Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №953/2873/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/2873/26

н/п 3/953/712/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Дяченка О.М.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Харкова матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 (серія ЕПР1 № 605302), 03.03.2026 о 15:32:00 в м. Харків по вул. Академіка Павлова, 165, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобам Scoda Octavia, н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився чим порушив п. 2.5. ПДР України.

Дії водія ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинення правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнає та надав наступні пояснення. Він проходить службу в національній прикордонній службі України, 03.03.2026 був зупинений працівниками патрульної поліції, які законну причину його зупинки не назвали, почали безпідставно вимагати проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, при цьому йому не роз`яснили наслідки відмови від проходження медичного огляд на стан сп`яніння, а також не роз`яснили його прав, в тому числі і на користування допомогою адвоката. ОСОБА_1 зазначив, що не відмовлявся від проходження такого огляду, та повідомив працівників поліції, що згоден пройти медичний огляд в запропонованому закладі, одночасно здійснив дзвінок товаришу, щоб останній негайно приїхав, та здав його автомобіль на ремонт на СТО, оскільки записаний в чергу на 16 год. ОСОБА_1 також зазначив, що просив поліцейських, проїхати 300 метрів для передачі авто на СТО, або зачекати 10-20 хв, бо він вже викликав свого товариша, який доставить його на СТО та погоджувався їхати з працівниками поліції для проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Орієнтовно за 15 хв приїхав його товариш, проте працівники поліції повідомили, що вже пізно і вони склали вже протокол.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Маслова О.Г., надала суду клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Продорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція № 1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Згідно з п. 2 - 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 6 - 8 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі порушення водієм пункту 2.5. ПДР України.

Суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Scoda Octavia, н.з. НОМЕР_2 та подальші дії працівників поліції при складані протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 (серія ЕПР1 № 605302) зафіксовано відеозаписами з бодікамер 471773, 470917, 470748.

При цьому слід зазначити, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні, досліджено відеозаписи з бодікамер 471773, 470917, 470748, та встановлено, що ОСОБА_1 (І) не відмовлявся від проходження медичного огляду, (ІІ) погодився їхати з працівниками поліції до закладу охорони здоров`я, (ІІІ) вжив негайних дій щодо виклику особи, якій він мав передати транспортний засіб для доставки його до СТО, (ІV) обґрунтував поліцейським необхідність зачекати 10-15 хв. для передачі транспортного засобу, (V) не здійснював дій щодо відмови від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я та не намагався затягувати час для не проходження такого огляду, (VІ) поведінка та розмови ОСОБА_1 з поліцейськими не свідчила, що поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, навпаки останній вжив всіх заходів, для виконання вимог працівників поліції щодо проходження медичного огляду, (VІІ) відсутність ознак наркотичного сп`яніння зазначених в протоколі, оскільки всі інші особи які зафіксовані на відеозаписах виглядають як і ОСОБА_1 , (VІІІ) прибуття протягом 15 хв. за проханням ОСОБА_1 особи, яка мала забрати транспортний засіб

Крім цього, ОСОБА_1 надав до суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знищують увагу та швидкість реакції від 04.03.2026 № 528 виданого КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня», згідно якого 03.03.2026 був оглянутий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висновок: ОСОБА_1 не перебуває в сп`янінні, наркотичних ознак сп`яніння не виявлено.

Крім цього, в судовому засіданні досліджено та проаналізовано документ про проходження технічного огляду транспортного засобу Scoda Octavia, н.з. НОМЕР_2 з 03.03.2026 по 04.03.2026, який фактично підтверджує пояснення ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, адже в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, погодився їхати з працівниками поліції до закладу охорони здоров`я, вжив негайних дій щодо виклику особи, якій він мав передати транспортний засіб для доставки його до СТО, не здійснював дій щодо відмови від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я та не намагався затягувати час для не проходження такого огляду, відсутність ознак наркотичного сп`яніння зазначених в протоколі, вжиття всіх заходів, для виконання вимог працівників поліції щодо проходження медичного огляду.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 також вжив дії щодо негайного отримання висновку від 04.03.2026 № 528 виданого КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» (висновок: ОСОБА_1 не перебуває в сп`янінні, наркотичних ознак сп`яніння не виявлено) для спростування гіпотези, що він міг можливо бути перебувати в стані наркотичного сп`яніння.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, категорично заперечує факт відмови в проходженні огляду на стан сп,яніння, його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами, а тому провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення).

Керуючись ст. ст. 130, 280,283, 294 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Дяченко