Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №579/1620/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1620/26

3/579/756/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Вернигори В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, паспорт № НОМЕР_1 ,

- за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА № 001709 від 16.06.2026 року 03 квітня 2026 року о 12:09 ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу Кролевецького ринку за адресою м.Кролевець, вул. Лесі Українки, 9, вчинив дрібне хуліганство, а саме, вчинив пошкодження чужого майна, автомобіля марки Toyota Hilux, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований поруч, та належить ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, вину не визнав та пояснив, що він не пошкоджував чуже майно, а саме, автомобіль, на відеозапису з відеокамери зафіксований не він.

Захисник просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 03.04.2026 року вона приїхала на роботу. Перед цим загрузила автомобіль, він був непошкоджений. Потім вона вийшла і побачила подряпину вздовж кузову автомобіля. Подряпина глибока, невипадкова. Вона викликала поліцію. Вирішила передивитись камери з стоянки. Камера зафіксувала, як до машини підходив ОСОБА_1 , руку засунув у кишеню і проходив біля машини вподовж. Пошкодження автомобіля вона виявила самостійно близько 14 години.

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді пояснили, що очевидцями події пошкодження транспортного засобу не були. Однак їм відомо, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли неприязні відносини, вони давно конфліктують.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила та продемонструвала наявність неприязних відносин між нею та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, потерпілої, свідків, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення від 16.06.2026 року серія ВБА № 001709 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний серед іншого з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує серед іншого, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст.ст.251, 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п.15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України 06.11.2015 року №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Адміністративним правопорушенням згідно ст. 173 КУАП України визнається, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей, тобто хуліганський мотив.

Як роз`яснив Верховний Суд в своїй постанові від 03.07.2019 р. у справі № 288/1158/16-к, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Отже, стаття 173 КУпАП стосується нецензурної лайки у громадських місцях або образливих дій, та інших подібних дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян . Покарання можливе лише тоді, колі дії особи створюють публічний безлад.

Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам статті 256 КУпАП, в якому серед іншого зазначаються інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Водночас, до матеріалів справи особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не було надано жодного доказу, який би підтверджував нецензурну лайку у громадському місці , вчинення образливих дій, вчинення будь яких дій на порушення громадського порядку та порушення спокою громадян.

В матеріалах справи на доведення вини ОСОБА_1 наявні лише письмові пояснення ОСОБА_2 про те, що вона не бачила, хто зробив пошкодження автомобіля, проте вважає, що це зробив ОСОБА_1 , оскільки він неодноразово намагався вчиняти з нею конфлікти .

Таким чином, стаття 173 КУпАП (дрібне хуліганство) захищає громадський порядок та спокій, а не міжособистісні конфлікти. Якщо дії спрямовані виключно проти конкретної особи через особисту неприязнь, це кваліфікується за іншими статтями.

Саме по собі пошкодження майна не охоплюється складом правопорушення статті 173 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення від 16.06.2026 року серії ВБА № 001709 не зазначена, а суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні ознаки вчинення саме дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки його дії, які описані в протоколі про адміністративне правопорушення , а саме, пошкодження майна ОСОБА_2 , є наслідком особистого мотиву, його особистої неприязні до ОСОБА_2 , і не направлені на порушення громадського порядку, спокою громадян та явної неповаги до суспільства.

Судом під час розгляду справи не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, що містять інформацію про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення від 16.06.2026 року серія ВБА № 001709, який є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, неможливо приймати до уваги як доказ у справі з тих підстав, що відсутні будь-які докази, які підтверджують відомості, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом оглянуто фото та відео-файл на диску лазерних систем зчитування справи, згідно з якими на фотознімках зображено автомобіль , а на відео-файлі особа, яка проходить повз автомобіль , ідентифікувати яку достовірно не можливо.

За змістом постанови про закриття кримінального провадження від 27.05.2026 року з правого боку до автомобіля підходить особа ззовні схожа на ОСОБА_1 (а.с.3).

Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.

Висновки викладені в постанові про закриття кримінального провадження від 27.05.2026 року про можливість наявності в діях невстановленої особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

Інші докази особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надані, а за змістом ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах “Лучанінова проти України” (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), “Малофєєва проти росії” (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), “Карелін проти росії” (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За таких обставин неможливо зробити висновок про наявність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин – відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях останнього вказаного складу адміністративного правопорушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Відповідно до ст.173, п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Моргун