Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №208/8204/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/8204/26

№ провадження 3/208/1613/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Кузнєцова А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА № 167491 від 18.06.2026 року вбачається, що 03.06.2026 року о 04-30 годині, за адресою: АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме: залив клей у двері свердловини, внаслідок чого громадянинка ОСОБА_2 не могла вийти з приміщення. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.

До судового засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву, в якій провину не визнав в повному обсязі. Пояснив, що в період з 02.06.2026 року по 04.06.2026 року перебував на роботах у с.Єлизаветівка, що підтверджує мешканка будинку. До інциденту він не має відношення, тому просить справу відносно нього закрити.

Потерпіла ОСОБА_2 надала суду письмові пояснення щодо подій, які сталися 03.06.2026 р. Зазначила, що дійсно всі замки на вхідних дверях були залиті клеєм. Щодо причетності до цього ОСОБА_1 , це лише її припущення, а не звинувачення.

Свідок ОСОБА_3 , яка надала суду письмові пояснення, пояснила, що ОСОБА_1 проводив ремонтні роботи в її будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з 02.06.2026 р. по 04.06.2026 р. У цей період часу він нікуди не виїжджав, перебував весь час за даною адресою.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення сторін та свідка, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення окрім іншого зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписамист. 9 КУпАП«Поняття адміністративного правопорушення» адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Для правильної кваліфікації ознак складу адміністративного правопорушення необхідно виявити такі пов`язані елементи, як об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єктивну сторону і суб`єкта правопорушення. Відсутність будь-якого з елементів ознак складу правопорушення виключає відповідальність.

Так, санкція ст. 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце.

Таким чином обов`язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких було порушено громадський порядок і спокій громадян.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 03.06.2026 року, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 залив клей у двері, де знаходилась потерпіла громадянка ОСОБА_2 .

В матеріалах справи відсутні пояснення особи яка притягується до відповідальності, відсутні будь-які відомості які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення громадянином ОСОБА_1 .

З показів свідка ОСОБА_3 вбачається, що 03.06.2026 р. ОСОБА_1 перебував в її будинку в с.Єлизаветівка.

Потерпіла ОСОБА_2 також не може впевненно стверджувати, хто саме пошкодив замки на дверях, а те, що це зробив саме ОСОБА_1 - це лише її припущення.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Проте, належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 здійснив дрібне хуліганство, матеріали справи не містять, оскільки містять лише протокол відносно ОСОБА_1 , рапорт поліцейського. Ані відео запису події до матеріалів справи не додано.

Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини, особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно зі ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписівст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до п.1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, дослідивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченогост.173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 173, 247, 251, 252, 256 , 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янського

Суддя А. С. Кузнєцова