Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №202/2338/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №202/2338/26

Суддя: Корчиста О. І.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1546/26 Справа № 202/2338/26 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула матеріали за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваленка В.С. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 квітня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП,

за участі:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності в залі суду ОСОБА_1 ,

представника особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності в залі суду Коваленка В.С.

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом на 2 роки.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 02 березня 2026 року о 17 год. 59 хв. по 02 березня 2026 року близько 17 год. 59 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue » державний номерний знак НОМЕР_1 , у місті Дніпро по вул. Ольгерди Бочковської, буд. 42 Л, був учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив, поліцію не повідомив, чим порушив п. 2.10а ПДР – у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України та здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Коваленко В.С. просить постанову змінити в частині позбавлення права керування транспортним засобом та накласти стягнення у вигляді штрафу.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що ОСОБА_1 відшкодовано всі збитки АЗС, останній не заперечує обставини, зазначених у протоколі, а також не заперечує вину.

ОСОБА_1 та його представник, - адвокат Коваленко В.С. в судовому засіданні апеляційного суду в повному обсязі підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та правильність кваліфікації його дій, інші учасники апеляційних скарг не надавали, тому дані обставини апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.

Так, суд першої інстанції при обранні виду та розміру адміністративного стягнення вважав за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого виду стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.

Однак, при визначенні виду і розміру стягнення, суд не достатньо врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а тому призначене покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є занадто суворим, оскільки ОСОБА_1 провину свою визнав, в повному обсязі відшкодував завдані збитки, вчинив інкриміноване правопорушення з необережності.

При цьому також є слушними зауваження адвоката в тій частині, що позбавлення права керування транспортними засобами фактично позбавить ОСОБА_1 можливості забезпечувати себе елементарними засобами існування.

Таким чином, судом першої інстанції належним чином не було розглянуто можливості застосування альтернативних адміністративних стягнень, у звязку з чим така постанова підлягає скасуванню в частині накладення адміністративного стягнення.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, враховую, що залишення місця ДТП водієм ОСОБА_1 мало місце 02 березня 2026 року, а тому, відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, на момент прийняття даної постанови спливли строки накладення адміністративного стягнення, що згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, є безумовною підставою для закриття провадження у цій справі.

З огляду на вищенаведене, вважаю необхідним апеляційну скаргу адвоката Коваленка В.С. задовольнити частково, постанову судді скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та провадженні у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваленка В.С. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 квітня 2026 року, - задовольнити частково.

Провадження у справі, щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

В іншій частині постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 квітня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста

Оригінал: reyestr.court.gov.ua