Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №182/1750/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №182/1750/25

Суддя: Агєєв О. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4230/26 Справа № 182/1750/25 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №182/1750/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Батманової В.В.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилається на те, що 31 жовтня 2019 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було підписано Заяву (Оферту) №200226935 на укладення договору про надання та використання платіжної картки, відповідно до умов якого відповідачу було випущено на його ім`я платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту позичальнику надається кредит шляхом безготівкового зарахування на рахунок позичальника строком на 13 місяців, який може бути збільшений згідно з Умовами надання та обслуговування платіжних карток. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок споживчих кредитів позичальника, що підтверджується виписками за кредитними договорами.

25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Банк Форвард» , включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року становить 90675,35 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 68568,41 грн.; заборгованість за відсотками 22106,94 грн.; заборгованість за комісією 0 грн.

У зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року у розмірі 90675,35 грн., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 68568,41 грн.; заборгованість за відсотками 22106,94 грн., а також 2422,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року в розмірі 90675,35 грн., з яких 68568,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22106,94 грн. - заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2026 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 19 вересня 2025 року по справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — закрито. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 19 вересня 2025 року - повернуто особі, яка її подала. Роз`яснено ОСОБА_1 право подати до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення суду з клопотанням про поновлення строку для подачі такої заяви. У разі залишення судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 20 січня 2026 року виправлено допущену в рішенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості помилку наступним чином: вірно вказавши «Згідно з приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється», замість невірно вказаного «Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК».

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 20 січня 2026 року у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 – відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при розгляді даної справи судом першої інстанції було порушено норми процесуального права щодо оцінки доказів, допущено процесуальні помилки та неправильно застосовано норми матеріального права, в тому числі Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд першої інстанції порушив фундаментальні засади цивільного судочинства, зокрема щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів (ст.89 ЦПК України).

Суд повністю проігнорував факт, що надана самим позивачем виписка по особовим рахункам містила запис про "Вихідний залишок: 0.00 грн" по рахунках простроченої основної заборгованості та прострочених відсотків станом на 24 липня 2024 року, тобто до дати звернення з позовом. Ця обставина прямо спростовує заявлену суму боргу.

Суд прийняв до уваги розрахунок заборгованості, який є непрозорим та недійсним як доказ розміру вимоги. У цьому розрахунку у стовпці "Сума заборгованості (поточна)" постійно вказано "0.00 грн", при цьому на цю ж суму нараховуються відсотки (48% річних). Оскільки відсотки повинні нараховуватися на фактичний залишок заборгованості, такий розрахунок не піддається перевірці і не має доказової сили.

Суд проігнорував його доводи щодо пропуску позивачем строку подання відповіді на відзив (подано 18.06.2025 року замість 16.06.2025 року).

Суд проігнорував відсутність Акту приймання-передачі документів, який був прямо передбачений п.5 договору цесії. В умовах ліквідації первісного кредитора (АТ «Банк Форвард») та припинення мого доступу до онлайн-кабінету, відсутність цього Акта унеможливлює встановлення факту та обсягу переданої первинної документації, ставлячи під сумнів належність доказів, які були надані позивачем.

Суд формально підійшов до оцінки умов кредитного договору та ухилився від застосування норм, що захищають споживача фінансових послуг, пославшись на свободу договору (ст.ст.1048, 1056-1 ЦК України), але ухилившись від оцінки ставки у 48% річних на предмет її несправедливості згідно зі ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору, які створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, є несправедливими.

Стверджує, що він вже сплатив 71423,68 грн на погашення тіла кредиту та відсотків, що перевищує отриману суму тіла кредиту (68568,41 грн). Це є прямим доказом того, що заявлена заборгованість сформована виключно за рахунок кабальних та несправедливих відсотків. Ним було сплачено значну суму 36230 грн. страхових платежів. Суд погодився, що ці платежі не входять у суму заборгованості за кредитним договором. При цьому суд не оцінив правомірності їх стягнення в розрізі справедливості та нав`язування додаткових непотрібних послуг.

Звертає увагу, що пункт 7 Заяви (Оферти) прямо зазначав, що договори страхування «не пов`язані з укладенням кредитного договору». Це свідчить про нав`язування послуги і порушення прав споживача. Ці умови є недійсними (ст.ст.215, 233 ЦК України), і сплачена сума (36230 грн.) повинна бути зарахована на погашення основного боргу, що призведе до повного анулювання заборгованості.

Суд проігнорував обставини, які підтверджують його (відповідача) скрутне матеріальне становище (статус ВПО, необхідність сплати аліментів та онкологічне захворювання - рак сечового міхура, діагноз C67). Хоча ці факти не звільняють від зобов`язання, вони є важливим при оцінці співмірності стягнення та розумності застосування всіх відсоткових нарахувань відповідно до принципів розумності та справедливості (ст.3 ЦК України).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не здійснив належної оцінки та/ або повністю проігнорував аргументи, викладені у додаткових поясненнях на заяву позивача про виконання вимог ухвали про витребування доказів від 16 вересня 2025 року (подані через ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку).

Вважає, що банківські виписки, які позивач надав як доказ, не були належним чином засвідчені первісним кредитором (АТ «Банк Форвард»).

У зв`язку із чим просить рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», стягнути з позивача на його користь судові витрати, понесені у судах першої та апеляційної інстанцій.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», скориставшись своїм правом, через представника, подав відзив, в якому вважає аргументи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року.

Зазначає, що на підтвердження виконання товариством зобов`язань за кредитним договором суду було надано виписку по рахунку за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року.

Стверджує, що при належному дослідженні долучених до матеріалів справи виписок по картковому рахунку позичальника можна чітко прослідкувати рух коштів по рахунку та, зокрема, видачу банком кредитних коштів, нарахування процентів та часткове погашення позичальником заборгованості.

Згідно виписок по рахунку та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 було здійснено часткове добровільне виконання умов кредитного договору, оскільки неодноразово позичальником було внесено оплати, що відображаються у графі «Сплачено заборгованість» та «Сплачено відсотків».

Відповідачем, у свою чергу не було надано жодних власних контррозрахунків на спростування наявності та розміру заборгованості.

Розрахунок заборгованості підтверджує суму боргу, а також рух коштів по рахунку, містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договорі, адже містить відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору. Наданий до суду розрахунок заборгованості відповідає руху коштів, який міститься у виписках по рахунку позичальника, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок.

Наголошує, що на підтвердження наявності у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року суду було надано копію Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року, копію витягу з реєстру договорів, права вимоги, за якими відступаються, та боржників за такими договорами до Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року та копію платіжної інструкції до Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року.

Крім того, звертає увагу суду, що за відсутності акту передачі документів за договором відступлення прав вимог зобов`язання відповідача щодо погашення боргу не втрачають своєї юридичної сили. Наявність чи відсутність такого акту не впливає на сам факт виникнення боргу, якщо він підтверджується договорами, актами або іншими документами.

Відповідно до п.7 Заяви, своїм підписом під заявою позичальник також підтверджує отримання ним на руки одного оригінального примірника цієї заяви та що йому відомі: порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; наслідки прострочення виконання зобов`язання зі сплати платежів, при невиконанні зобов`язання за кредитним договором; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відомості про те, що від нього може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу, що детально регламентований у невід`ємних частинах даної Оферти; договори страхування, про які іде мова у даній Оферті, не пов`язані з укладенням Кредитного договору. Згідно Заяви(оферти) ставка по ліміту - 48% річних.

Враховуючи, що відповідач, підписавши договір, погодився з його умовами, немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування не були відомі відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами Договору.

Згідно Заяви (оферти) позичальник погодився на програму страхування від нещасних випадків і хвороб. Відповідно до п.1.6, у випадку якщо в ІБ у графі «Програма страхування від нещасних випадків і хвороб» вказано «Так» позичальник просить Банк після укладення з ним договору про картку в безготівковому порядку щомісячно перераховувати з рахунку картки на користь ПрАТ «СК «Довіра та Гарантія» суму страхової премії згідно з тарифами по карткам та умовами договору страхування.

Крім того, позичальник підтверджує, що: ознайомлений з Умовами Програми страхування від нещасних випадків і хвороб та приєднується до даних умов у повному обсязі, в нього відсутні обмеження для участі у Програмі страхування від нещасних випадків і хвороб, а у випадку виникнення таких обмежень він зобов`язується негайно повідомити про це Банк. Тобто, окрім кредитного договору, між боржником укладено договір страхування.

Страхові платежі не входять у суму заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим відомості про їх сплату не відображені у розрахунку заборгованості.

У зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року у справі №182/1750/25 залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2019 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було підписано Заяву (Оферту) №200226935 на укладення Договору про надання та використання платіжної картки – далі кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було випущено на його ім`я платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.7 заяви, своїм підписом під заявою позичальник також підтверджує отримання ним на руки одного оригінального примірника цієї заяви та що йому відомі: порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; наслідки прострочення виконання зобов`язання зі сплати платежів, при невиконанні зобов`язання за Кредитним договором; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відомості про те, що від нього може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу, що детально регламентований у невід`ємних частинах даної Оферти; договори страхування, про які іде мова у даній Оферті, не пов`язані з укладенням Кредитного договору. Згідно Заяви (оферти) ставка по ліміту 48% річних.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок споживчих кредитів позичальника, що підтверджується наданими суду виписками по рахунку.

На підтвердження наявності у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200226935 від 31 жовтня 2019 року суду було надано копію Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року, копію витягу з Реєстру договорів, права вимоги, за якими відступаються, та боржників за такими договорами до Договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року та копію платіжної інструкції до Договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року.

Згідно п. 2 вищезазначеного договору, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників тощо.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року становить 90675,35 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 68568,41 грн.; заборгованість за відсотками 22106,94 грн.; заборгованість за комісією 0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами кредитний договір, договір факторингу відповідають вимогам закону, зобов`язання за кредитним договором відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справі встановлено, що 31 жовтня 2019 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було підписано Заяву (Оферту) №200226935 на укладення Договору про надання та використання платіжної картки – далі кредитний договір.

Відповідно до умов кредитного договору №200226935 від 31 жовтня 2019 року банком відповідачу було випущено на його ім`я платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Також, між банком та відповідачем було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків та хворіб держателів банківських платіжних карток.

Також згідно виписок по рахунку та розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 було здійснено часткове добровільне виконання умов кредитного договору, неодноразово позичальником було внесено оплати, що відображаються у графі «Сплачено заборгованість» та «Сплачено відсотків».

Станом на 25 липня 2024 року (дату відступлення права вимоги) заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року становить 90675,35 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 68568,41 грн.; заборгованість за відсотками 22106,94 грн.; заборгованість за комісією 0 грн.

Вказаний розмір заборгованості за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року у сумі 90675,35 грн. підтверджується розрахунок заборгованості, випискою по рахунку позичальника.

Встановлено, відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору між сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк», не довів відсутність заборгованості.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №200226935 від 31 жовтня 2019 року у сумі 90675,35 грн.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до не згоди позивача із судовим рішенням та на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 рокувідсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 рокуу цивільній справі №182/1750/25— залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Судд:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua