Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №501/2061/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 23.07.2026

Справа № 501/2061/26

1-кп/501/198/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року, м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілого – ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження 12026163160000016 від 22 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомиколаївка Одеської обл., громадянина України, який має на утриманні 2 малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2025 року о 20:28 год ОСОБА_8 , перебуваючи на території двору багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пов`язаних із подією, про яку йому повідомила його малолітня донька ОСОБА_9 , 20 березня 2020 року, а саме, що її вдарив по нозі малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшовши до малолітнього ОСОБА_5 , діючи умисно, застосовуючи фізичну силу, долонею своєї правої руки наніс три удари в область обличчя малолітньому ОСОБА_5 , чим завдав йому побоїв, які не спричинили тілесних ушкоджень, але від яких малолітній ОСОБА_5 відчув фізичну біль. Після цього ОСОБА_8 залишив місце скоєння кримінального проступку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення – нанесенні ударів малолітньому ОСОБА_5 , якому приблизно 12 років. Однак свої дії пояснив не раптово виниклими неприязними відносинами, а систематичними діями малолітнього ОСОБА_5 щодо інших дітей та дорослих під час його перебування у дворі. Він неодноразово був свідком як ОСОБА_5 висловлюється нецензурною лайкою в бік інших дітей та дорослих, б`є інших дітей, на зауваження, хоча іноді і реагує, однак, висновків не робить та знову вчиняє протиправні дії. 30 липня 2025 року додому прибігла його найменша дитина ОСОБА_10 та повідомила, що її вдарив ОСОБА_11 , на нозі доньки він побачив характерний слід. Після цього, він не стримався, пішов на вулицю, де перебував ОСОБА_11 , підійшов до нього, та завдав долонею три ударі в область голови. Через деякий час до нього зателефонувала сім`я ОСОБА_12 , він прийшов до них додому, де перебували батьки ОСОБА_13 . Після спілкування з батьком ОСОБА_5 він зрозумів, що конфлікт було вичерпано, зокрема батько ОСОБА_13 , дізнавшись, що його син вдарив палицею доньку ОСОБА_14 , якій 4 роки, пожали друг другу руки. Через деякий час до нього прийшли працівники поліції, яким він повідомив, що ОСОБА_5 також побив його дитину, однак, працівники поліції сказали, що оскільки ОСОБА_13 є малолітнім то це лише адміністративне правопорушення. Він вибачається за скоєне.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що дійсно 30 липня 2025 року перебував у дворі за адресою: АДРЕСА_3 , де також перебували інші діти, зокрема малолітня ОСОБА_9 , якій приблизно 3-4 роки, та її сестра ОСОБА_13 . Він разом з іншими дітьми розмахував палкою поруч з ОСОБА_10 , але не бив її, можливо зачепив по нозі, після чого вона побігла із двору. Через деякий час прийшов батько ОСОБА_9 – ОСОБА_8 та наніс йому рукою декілька ударів по обличчю, йому було боляче, після чого він пішов додому та розповів все матері ОСОБА_6 .

Законний представник потерпілого ОСОБА_6 пояснила суду, що 30 липня 2025 року увечорі до неї прийшов її малолітній син ОСОБА_5 , та повідомив, що його вдарив батько ОСОБА_15 , після чого вона зв`язалася із ОСОБА_8 , та через деякий час він прийшов до них додому і повідомив, що він буде виховувати і бити її сина коли захоче. Він не примирився з батьком ОСОБА_13 . Її син не бив доньку ОСОБА_8 – ОСОБА_10 , адже у ОСОБА_10 не було жодних слідів на нозі. Вона сама пересвідчилася в цьому, з дозволу ОСОБА_10 , яка гуляла сама, оглянувши її ногу, а для уникнення в подальшому звинувачень – сфотографувала її ногу.

Винуватість ОСОБА_8 підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:

- постановою Чорноморського міського суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року, якою справу закрито та передано до поліції для внесення відомостей до ЄРДР та про проведення кримінального провадження (а.с.48-49);

- протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 за ст. 173 КУпАП (а.с.58);

- заявою ОСОБА_6 від 01 серпня 2025 року щодо побиття її малолітнього сина ОСОБА_5 ОСОБА_8 (а.с.55);

- свідоцтвом про народження ОСОБА_5 23 травня 2013 року, батько ОСОБА_16 , матір ОСОБА_6 (а.с.82);

- протоколом огляду предмету від 18 лютого 2026 року (а.с.91-98, а також 90 – диск, 99 – постанова слідчого про долучення диску в якості речового доказу), відповідно до якого слідчим проведено огляд оптичного диску наданого представником потерпілого ОСОБА_6 (а.с.89 – заява), на якому міститься 2 відеофайли «Video 2025-07- (1)» та «Video 2025-07- (2)», зняті з камер відеоспостереження на яких зафіксовано двір будинку АДРЕСА_3 та події 30 липня 2025 року:

-- на відеозаписі «Video 2025-07- (1)» зафіксовано, що 30 липня 2025 року, 20:27 год у дворі за зазначеною адресою до малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшов ОСОБА_8 та наніс долонею своєї правої руки три удари в область обличчя, після чого малолітній ОСОБА_5 та ОСОБА_8 покинули вищезазначений двір;

-- на відеозаписі «Video 2025-07- (1)» зафіксовано, що 30 липня 2025 року, 20:13 год у дворі за зазначеною адресою граються діти різного віку, зокрема малолітня ОСОБА_9 , 20 березня 2020 року та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти розмахують дерев`яними палицями, наздоганяють один одного, «фехтують», «б`ються», під час чого ОСОБА_5 вдарює ОСОБА_8 , остання тримається за ногу та тікає з двора, в подальшому інші діти які також «билися» дерев`яними палицями з ОСОБА_5 тікають із двора;

- висновком експерта №31 від 04 березня 2026 року (а.с.103, а також 101 - постанова слідчого), відповідно до якого у неповнолітнього ОСОБА_5 під час огляду 04 березня 2026 року видимих тілесних ушкоджень і їх слідів на тілі не виявлено;

- висновком експерта №159 від 01 квітня 2026 року за результатом судово-психологічної експертизи ОСОБА_5 (а.с.109-111, а також 105-107 – постанова слідчого), відповідно до якої:

-- у малолітнього потерпілого ОСОБА_5 , рівень інтелекту розвитку відповідає середній нормі для його вікової групи. Методики задля вивчення особистості, не виявляють у випробуваного якихось істотних характерологічних «загострень» (акцентуації характеру);

-- малолітній потерпілий ОСОБА_5 міг правильно сприймати обставини події та давати про них показання відповідно до свого віку та рівня психічного розвиту;

-- малолітній потерпілий ОСОБА_5 зазнав негативних переживань унаслідок події, що сталася 30 липня 2025 року;

-- малолітній потерпілий ОСОБА_5 відчував коротриваюче почуття образи. На даний час негативних переживань унаслідок події, що сталася 30 липня 2025 року у ОСОБА_5 не має;

-- ситуація, що досліджувалася у справі не була психотравмувальною для малолітнього потерпілого ОСОБА_5 ;

-- зазначені події спричинили малолітньому потерпілому ОСОБА_5 скороминучі психічні страждання (у вигляді короткотривалого почуття образи) та фізичний біль.

Крім того судом були досліджені докази надані стороною захисту:

- заява ОСОБА_17 , яка є матір`ю малолітньої ОСОБА_8 , в якій надано дозвіл на подання в судовому засіданні по справі №501/2161/26 (дане судове провадження) фотознімків;

- 2 фотознімки, на яких зафіксована нога дитини, на якій наявне почервоніння.

- заява ОСОБА_17 від 03 липня 2026 року до ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області про вчинення щодо її доньки ОСОБА_9 кримінального правопорушення пов`язаного із отриманням її дитиною тілесних ушкоджень від ОСОБА_5 ;

- ухвала слідчого судді про зобов`язання внести відомості до ЄРДР та витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12026163160000117 від 21 липня 2026 року на підставі заяви ОСОБА_17 від 03 липня 2026 року;

- свідоцтво про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір - ОСОБА_17 , батько - ОСОБА_8 ;

В той же час, суд при ухваленні вироку не враховує низку доказів, а саме: письмові пояснення малолітнього ОСОБА_5 від 01 серпня 2025 року (а.с.56); письмові пояснення ОСОБА_8 від 14 серпня 2025 року(а.с.57); протокол допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_5 від 13 лютого 2026 року за участю психолога та законного представника потерпілого (а.с.79-81); протокол допиту малолітнього ОСОБА_5 від 17 квітня 2026 року за участю законного представника потерпілого та психолога (а.с.116-118, а також 119 - диск, 120-126 - стенограм (роздруківка) допиту); висновок спеціаліста за результатами допиту ОСОБА_5 від 17 квітня 2026 року (а.с. 127-132); протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 28 квітня 2026 року (а.с.148-151).

Суд відхиляє ці докази, оскільки згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження судом показань (ст. 23 КПК України), відповідно до якої показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, а саме: умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше не судимий, має на утриманні 2 малолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра, та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено (в межах пред`явленого обвинувачення).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують його покарання, відсутність обставини, що обтяжує його покарання, та вважає, що йому має бути призначене покарання в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн, оскільки даний вид покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд зазначає, що на утриманні ОСОБА_8 перебувають двоє малолітніх доньок, вихованням яких він зобов`язаний займатися, що потребує вільного від роботи часу. Тому суд вважає, що призначення покарання більш суворого ніж штраф, зокрема у виді громадських робіт, яке полягає у виконанні у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, є надмірним.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді, слід скасувати.

Цивільний позов не пред`являвся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України,

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_8 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Речові докази: 2 оптичні диски DVD-R – залишити в матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя