Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №193/1196/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1196/26

Провадження 1-кп/193/113/26

В И Р О К

іменем України

24 липня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт, складений 20.07.2026 у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеного 10.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046580000023, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:

ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Сергіївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з базовою середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_4 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Ордо-Василівка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянки України, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, маючої на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з повною загальною середньою освітою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинувачених у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 09.07.2026 близько 01:30 години разом із своєю дружиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийшли до будинку АДРЕСА_1 , в якому мешкає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою помсти за образу їхньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мала місце того ж дня близько 01:20 год.

Перебуваючи на вулиці поблизу воріт вказаного домоволодіння, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_6 вступили у сварку з ОСОБА_5 , у ході якої вони негативно висловлювалися на адресу один одного.

Під час зазначеної події ОСОБА_2 , діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_5 , що виникли під час сварки, бажаючи помститись за образу його доньки ОСОБА_3 , наблизився до ОСОБА_5 та стоячи напроти неї, діючи з прямим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, передбачаючи можливість настання суспільно- небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх досягнення, умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в обличчя, від якого ОСОБА_5 була змушена відійти назад та потрапила на територію власного домоволодіння.

Потім, ОСОБА_4 зайшла на територію подвір`я та почала штовханину із ОСОБА_5 , яка захищаючись відштовхнула ОСОБА_6 від себе та остання впала на землю. Після чого, ОСОБА_7 наблизився до потерпілої та перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , умисно наніс ОСОБА_5 ще один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в область лівого ока, та вийшов за територію вищевказаного домоволодіння.

Далі, ОСОБА_4 , піднявшись із землі, продовжила штовханину з ОСОБА_5 , в ході якої тягнула потерпілу в різні сторони, за різні ділянки тіла та одяг. Потерпіла, в свою чергу, намагалася зачинити в`їзні ворота, однак ОСОБА_2 застосувавши фізичний опір, відчинив їх та знову потрапив на подвір`я за вищевказаною адресою і наблизившись до ОСОБА_5 , в момент коли остання стояла навпроти нього, продовжуючи діяти з прямим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс останній один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в область підборіддя зліва, від якого ОСОБА_5 впала на землю, після чого, ОСОБА_2 покинув територію подвір`я потерпілої.

Внаслідок вищевикладеного, ОСОБА_2 своїми умисними діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно висновку судово-медичного експерта №1123 від 13.07.2026, тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того, ОСОБА_2 , 09.07.2026 близько 01:30 години, разом із своєю дружиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийшли до будинку АДРЕСА_1 , в якому мешкає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою помсти за образу їхньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мала місце того ж дня близько 01:20 год..

Перебуваючи на вулиці поблизу воріт вказаного домоволодіння, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_6 вступили у словесний конфлікт з ОСОБА_5 , який в подальшому, переріс у бійку між останніми та під час якої потерпіла зайшла на територію власного домоволодіння, ОСОБА_4 наблизилася до ОСОБА_5 та розпочала штовханину з нею, після чого, від поштовху потерпілої впала на землю.

Тоді, у ОСОБА_2 виник раптовий кримінально- протиправний умисел спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, яке йому не належить.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_2 незаконно, тобто без дозволу ОСОБА_5 , яка фактично володіє домоволодінням та огородженою земельною ділянкою (подвір`ям), розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , а також без дозволу інших осіб, які цим майном володіють та мешкають у ньому, пройшов через незачинені металеві ворота на вказану територію домоволодіння - огороджену земельну ділянку (подвір`я) біля вказаного будинку. Після чого, з мотиву помсти за доньку та дружину, знову застосував фізичну силу до ОСОБА_5 та покинув територію вищевказаного домоволодіння.

ОСОБА_5 намагалася виштовхнути з території домоволодіння ОСОБА_6 , яка піднялася з землі, та закрити металеві в`їзні ворота, однак ОСОБА_2 почав чинити фізичний опір та не дав змоги потерпілій це зробити. Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи реалізувати свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, яке йому не належить, знову незаконно, тобто без дозволу ОСОБА_5 , а також без дозволу інших осіб, які цим майном володіють та мешкають у ньому, знову пройшов через незачинені металеві ворота на вказану територію домоволодіння та застосував фізичну силу до потерпілої, після чого, місце вчинення кримінального правопорушення покинув остаточно.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 порушив право ОСОБА_5 на недоторканість житла чи іншого володіння особи, гарантоване статтею 30 Конституції України, статтею 12 «Загальної декларації прав людини», статтею 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» та ч. 1 ст. 233 КПК України.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Крім того, ОСОБА_4 , 09.07.2026 близько 01:30 години, разом із своїм чоловіком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прийшли до будинку АДРЕСА_1 , в якому мешкає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою помсти за образу їхньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мала місце того ж дня близько 01:20 год..

Перебуваючи на вулиці поблизу воріт вказаного домоволодіння, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_2 вступили у сварку з ОСОБА_5 , у ході якої вони негативно висловлювалися на адресу один одного.

Під час зазначеної події ОСОБА_2 наніс потерпілій один удар кулаком правої руки в обличчя, від якого ОСОБА_5 була змушена відійти назад та потрапила на територію власного домоволодіння.

Потім, ОСОБА_4 зайшла на територію вищевказаного подвір`я та діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_5 , що виникли під час сварки, бажаючи помститись за образу його доньки, наблизилась до ОСОБА_5 та стоячи напроти неї, діючи з прямим умислом, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх досягнення, умисно розпочала штовханину із потерпілою, яка захищаючись відштовхнула ОСОБА_6 від себе та остання впала на землю.

Після чого, ОСОБА_2 наблизився до потерпілої та перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , наніс ОСОБА_5 ще один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в область лівого ока, та вийшов за території вищевказаного домоволодіння.

Далі, ОСОБА_4 , піднявшись із землі, наблизилась до ОСОБА_5 та продовжила штовханину, в ході якої тягнула потерпілу в різні сторони, за різні ділянки тіла та одяг. Потерпіла, в свою чергу, намагалася виштовхнути ОСОБА_6 та зачинити в`їзні ворота, однак ОСОБА_2 застосувавши фізичний опір, відчинив ворота та потрапивши на подвір`я за вищевказаною адресою, наблизився до ОСОБА_5 , в момент коли остання стояла навпроти нього, наніс потерпілій один удар кулаком правої руки в обличчя, від якого ОСОБА_5 впала на землю. Після чого, ОСОБА_2 покинув територію подвір`я потерпілої.

Під час того, як ОСОБА_5 знаходилася в положенні лежачи на землі, ОСОБА_4 наблизилась до потерпілої та продовжуючи діяти з прямим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла останній невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів в різні ділянки тіла руками та ногами, після чого місце вчинення кримінального правопорушення покинула.

Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями спричинила потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно висновку судово-медичного експерта №1123 від 13.07.2026, тілесні ушкодження у вигляді синців тулуба та верхньої лівої кінцівки, а також саден верхньої лівої кінцівки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того, ОСОБА_4 09.07.2026 близько 01:30 години, разом із своїм чоловіком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прийшли до будинку АДРЕСА_1 , в якому мешкає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою помсти за образу їхньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мала місце того ж дня близько 01:20 год..

Перебуваючи на вулиці поблизу воріт вказаного домоволодіння, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_2 вступили у словесний конфлікт з ОСОБА_5 , який в подальшому, переріс у бійку між останніми та під час якої, потерпіла зайшла на територію власного домоволодіння.

Тоді, у ОСОБА_4 виник раптовий кримінально- протиправний умисел спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, яке їй не належить.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_6 незаконно, тобто без дозволу ОСОБА_5 , яка фактично володіє домоволодінням та огородженою земельною ділянкою (подвір`ям), розташованими за адресою:

АДРЕСА_1 , а також без дозволу інших осіб, які цим майном володіють та мешкають у ньому, пройшла через незачинені металеві ворота на вказану територію домоволодіння - огороджену земельну ділянку (подвір`я) біля вказаного будинку та з мотиву помсти за доньку, розпочала штовханину з ОСОБА_5 , від поштовху якої, ОСОБА_6 впала на землю.

В цей час, ОСОБА_2 зайшов на територію вищевказаного домоволодіння та застосував фізичну силу до ОСОБА_5 , після чого, покинув територію подвір`я. Далі, ОСОБА_5 намагалася виштовхнути з території домоволодіння ОСОБА_6 , яка піднялася з землі, та закрити металеві в`їзні ворота, однак ОСОБА_2 почав чинити фізичний опір та не дав змоги потерпілій це зробити, після чого, знову пройшов через металеві ворота на вказану територію домоволодіння та застосував фізичну силу до потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_5 впала на землю.

ОСОБА_6 знаходячись на подвір`ї домоволодіння за вищевказаною адресою, продовжуючи реалізувати свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, яке їй не належить, незаконно, тобто без дозволу ОСОБА_5 , а також без дозволу інших осіб, які цим майном володіють та мешкають у ньому, наблизилась до потерпілої, яка знаходилась в положенні лежачи на землі, застосувала фізичну силу до останньої та покинула територію домоволодіння за вищевказаною адресою.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_6 порушила право ОСОБА_5 на недоторканість житла чи іншого володіння особи, гарантоване статтею 30 Конституції України, статтею 12 «Загальної декларації прав людини», статтею 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» та ч. 1 ст. 233 КПК України.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

20.07.2026 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області у відповідності до вимог ст.ст. 110,291,301 КПК України, надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України.

У заяві ОСОБА_2 , ОСОБА_4 щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника, адвоката ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_2 , ОСОБА_4 беззаперечно визнали свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1ст.162 КК України та погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Згідно даних заяв, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилися на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

В заяві потерпілої ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження, згідно з ч.2ст.302 КПК України, та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, потерпіла ОСОБА_5 погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Згідно даної заяви, ОСОБА_5 , ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2ст. 302 КПК Українита згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2ст. 302 КПК Українита згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані: письмова заява ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , складена в присутності захисника ОСОБА_8 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмова заява потерпілої ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування.

Відповідно до положень ст.302 КПК України суд вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити і розглянути кримінальне провадження у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

При цьому, у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оцінивши зібрані під час кримінального провадження і досліджені в судовому провадженні докази, суд вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід кваліфікувати:

- за ч.1ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

- за ч.1ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Зокрема, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України відносяться до кримінальних проступків, конкретні обставини їх вчинення та відомості про осіб обвинувачених, які раніше не судимі, за місцем проживання зарекомендували себе задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають, мають постійне місце проживання.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України, пом`якшує покарання обвинувачених є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання не встановлено.

Суд вважає, що для виправлення обвинувачених, а також з метою запобігання можливості вчинення ними нових кримінальних проступків і злочинів, слід призначити покарання у виді штрафу, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, яка регламентує призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлявся.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.302, 368, 373,3 74 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

- за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України і призначити їй покарання:

- за ч.1ст.162 КК України у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

- за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1