Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №522/28303/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/28303/25-Е

Провадження № 2/522/1733/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Костинюк В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31.12.2025 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №7728740425 від 07.04.2025 в розмірі 24 307,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №7728740425, який разом з Правилами надання споживчих кредитів становлять єдиний договір, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 11 000 грн строком на 360 днів, за сплатою 1% на день, за зниженою процентною ставкою, та 0,70% на день. Відповідач кошти не повернув, тому виникла заборгованість розмір якої становить 24 307,80 грн, з яких: 11 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 13 307,80 грн – заборгованість за процентами.

Ухвалою від 08.01.2026 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Задоволено клопотання про витребування доказів.

АТ КБ «Приват Банк» листом від 09.02.2026 сповістив, що 07.04.2025 не було зарахування на картку ОСОБА_1 в сумі 11 000 грн.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси №830/26 від 21.04.2026 на виконання Рішення зборів суддів Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2026 та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, по справі було проведено 21.04.2026 повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями в результаті якого справа 22.04.2026 передана судді Бондарю В.Я.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 02.06.2026.

З метою повторного сповіщення відповідача, розгляд справи у судовому засіданні 02.06.2026 відкладено на 23.07.2026.

У судове засідання 23.07.2026 учасники справи не з`явилися, сповіщені про час, дату та місце судового розгляду у встановленому законом порядку. Представник позивача Андрущенко М.В. у позові просить про розгляд справи за відсутності позивача.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 23 липня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07 квітня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №7728740425, за умова якого позика становить 11 000 грн, яка надається строком на 360 днів, під знижену проценту ставку у розмірі 0.70% на день та базову проценту ставку у розмірі 1% на день. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 9741.

У відомостях про позичальника, які зазначені у вказаному Договорі, окрім анкетних та контактних даних позичальника вказаний його рахунок № НОМЕР_1 .

Також, на підтвердження вищевикладених фактів, представником АБ КБ «ПриватБанк», на вимогу ухвали суду від 08.01.2026, надано наступну інформацію.

На ім?я відповідача була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 . На картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 відповідача був зарахований платіж у сумі 11 000,00 грн 07.04.2025.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доведено факт укладення 07.04.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем Договору про надання грошових коштів у позику №7728740425, а також отримання відповідачем 07.04.2025 коштів у позику в розмірі 11 000 грн на підставі вищевказаного договору.

Таким чином, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку, яка зазначена відповідачем у зазначеному договорі.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведені часткові сплати по вищезазначеному кредитному договору на суму 12 320 грн.

Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Отже відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами. Загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 24307,80 грн та складається із:

- 11 000 грн– заборгованість за тілом кредиту;

- 13 307,80 грн– заборгованість за процентами

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позову є таким що підлягає частковому задоволенню.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам, тобто сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №7728740425 від 07.04.2025 у розмірі 24 307 (двадцять чотири тисячі триста сім) гривень 80 (вісімдесят) копійок, з яких:

- заборгованість за кредитом – 11 000 грн;

- заборгованість по нарахованим процентам – 13 307 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 23 липня 2026 року.

Суддя В.Я.Бондар