Могилів-Подільського району, звідки 01.02.2011 року звільнився. Разом з ним вівчарем в ПП «Серебрійське» на фермі, яка розташована за межами с.Серебрія, біля проїжджої частини дороги сполученням с.Серебрія-с.Яришів працю-вала ОСОБА_6 31.12.2010 року біля 17 години до ОСОБА_5 зателе-фонувала ОСОБА_6 і попросила на автомобілі марки «ВАЗ 2106», бордового кольору, державний номер НОМЕР_1 , який належав його батьку ОСОБА_8 , і яким він керував за дорученням, перевезти з складського приміщення ферми кілька мішків з дертю і допомогти їх продати та заробити кошти на святкування нового року. При цьому він вважав, що дана дерть належить їй і погодився на пропозицію та приїхав до неї. Так як мішки важкі і ОСОБА_5 з ОСОБА_6 не змогли б їх завантажити в автомобіль, остання покликала на допомогу свого сина ОСОБА_7 , який на велосипеді приїхав до її дому. Вони втрьох сіли у вищевказаний автомобіль і біля 19 години приїхали до даної ферми. Біля ферми сторожа він не бачив. Біля складського приміщення ферми на вулиці під стіною було сперто шість мішків, які вони з ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_6 , завантажили до його автомобіля. Після цього він зателефонував до ОСОБА_9 , яка є сестрою його дружини, та запропонував їй вказану дерть по 40 грн. за мішок. Остання погодилась і вони відвезли їй дерть та продали за 240 грн., з яких 40 грн. він взяв за бензин, 100 грн. залишив собі, так як ОСОБА_6 була йому винна гроші, а 100 грн. віддав ОСОБА_7 . До складського приміщення ферми він не проникав, не знав, що дерть крадена. Після того, як його викликали до Могилів-Подільського МВ УМВС, де били та погрожували, він з переляку підписав показання про те, що ніби-то вчиняв крадіжку, однак потім змінив свої показання і звернувся зі скаргою на дії працівників міліції до прокуратури, працівник якої, після проведеної перевірки, відмовив в порушенні кримінальної справи щодо міліціонерів. Вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 його оговорюють, звинува-чуючи у спільному викраденні даної дерті, оскільки завжди йому заздрили. Також вважає, що працівники Могилів-Подільського МВ УМВС України через нього намагаються відомстити його батьку ОСОБА_8 , який постійно скаржився на їх діяльність, а тому сфабрикували дану справу відносно нього. Крім того, в лютому 2011 року він зі своїм батьком приходив до директора ПП « ОСОБА_10 . Батько просив ОСОБА_11 забрати з міліції заяву про крадіжку дерті і вони добровільно відшкодували заподіяні підприємству збитки крадіжкою дерті, сплативши до каси 360 грн. При цьому він не зізнавався у крадіжці, а просто хотів аби його залишили у спокої. Розкаюється лише у тому, що відвіз дерть на прохання ОСОБА_6 .

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 свою вину за ст.185 ч.3 КК України визнала повністю, пояснивши, що проживає в АДРЕСА_1 з дітьми, в тому числі з дочкою ОСОБА_12 , 1994 року народження, працює вівчарем в ПП «Серебрійське`на фермерському комплексі, який розташований на господарсь-кому дворі ПП «Серебрійське`за межами с.Серебрія, біля проїжджої частини дороги сполученням с.Серебрія-с.Яришів. Фермерський комплекс складається з трьох приміщень ферм та складського приміщення. 31.12.2010 року на ферму завезли мішки з дертю, які поскладали в складське приміщення. Двері приміщення зачинили на навісний замок. Також до складського приміщення можна попасти через двері горища, які на замок не зачиняються, лише причиняються. Біля 17 години 30 хвилин ОСОБА_5 , який працював з нею вівчарем і з яким у неї були нормальні стосунки, на своєму автомобілі марки «ВАЗ 2106», бордового кольору, державний номер вона не знає, підвозив її додому. Дорогою у неї виникла думка викрасти з складського приміщення ферми кілька мішків з дертю, щоб в подальшому їх продати та заробити кошти на святкування нового року, так як заробітню плату вона отримує невелику, в розмірі 500 грн., і грошей завжди не вистачає. ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_5 викрасти мішки з дертю та продати їх, на що він погодився. Так як мішки важкі вона подзвонила своєму синові ОСОБА_7 та запропонувала йому допомогти їм викрасти з складського приміщення ферми мішки з дертю, на що той погодився. ОСОБА_7 приїхав до ОСОБА_6 додому на велосипеді. Вони втрьох сіли в автомобіль ОСОБА_5 і приїхали біля 19 години на ферму. Дорогою вони домовились, що ОСОБА_6 буде відволікати увагу сторожа, а ОСОБА_7 та ОСОБА_5 тим часом викрадуть дерть, проникнувши через двері, що ведуть на горище складу, які на замок не зачинялись, а потім відсунувши дошки стелі з горища потраплять в середину складського приміщення, де зберігаються мішки з дертю. Того вечора територію ферми охороняли ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . ОСОБА_13 не бачив би, як хлопці викрадають мішки, так як він охороняє приміщення ферми з свиньми, яке розташоване нижче, і складське приміщення йому не видно, а увагу ОСОБА_14 потрібно було відволікти. ОСОБА_6 купила пляшку горілки, ємністю 0,5 літра, взяла закуску та прийшла до ОСОБА_14 в його кімнату сторожки. Останній вже був випивший, так як прийшов з поховання свого товариша, вони з ним розмовляли, розпили дану горілку, при цьому її син ОСОБА_7 також випив біля 100 грам, а потім пішов з ОСОБА_5 вчиняти крадіжку, вона ж залишилась з сторожем, просидівши біля 30-40 хв. Потім їй крикнув син і ОСОБА_6 поїхала з хлопцями додому на автомобілі, завантаженому 6-ма мішками з дертю, які останні викрали вищезгаданим способом. ОСОБА_6 висадили біля будинку, а хлопці поїхали продавати дерть. Згодом ОСОБА_5 сказав, що продав дерть жінці на ім`я ОСОБА_15 , яка проживає непода-лік від нього, за 240 грн. Гроші вони поділили з ОСОБА_7 по 100 грн., та 40 грн. ОСОБА_5 взяв за бензин. Вона на це була згодна, так як заборгувала ОСОБА_5 дану суму грошей. Підстав оговорювати ОСОБА_5 у них з сином немає, він дійсно приймав участь у крадіжці дерті. У вчиненому злочині щиро розкаюється.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину за ст.185 ч.3 КК України визнав повністю та дав показання, аналогічні показанням підсудної ОСОБА_6 , зазначивши, що з ОСОБА_5 у них нормальні стосунки і підстав його оговорювати у нього немає. У вчиненому злочині щиро розкаюється.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що довгі роки працює зоотехніком у ПП «Серебрійське`і є завідуючою фермерським комплексом, який розташований на господарському дворі ПП «Серебрійське`за межами с.Серебрія. Назви вулиці та номера фермерського комплексу немає. Комплекс складається з трьох приміщень ферм та складського приміщення. Територія огороджена і її охороняють позмінно два сторожі: ОСОБА_14 та ОСОБА_13 15.02.2011 року біля 08 години вона зайшла в складське приміщення фермерського комплексу та перерахувала мішки з дертю, яка являє собою суміш різних злаків: гороху, пшениці, кукурудзи, ячменю, так як чомусь не вистачало для годівлі тварин дерті, хоч вона ще мала б бути, і виявила не стачу 6-ти полімерних мішків з дертю. ОСОБА_16 відразу телефоном повідомила про дану подію директора ПП « ОСОБА_10 . Коли вона відчиняла двері приміщення, то вони були зачинені на навісний замок. Полотно дверей та замок пошкоджені не були. Разом з тим, було видно, що до складського приміщення проникли через двері горища, які на замок не зачинялись, так як дошки на стелі були відсунуті і на горищі серед пилу було видно сліди волочіння до виходу. Згодом ОСОБА_16 дізналась, що крадіжку вчинили ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які працювали на фермі та пасли вівці, і ОСОБА_7 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що працює на посаді директора ПП «Серебрійське`з 2007 року. До складу підприємства входить фермерський комплекс, що розташований на господарському дворі ПП «Серебрійське`за межами с.Серебрія. В середині лютого 2011 року йому на мобільний телефон подзвонила зоотехнік ОСОБА_16 та повідомила, що виявила відсутність 6-ти мішків з дертю зі складського приміщення фермерського комплексу, загальною вагою 300 кг. ОСОБА_11 відразу звернувся з заявою про зникнення дерті до райвідділу міліції і згодом з`ясувалось, що дерть викрали ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Про обставини крадіжки дані особи особисто йому не повідомляли. Після цього батько ОСОБА_5 неодноразово дзвонив ОСОБА_11 та просив, щоб він забрав заяву з міліції, так як його сина підмовили вчинити дану крадіжку. Однак ОСОБА_11 сказав, що слідство з`ясує всі обставини. 21.02.2011 року ОСОБА_5 з батьком приїхали в контору підприємства і останній сказав, що розрахується один за всі збитки, спричи-ненні даною крадіжкою, лише б ОСОБА_11 забрав заяву з райвідділу міліції та написав розписку, що не має претензій до ОСОБА_5 і щоб відносно останнього не порушували кримінальну справу, так як його можуть позбавити волі. В розмові батько ОСОБА_5 - ОСОБА_8 визнав, що його син з ОСОБА_6 та її сином вчинили крадіжку мішків з дертю, однак обставин крадіжки не повідомляв. ОСОБА_11 пояснив, що кошти за викрадену дерть прийме в касу підприємства та підтвердить відшкодування збитків, однак заяву забрати з міліції не вправі. Атаманюки сплатили до каси 360 грн. в рахунок відшкодування збитків, спричинених крадіжкою дерті, про що отримали квитанцію. У зв`язку з цим підприємство претензій до підсудних немає. ОСОБА_5 звільнився з роботи за згодою сторін. До вказаного випадку підсудні не були помічені у крадіжках.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що працював з весни 2010 року сторожем в ПП «Серебрійське`на фермі. З ним позмінно працював ОСОБА_13 . На фермі також працювали вівчарами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з якими у нього нормальні стосунки. 31.12.2011 року ОСОБА_14 з ОСОБА_13 заступили на чергування з 18 години до 08 години. ОСОБА_14 охороняв вівцеферму, а ОСОБА_13 свиноферму. ОСОБА_14 заступив на роботу випивший, так як того дня ходив на поховання свого товариша. В той час мішків з дертю на подвір`ї ферми не було, так як вони зберігаються лише в складі, що був зачинений і ключі від якого є у ОСОБА_16 . Біля 19 години до нього в сторожку зайшли ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , принісши закуску та пляшку горілки. ОСОБА_6 запропонувала відсвяткувати Новий рік. ОСОБА_14 посидів з ними трішки, випив та заснув, скільки вони були в приміщенні йому не відомо. Прокинувся ОСОБА_14 вже наступного ранку, а з часом дізнався, що крадіжку мішків з дертю вчинила ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що працює сторожем фермерського комплексу ПП «Серебрійське`разом з ОСОБА_14 . На фермі також працювала ОСОБА_6 , з якою у неї нормальні стосунки. 31.12.2011 року ОСОБА_13 з ОСОБА_14 заступили на чергування з 18 год. до 08 год. ОСОБА_13 охороняв свиноферму, а ОСОБА_14 вівцеферму. Він періодично раз в годину робив обхід території. Біля 19 години ОСОБА_13 зайшов в сторожку до ОСОБА_14 , де знаходилась ОСОБА_6 з невідомим йому хлопцем, які вживали горілку. Він випив біля 100 гр. горілки та пішов до себе на ферму, а ОСОБА_14 залишився з ОСОБА_17 та невідомим хлопцем. При цьому мішків під складським приміщення не було. Наступних кілька годин ОСОБА_13 з приміщення ферми не виходив, так як почала народжувати свиноматка і він допомагав їй. Того вечора ОСОБА_13 особисто не бачив, як з складського приміщення викрали мішки з дертю, але згодом дізнався, що мішки викрали ОСОБА_6 з своїм сином та невідомим хлопцем, який раніше працював на фермі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що 31.12.2010 року біля 21-22 години до неї на мобільний подзвонив ОСОБА_5 , який є чоловіком її рідної сестри ОСОБА_18 , та запропонував купити дерть по 40 грн. за мішок. Вона погодилась і через хвилин 10 ОСОБА_5 під`їхав на своєму автомобілі бордового кольору з молодим хлопцем, як згодом вона дізналась, з одним із синів її односельчанки ОСОБА_6 . Хлопці занесли на подвір`я шість мішків з дертю, вагою приблизно по 40-50 кг і вона розрахувалась з ОСОБА_5 , давши йому 240 грн. Кому належила дана дерть ОСОБА_5 їй не казав, а вона не питала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що проживає в с.Воло-водівка, Немирівського району з дружиною і сином ОСОБА_5 . Раніше син проживав в с.Серебрія, Могилів-Подільського району, однак з березня 2011 року проживає з батьками. ОСОБА_8 купив в 2010 році, для власного користування автомобіль марки «ВАЗ 2106», вишневого кольору, 1975 року випуску і керував ним по дорученню, в яке був вписаний і його син ОСОБА_5 , який користувався автомобілем. В лютому 2011 року ОСОБА_8 повернув автомобіль власнику, так як виявились проблеми з мотором. В середині лютого 2011 року він дізнався від свого сина ОСОБА_5 , що його підозрюють в крадіжці дерті спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зі складу ПП «Серебрійське», де працював син. Син повідомив, що лише відвіз на вищевказаному автомобілі дерть з-під складу і допоміг її продати на прохання ОСОБА_6 , не знаючи, що вона крадена, однак його чомусь оговорюють вказані особи та вчиняють на нього психологічний та фізичний тиск працівники міліції, зокрема ОСОБА_19 , з яким у ОСОБА_8 неприязні стосунки через те, що він неодноразово писав скарги щодо незаконних дій начальника міліції та його підлеглих. Син казав, що його били по голові і він змушений був зізнатись у крадіжці. Після цього він одразу почав звертатись з скаргами до прокуратури, яка відмовила в порушенні кримінальної справи відносно міліціонерів. Також він телефонував директору ПП « ОСОБА_20 і просив його забрати з міліції заяву, а потім з ОСОБА_5 вони їздили до ОСОБА_11 і казали, що розрахуються за всі збитки, спричиненні даною крадіжкою, лише б ОСОБА_11 забрав заяву з райвідділу міліції та написав розписку, що не має претензій до ОСОБА_5 і щоб відносно останнього не порушували кримінальну справу. В розмові ОСОБА_8 не казав, що його син вчинив дану крадіжку, а лише хотів залагодити даний інцидент.

Вина підсудних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інкримінованому їм злочині, крім самих підсудних, які вони давали в судовому засіданні, та показань свідків, підтверджується і матеріалами кримінальної справи, зокрема: - заявою директора ПП « ОСОБА_10 № 7 від 18.02.2011 року про викрадення невідомими особами 300 кг дерті з території ферми ПП «Серебрійське`в період часу з 30.12.2010 року по 15.02.2011 року (а.с.3); - протоколом огляду місця події від 18.02.2011 року з додатками, а саме: складського приміщення фермерського комплексу ПП «Серебрійське»(а.с.4-6); - довідкою ОСОБА_21 про те, що станом на 31.12.2010 року середня ринкова вартість синтетичного мішка становила 2 грн. (а.с.13); - довідкою ПП «Серебрійське»№ 8 від 18.02.2011 року про те, що вартість 1 кг дерті станом на 31.12.2010 року становить 1 грн. 20 коп. (а.с.14); - копією накладної № 74 від 21.02.2011 року та квитанції до прибуткового касового ордеру про отримання ПП «Серебрійське`від ОСОБА_5 360 грн. як відшкодування збитків (а.с.18); - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.03.2011 року з додатками, в ході якого обвинувачений ОСОБА_7 детально розповів та показав на місці, як він з ОСОБА_5 проникав до складного приміщення та викрадав мішки з дертю (а.с.114-119); - протоколом очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 31.03.2011 року, в ході якої ОСОБА_7 розповів про обставини вчинення крадіжки мішків з дертю з ОСОБА_5 з складського приміщення за ініціативою ОСОБА_6 (а.с.131) та іншими матеріалами кримінальної справи.

Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 , як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ОСОБА_22 злочин, так як їх показання об`єктивно спростовуються послідовними та не змінними показаннями підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , вищевказаними доказами, що є в матеріалах справи. Крім того, органами внутрішніх справ та прокуратури перевірено доводи ОСОБА_8 та ОСОБА_5 щодо застосування до останнього працівниками міліції насильства, які не знайшли свого об`єктивного підтвердження, що відображено у копіях висновку службової перевірки та в постанові про відмову в порушення кримінальної справи (а.с.167-172).

Таким чином, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудна ОСОБА_6 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України –таємне викрадення чужого майна –крадіжка, кваліфікуючими ознаками якого є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Також, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудний ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України –таємне викрадення чужого майна –крадіжка, кваліфікуючими ознаками якого є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Крім того, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудний ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України –таємне викрадення чужого майна –крадіжка, кваліфікуючими ознаками якого є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_6 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, є тяжким злочином.

Підсудна ОСОБА_6 раніше не судима (а.с.97), за місцем проживання характери-зується позитивно (а.с.98), на утриманні має неповнолітню доньку (а.с.99), разом з тим, саме вона була ініціатором вчинення злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає те, що підсудна ОСОБА_6 щиро розкаюється у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину та вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, є тяжким злочином.

Підсудний ОСОБА_7 раніше не судимий (а.с.81), за місцем проживання характери-зується позитивно (а.с.83), на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_23 , 2005 року народження (а.с.82).

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає те, що підсудний ОСОБА_7 щиро розкаюється у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину та вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що виправлення та переви-ховання ОСОБА_7 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, є тяжким злочином.

Підсудний ОСОБА_5 раніше судимий (а.с.28), інкримінований йому злочин вчинив в період іспитового строку за попереднім вироком від 19.10.2010 року (а.с. 31), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.38), на утриманні має неповнолітню доньку – ОСОБА_24 , 2008 року народження (а.с.38, 39).

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є рецидив злочину.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 суд визнає те, що останній добровільно відшкодував завданий збиток (а.с.18, 19).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки підсудній ОСОБА_5 з`являвся на виклики слідства та суду, не перешкоджав встановленню істини по справі, об`єктивної необхідності у зміні йому раніше обраного запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд не вбачається, як і іншим підсудним.

Керуючись ст.ст.71, 75, 76 КК України, ст.ст.321-324, 327, 330-335 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, п.2, п.3 ч.1 ст.76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та покласти на неї обов`язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця прожи-вання та роботи.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж –підписку про невиїзд.

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75, п.2, п.3 ч.1 ст.76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та покласти на нього обов`язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж –підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України призначити ОСОБА_5 , шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.10.2010 року, остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів з дня його проголошення.

Суддя: