Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №932/3160/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1744/26 Справа № 932/3160/26 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна Н.М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула матеріали за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Торубарова А.В. на постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 20 квітня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,

за участі:

представника особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності в залі суду - Торубарова А.В.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 30 січня 2026 року о 19 год 10 хв за адресою: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, електроопора 11, водій ОСОБА_1 керуючи т.з. Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху не вжив всіх заходів щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди, при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, у результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Chery Tiggo н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував у попутному напрямку. Так ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1., 12.3. ПДР України. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Судом першої інстанції встановлено, що як вбачається з фототаблиці з місця дорожньо-транспортної пригоди, долученої до протоколу, рухаючись по вул. Михайла Грушевського з вулиці Пилипа Орлика у бік вулиці Ігоря Сікорського, перед поворотом ліворуч у бік вулиці Барвінківської, водіям, що рухаються у лівій смузі дозволено рух лише ліворуч, водіям, що рухаються у правій смузі дозволено рух ліворуч та прямо.

Відповідно до п. 1.4. ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Як вбачається з наданих відеоматеріалів, водій ОСОБА_2 завчасно увімкнув показчик повороту ліворуч, перед виконанням маневру повороту з вулиці Михайла Грушевського у бік вулиці Барвінківської з правої смуги руху, по якій рухався. При цьому, суд встановив, що виконуючи такий маневр, водій ОСОБА_2 залишив достатньо місця для можливості виконання аналогічного маневру водіями, що рухаються у лівій смузі.

Окрім цього, дослідивши відеозапис, судом було встановлено, що у водія ОСОБА_1 була завчасна можливість зреагувати на увімкнений показчик повороту ліворуч транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_2 , проте через різницю у швидкості, ОСОБА_1 не встиг вчасно зреагувати та зменшити швидкість для безпечного виконання маневру повороту ліворуч у бік вулиці Барвінківської, місця для виконання якого в останнього було.

Також, судом першої інстанції зазначено, що оскільки в матеріалах справи міститься відеозапис з камер спостереження, який дозволяє повно, всебічно та об`єктивно встановити обставини справи, перебіг ланцюга подій, за якими було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями водіїв та фактом зіткнення, спираючись на об`єктивні докази, керуючись ПДР України, суд дійшов висновку, що задоволення клопотання сторони захисту про призначення автотехнічної експертизи було б безпідставним затягуванням судового процесу без реальної процесуальної необхідності.

В апеляційній скарзі:

- представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Торубаров А.В. просить постанову скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що:

- суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 порушень п.12.3 ПДР України;

- відмовив у призначенні експертизи;

- не встановлено, у який момент виникла небезпека для руху;

- чи мав ОСОБА_1 реальну можливість виявити її завчасно;

- чи мав ОСОБА_1 час для зменшення швидкості;

- суд формально послався на порушення п.10.1 ПДР України.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Висновки суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та обґрунтованими.

У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.

Винність ОСОБА_1 підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; схемою місця ДТП на якій зафіксована ділянка дороги не відбулося зіткнення, рух ТЗ, місце зіткнення, розташування автомобілів після зіткнення, а на зворотному боці зафіксовані пошкодження автомобілів; письмовими поясненнями учасників події, відеозаписом.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Твердження представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Торубарова А.В. під час розгляду справи про те, що суд не надав належної оцінки всім доказам, не відповідає матеріалам справи та зводиться до непогодження особи із наданою оцінкою доказам, оскільки всі письмові пояснення та матеріали, надані до суду, були безпосередньо досліджені судом та їх оцінка відображена в мотивувальній частині постанови.

Доводи захисника про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, є необґрунтованими.

Апеляціний суд погоджується з таким висновком суду, оскільки відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП суд оцінює наявні докази за своїм внутрішнім переконанням та зобов`язаний призначати експертизу лише у випадку, коли для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання.

Наявні у справі докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення, схема місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення учасників ДТП, є достатніми для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди, послідовності дій її учасників та перевірки дотримання ними вимог Правил дорожнього руху України.

Захисником не наведено обставин, які неможливо було встановити без проведення судової автотехнічної експертизи, а також не обґрунтовано, яким чином її проведення могло б спростувати сукупність наявних у справі доказів або вплинути на висновки суду щодо винуватості особи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, а доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують законності та обґрунтованості постанови суду.

Отже, судом правильно встановлено порушення п.12.3 та п.10.1 ПДР України водієм ОСОБА_1 , справу розглянуто в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

У контексті вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його зміни або скасування за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу, - без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Торубарова А.В. на постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 20 квітня 2026 року - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 20 квітня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста