Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №208/14353/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/14353/25

провадження № 2/208/1487/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі: Головуючого, судді Похвалітої СМ., за участю секретаря судового засідання - Золотоноші А.Р., відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,-

встановив:

Представник ОСОБА_2 – адвокат Медведєва Л.В. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що у позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 досяг повноліття. Він навчається в Комплексі Шкіл Автомобільного Транспорту в м.Легниці. За навчальною програмою закінчить навчання у 2027 році.

Відповідач матеріальну допомогу на даний час не надає.

Тому, позивач просить суд стягувати аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, на період навчання сина, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на надані пояснення. Зазначив, що ОСОБА_3 проживає в Польщі, в той час як ОСОБА_2 проживає в Україні, у зв`язку з чим ОСОБА_2 не має право звертатись з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Медведєва Л.В. не з`явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року відкрито провадження по справі.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про народження, що повторно видане 10 липня 2018 року Південним районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім, що підтверджується копією паспорта громадянина України – документ № НОМЕР_1 , виданий 17.11.2021 року.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №19/27649 від 01.12.2021 року щодо ОСОБА_3 , вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 , вбачається, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки з Реєстру номерів PESEL (правова підстава: абз. 2а ст. 45 Закону від 24 вересня 2010 року «Про облік населення») від 13.03.2026р., адреса реєстрації на тимчасове проживання ОСОБА_3 – АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки з Реєстру номерів PESEL (правова підстава: абз. 2а ст. 45 Закону від 24 вересня 2010 року «Про облік населення») від 13.03.2026р., адреса реєстрації на тимчасове проживання ОСОБА_2 – АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки, що підтверджує навчання у школі №07302613196 від 17.09.2025р., вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем класу 2SO Професійної школи І ступеня №2 в м.Легниці у Комплексі Шкіл Автомобільного Транспорту в м.Легниці. Навчання здійснюється у денній формі. Термін навчання 2027 рік.

Відповідачем надано до суду довідку про доходи № 4035 7102 8605 2046, видану 25.12.2025р. ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кам`янському об`єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період: з 01.07.2025р. по 31.12.2025р. складає 83943,15 грн..

Відповідно до довідки N 001362324 про склад сім`ї, виданої 29.12.2025 ТОВ «Оселя», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (син).

Також, відповідачем долучено до матеріалів справи: копію своєї трудової книжки НОМЕР_2 , відповідно до якої вбачається, що 30.01.2026 року ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін на підставі п.1 ч. 36 КЗпП України; копію трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_4 , відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_4 на теперішній час офіційно не працевлаштована.

Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії за віком №047050026856 від 23.04.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до довідки №060-01, виданої 05.01.2026 деканом ФПМІТ Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, вбачається, що ОСОБА_5 є студентом 3 курсу за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти денної форми здобуття освіти гр.ПТ-23-1 факультету прикладної математики та інформаційних технологій Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Навчається за рахунок бюджетного фінансування. Термін навчання: 04.09.2023р. – 30.06.2027р..

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Статтею 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно до роз`яснень наданих у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд встановив, що ОСОБА_3 продовжує навчатися та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.

При визначенні розміру аліментів суд враховує визначені у частині дев`ятій статті 7 СК України загальні засади регулювання сімейних відносин, а саме: справедливість, добросовісність і розумність.

Як було зазначено вище, сплата аліментів на утримання повнолітньої дитини не є безумовним обов`язком батьків та залежить від низки обставин, які суд враховує при ухваленні рішення.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на свою користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_2 в позовній заяві не навела обґрунтувань з посиланням на відповідні докази щодо необхідності визначення аліментів саме у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України, визначаючи розмір аліментів суд має виходити з їх необхідності і достатності для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Поряд з цим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Позивач належними та допустимими доказами не довів наявність у неї дійсної потреби в отриманні аліментів саме у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, і що саме такий розмір забезпечить гармонійний розвиток повнолітнього сина.

Щодо посилання відповідача на те, що у нього на утриманні знаходяться його дружина, ОСОБА_4 , яка є пенсіонеркою за віком, але не має права на призначення пенсії, а також син, ОСОБА_5 , який продовжує навчання, і також потребує його матеріальної допомоги, то відповідач не надав жодних допустимих та належних доказів, підтверджуючих зазначені факти. З наданих до суду відповідачем документів не підтверджуються родинні відносини між відповідачем ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Окрім цього, з наданих відповідачем доказів не підтверджується факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на утриманні ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно з частинами другою, третьою, четвертою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи те, що відповідач є пенсіонером за віком,матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3 , який є повнолітнім та продовжує навчання, не надає, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» із відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень на користь держави.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 191, 198, 199, 200 СК України, ст.ст. 7, 12, 76, 77, 78, 80, 89, 141, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягувати аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), до закінчення ОСОБА_3 навчання у Комплексі Шкіл Автомобільного Транспорту в м.Легниці, але не більше ніж як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів проводити щомісячно починаючи з 05 листопада 2025 року.

В силу ст.430 ЦПК України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп..

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.