Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №209/497/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4831/26 Справа № 209/497/26 Суддя у 1-й інстанції - Юрченко Я. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №209/497/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення немайнового права померлого, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 13 лютого 2026 року про передачу справ на розгляд іншого суду, постановлену у складі судді Юрченко Я.О., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 про порушення немайнового права померлого.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 13 лютого 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення немайнового права померлого передано до Салтівського районного суду міста Харкова.

Не погодившись з ухвалою суду від 13 лютого 2026 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням судом норм процесуального права.

Зазначає, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання (частини перша та шоста статті 29 ЦК України).

Так, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідно до довідки від 02 червня 2022 року №1207-5001698104 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідач ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

З цих підстав вважає, що оскаржувана ухвала суду про передачу справи на розгляд Салтівського районного суду міста Харкова є незаконною.

У зв`язку із чим просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 13 лютого 2026 року про передачу справ на розгляд іншого суду та направити справу для розгляду до Дніпровського районного суду м.Кам`янського за встановленою підсудність відповідно до довідки фактичного проживання відповідача, довідка від 02.06.2022 року №1207-5001698104 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 .

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду на підставі п.1 ст.31 ЦПК України, суд першої інстанції послався на те, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , що за територіальною дислокацією знаходиться поза межами Дніпровського району міста Кам`янського, тому справа підлягає передачі на розгляд до Салтівського районного суду міста Харкова, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (див. постанову Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (провадження №61-5805сво23)).

У статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На спір у даній справі розповсюджуються правила загальної підсудності - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

З витягу з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №2337304 від 13 лютого 2026 року) вбачається, що місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Салтівського районну міста Харкова.

Враховуючи викладене, Дніпровський районний суд міста Кам`янського дійшов обґрунтованого висновку про (відповідно до вимог ст.31 ЦПК України) про передачу справи на розгляд Салтівського районного суду міста Харкова, за зареєстрованим місце проживання відповідача.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі на необхідність направлення справи на розгляд до Дніпровського районного суду м.Кам`янського відповідно до довідки фактичного проживання відповідача (довідка від 02 червня 2022 року №12075001698104 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) суд відхиляє, оскільки вони пов`язані з незгодою з висновками суду першої інстанції і не є підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існуютьу державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржене ухвала суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 13 лютого 2026 року про передачу справ на розгляд іншого суду, відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 13 лютого 2026 року про передачу справ на розгляд іншого суду у справі №209/497/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Судді: