Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №202/6420/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/6420/26

Провадження № 3/202/1509/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Шофаренко Ю.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року ОСОБА_1 не виконала свої батьківські обов`язки по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого 28.05.2026 року останній спричинив фізичну біль малолітньому ОСОБА_3 , 2017 р.н., за адресою: АДРЕСА_2 , близько 16:20 год, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та поданих письмових поясненнях. Зазначила, що її син під час прогулянки разом із молодшим братом зробив зауваження дітям, які голосно поводилися на дитячому майданчику та заважали відпочинку немовляти. Після цього між ним та матір`ю іншої дитини виник словесний конфлікт. Вважала, що належним чином виконує свої батьківські обов`язки, а обставини, викладені у протоколі, не свідчать про її ухилення від виховання сина.

Захисник Борисової Д.О. підтримав подану письмову заяву, в якій просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на недоведеність факту ухилення від виконання батьківських обов`язків та недоліки складеного протоколу.

Винність ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 165933 від 19.06.2026 року, рапортом працівників поліції, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_4 , відповідно до яких остання повідомила, що побачила, як над її сином нахилився старший за віком хлопець та вчиняв щодо нього певні дії. Підійшовши ближче, вона побачила, що у її сина було почервоніле вухо. Зі слів сина їй стало відомо, що через гучну поведінку його та товариша на дитячому майданчику хлопець, який перебував поруч із дитячою коляскою, підійшов до нього та схопив за вухо. Через декілька хвилин до місця події підійшла мати цього хлопця, яка підтримала його дії, почала ображати її сина, висловлюватися на його адресу образливими словами та принижувати його. Згодом старший хлопець повернувся із сіткою, в якій знаходилась картопля, підійшов до її сина, погрожував йому та вдарив зазначеною сіткою по голові. Також зазначила, що мати хлопця називала її сина словами «придурок» та «отбросок», а на її неодноразові прохання припинити конфлікт та вирішити питання стосовно дітей продовжувала образливо висловлюватися на адресу її дитини; письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 , відповідно до яких останній пояснив, що перебував на подвір`ї разом із молодшим братом, який знаходився у дитячій колясці. Під час прогулянки, коли брат заснув, діти, які перебували на майданчику, почали голосно кричати. Він неодноразово робив їм зауваження, однак вони на них не реагували та продовжували голосно поводитися, чим заважали відпочинку його молодшого брата. Після цього він підійшов до одного з хлопців, у виховних цілях взяв його за вухо та попросив поводитися тихіше. Надалі до нього підійшла мати цієї дитини, яка почала кричати на нього та погрожувати; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких остання зазначила, що її син прогулювався разом із молодшим братом та зробив зауваження хлопцю на ім`я ОСОБА_5 , попросивши його поводитися тихіше, аби не розбудити малолітню дитину, після чого взяв останнього за вухо. У подальшому до її неповнолітнього сина підійшла мати хлопця, яка почала з`ясовувати з ним стосунки, погрожувала йому «дорослими дядьками» та намагалася влаштувати конфлікт із її сином.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про її фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечити здобуття нею освіти та готувати її до самостійного життя.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 та її захисника, суд виходить із того, що вони не спростовують встановлених матеріалами справи обставин. Сам по собі факт посилання сторони захисту на недоліки оформлення протоколу не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки суд при розгляді справи оцінює усю сукупність наданих доказів, а не виключно зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Із наявних у справі письмових доказів убачається, що неповнолітній син ОСОБА_1 застосував фізичний вплив до малолітньої дитини, а також у подальшому продовжив конфліктну поведінку. Такі обставини підтверджуються поясненнями потерпілої сторони, письмовими поясненнями самого неповнолітнього та іншими матеріалами адміністративної справи. При цьому пояснення ОСОБА_1 фактично підтверджують сам факт конфлікту та поведінку її сина, відрізняючись лише власною оцінкою причин його виникнення.

Суд вважає, що вказані обставини у своїй сукупності свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина, оскільки останньому не було прищеплено повагу до прав інших осіб та належні правила поведінки у суспільстві, що призвело до застосування ним фізичного впливу щодо малолітньої дитини.

Доводи захисника про відсутність у протоколі посилання на конкретні положення ст. 150 Сімейного кодексу України не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки не позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати право на захист, були предметом перевірки суду та не впливають на встановлення фактичних обставин події, підтверджених іншими належними та допустимими доказами.

Таким чином, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність — з точки зору достатності та взаємного зв`язку, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, а тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 184, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя: Юрій ШОФАРЕНКО