Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №336/727/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/727/25 Головуючий в 1 інст.Дацюк О.І.

Провадження №33/807/85/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Сєдова М.В. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 02 січня 2025 року приблизно о 23-45 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №103 по вул.Мокрянська у м.Запоріжжя, керував автомобілем Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР №68 від 03 січня 2025 року.

В апеляційній скарзі захисник - адвоката Сєдов М.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що справу судом першої інстанції було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 та його захисника.

Сторона захисту вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення не знайшов належного підтвердження, пояснення самого ОСОБА_1 щодо істотних порушень при складанні протоколу, які унеможливлюють його притягнення до адміністративної відповідальності, не були спростовані ані поясненнями свідків, ані матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.

Заявлене захисником-адвокатом Сєдовим М.В. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при розгляді справи судом першої інстанції 30 січня 2025 року ОСОБА_1 участі не брав, відомості про отримання останнім копії оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні, та вже 12 лютого 2025 року захисник-адвокат Сєдов М.В. подав апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. При цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Щодо заявленого захисником - адвокатом Сєдовим М.В. клопотання про зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, апеляційний суд звертає увагу на таке.

За змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, клопотання захисника-адвоката Сєдова М.В. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 з зазначених вище підстав задоволенню не підлягає.

В судове засідання, призначене на 22 травня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Сєдов М.В. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином.

21 травня 2026 року захисник-адвокат Сєдов М.В. вкотре подав на адресу апеляційного суду заяву про відкладення розгляду справи.

Так, ОСОБА_1 викликався до суду за допомогою SMS – повідомлення за номером телефону, вказаним в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber», судові повістки є доставленими, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

Крім того, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями захисника-адвоката Сєдова М.В.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Сєдова М.В. може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Сєдова М.В., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №211596 від 03 січня 2025 року, згідно з яким, 02 січня 2025 року о 23-45 годині у м.Запоріжжя по вул.Мокрянська, 103, ОСОБА_1 керував ТЗ Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №68 від 03 січня 2025 року. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі ТЗ тверезому водію. Про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 02 січня 2025 року №2707, відповідно до якої ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, результат позитивний –0,82 ‰;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови, огляд ОСОБА_1 проведений, за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, результати огляду на стан сп`яніння: 0,82‰;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 січня 2025 року;

- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №68 від 03 січня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 15 листопада 2023 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Євтушенка Є., згідно з яким останній доповідає, що 02 січня 2025 року о 23-45 годині за адресою: м.Запоріжжя Шевченківський район вул.Мокрянська 103, на підставі ст.35 ЗУ про Національну поліцію, було зупинено ТЗ Шевроле Лачетті д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 .

В ході спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Водієві на місці зупинки було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою Alcotest Drager 6820, результат огляду-0,82 проміле тест, 2707 з результатом водій не згоден.

Водієві було запропоновано пройти повний медичний огляд в медичному закладі у лікаря нарколога. Результат огляду - алкогольне сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога №68 від 03 січня 2025 року.Складено електронний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, ЕПР1 №211596. ПВ не вилучалось(ДІЯ) і ТД не видавався. Про повторність попереджений, від керування відсторонений шляхом передачі т/з тверезому водієві. Також було встановлено, що водій ОСОБА_1 не має полісу обов`язкового страхування, цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів, винесено постанову за ч.1ст.126 серії ЕНА 3777960. Фізична сила, та спеціальні засоби не застосовувалися. Велась відеофіксація на бодікамеру Motorola Solution VB400 474580, 475306.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, викликався до суду двічі, про причини неявки суд не повідомив.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідаючи на доводи захисника-адвоката Сєдова М.В., викладені в апеляційній скарзі, про те, що справу судом першої інстанції було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 та його захисника, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Більше того, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов`язкового скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права в т.ч. право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 , не спростовано.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Сєдова М.В., на думку суду апеляційної інстанції, не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а) ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що не було враховано пояснення ОСОБА_1 є безпідставними.

Долученим до протоколу відеозаписом підтверджено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, про що останньому було повідомлено.

Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, на що ОСОБА_1 погодився та не заперечував факт вживання алкогольних напоїв. Результат огляду виявився позитивним - 0,82 проміле. З цим результатом ОСОБА_1 спочатку погодився, але в подальшому виявив бажання пройти огляд у медичному закладі. У медичному закладі лікар здійснив візуальний огляд ОСОБА_1 , який на запитання лікаря підтвердив, що вживав алкоголь. Результат ОСОБА_1 в медичному закладі також засвідчив перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про що лікарем складено відповідний висновок. Адміністративні матеріали та висновок лікаря ОСОБА_1 підписані без жодних зауважень.

В свою чергу суд належним чином проаналізував досліджені докази.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику - адвокату Сєдову М.В. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сєдова М.В. залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 336/727/25