Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №235/4680/24
Суддя: Кузнєцова А. С.
справа № 235/4680/24
провадження № 2/208/306/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Кам`янського, Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Позняк Інесса Станіславівна, до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено вимогу встановлення факту проживання з 2000 року по травень 2022 року чоловіка ОСОБА_2 та жінки ОСОБА_1 однією сім`єю без шлюбу. Визнати спільною сумісною власністю:
-житловий будинок загальною площею 59,3 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який 11.06.2004 року придбано за договором купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Богатовою І.О. за N 3434, і який оформлено на ім`я ОСОБА_2 ;
-земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,0564 га кадастровий номер 1413200000:20:050:0121 за адресою: АДРЕСА_1 , державний акт на право власності на земельну ділянку ДН №103078, що оформлено на ім`я ОСОБА_2 .
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:
-1/2 частина житлового будинку загальною площею 59,3 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який 11.06.2004 року придбано за договором купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Богатовою І.О. за N 3434, і який оформлено на ім`я ОСОБА_2 ;
-1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,0564 га, кадастровий номер 1413200000:20:050:0121 за адресою: АДРЕСА_1 , державний акт на право власності на земельну ділянку ДН №103078, що оформлено на ім`я ОСОБА_2 .
Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. Позивач ОСОБА_1 з 2000 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Вони робили сумісні покупки, вели спільний побут та бюджет, мали спільні витрати на придбання побутових речей, продуктів харчування. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки та відповідача народився син - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в родині народилася донька - ОСОБА_4 .
За період спільною проживання без реєстрації шлюбу з 2000 року позивачка за особисті кошти, яка вона заробляла роками, 11.06.2004 року придбала будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який було оформлено на ім`я відповідача.
Далі сторони спільно провели в ньому ремонт, приватизували земельну ділянку для обслуговування будинку і потім в ньому разом проживали.
В вересні 2021 року відповідач поїхав за кордон. В березні 2022 року позивач з донькою ОСОБА_4 також поїхали до відповідача для з`єднання сім`ї. В подальшому відносини між сторонами погіршились та вони припинили спільне проживання.
Вважає, що є всі підстави для вставлення факту проживання позивачки та відповідача однією сім`єю як чоловіка і жінки без шлюбу в період з 2000 року по травень 2022 року, а також визнання спільною сумісною власністю та поділу між сторонами, як спільного майна подружжя житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який було придбано 11.06.2001 року за договором купівлі-продажу і оформлено на ім`я відповідача та земельну ділянку з кадастровим номером 1413200000:20:050:0121 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та оформлено на ім`я відповідача.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, від представника позивача – адвоката Позняк І.С., в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, надано заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримано.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно доч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Відповідно до договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Богатовою І.О., ОСОБА_2 11.06.2004 року придбав житловий будинок загальною площею 59,3 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8 на звороті-9).
14.04.2005 року ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку ДН №103078 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,0564 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10). Кадастровий номер земельної ділянки 1413200000:20:050:0121 (а.с.10 на звороті).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю.
Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
Таким чином, визначальним критерієм належності особи до члена сім`ї є факт спільного проживання, спільного побуту, наявність взаємних прав та обов`язків, а кровні зв`язки - вторинні. Факт спільного проживання та побуту може доводитися різними доказами.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.
На підтвердження факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 позивачем були надані копії паспортів, РНОКПП, копії правовстановлюючих документів на будинок, копію державного акту на право власності на земельну ділянку, копію висновку про визначення ринкової вартості майна. Також, 03.03.2026 року представником заявника було надано заяву, в якій вона просила перенести судовий розгляд на іншу дату з метою забезпечення свідків до участі в засіданні.
Проте, перелік свідків суду наданий не був. Сторони в судове засідання також не з`явились, що позбавляє можливості суд допитати зазначених осіб щодо подій, які відбувались в проміжок часу з 2000 р. по 2022 р.
Будь-яких інших доказів на підтвердження спільного проживання з відповідачем позивачем надано не було.
Посилаючись на проживання з відповідачем однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, позивач не надала доказів про спільне придбання предметів побуту, щоденного вжитку, створення та використання спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання за власні кошти чи спільні кошти іншого майна в інтересах сім`ї, що, на думку суду, свідчить про недоведеність факту проживання разом із ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, факту придбання майна за спільні кошти.
Крім того, суд зазначає, що стверджуючи, що саме вона з 2000 року збирала власні кошти та саме на них був придбаний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , при придбанні об`єктів нерухомості, позивач не була позбавлена можливості оформити і своє право на цей будинок, якщо він був придбаний сторонами спільно та на її кошти.
Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_2 у визначений нею період часу, наявності спільного бюджету, ведення спільного господарства та побуту, що тягне за собою відмову у задоволенні позовних вимог в цілому.
На підставі ст. 3 СК України, Постанови Великої палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц, керуючись ст. ст.12,13,18, 263-265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Позняк Інесса Станіславівна, до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення – 15.07.2026 року.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ;
- представник позивача – адвокат Позняк Інесса Станіславівна, адреса: АДРЕСА_3 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя А.С. Кузнєцова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua