Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №520/33938/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 р. Справа № 520/33938/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ШАНС-4" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/33938/25

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

до Фермерського господарства "ШАНС-4"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якому просить суд:

- надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 385139,93 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Фермерського господарства «Шанс-4» (код ЄДРПОУ 33191788), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову вказано, що відповідач має податковий борг, який виник на підставі несплачених податкових зобов`язань. Відповідачу направлено податкову вимогу. З дати вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Фермерського господарства "ШАНС-4" (вул. Новоселів, буд. 28, с. Гроза, Куп`янський район, Харківська область, 63609, код ЄДРПОУ 33191788) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків задоволено.

Надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 385139,39 грн (триста вісімдесят п`ять тисяч сто тридцять дев`ять гривень 39 копійок) перед бюджетом України за рахунок майна Фермерського господарства «Шанс-4» (вул. Новоселів, буд. 28, с. Гроза, Куп`янський район, Харківська область, 63609, код ЄДРПОУ 33191788), що перебуває у податковій заставі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі №520/33938/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що податкова вимога від 16.02.2024 не могла охоплювати борг, який, за самим рішенням суду, виник не раніше 01.07.2024. Суд першої інстанції визнав належною підставою для задоволення позову податкову вимогу №0001134-1308-2040 від 16.02.2024, отриману Апелянтом 24.02.2024. Водночас із тексту оскаржуваного судового рішення вбачається, що перший платіж, який включено до складу податкового боргу, мав граничний строк сплати 01.07.2024, а решта сум - строки сплати з 30.07.2024 по 30.05.2025. Отже, на дату формування податкової вимоги (16.02.2024) та навіть на дату її отримання (24.02.2024) заявлений у цій справі податковий борг ще не міг бути податковим боргом у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки граничні строки сплати відповідних податкових зобов`язань ще не настали.

Вказує, що суд першої інстанції формально не перевірив твердження позивача про те, що «з дати вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись» та не з`ясував: який саме податковий борг існував у ФГ «ШАНС-4» станом на 16.02.2024; чи не був він погашений до виникнення сум, заявлених у позовній заяві; чи охоплювала податкова вимога саме ті податкові зобов`язання, які стали предметом позову.

Також зазначає, що суд не встановив усіх обов`язкових умов для надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства «Шанс-4» у повному обсязі та залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 у справі № 520/33938/25 без змін.

Зазначає, що станом на дату подання позову ФГ «Шанс-4» має податковий борг на загальну суму 385 139,93 гривень, який виник у результаті не сплати грошових зобов`язань, визначених платником самостійно у податковій звітності. Також щодо тверджень апелянта що, податкова вимога від 16.02.2024 не могла охоплювати борг, який за самим рішенням суду, виник не раніше 01.07.2024 зазначає, що фактична дата виникнення податкового боргу ФГ «Шанс-4» є 30.01.2024, що підтверджується витягом з ІКП за 2024 рік, який наявний у матеріалах судової справи.

Вказує, що оскільки направлення інкасових доручень до банківських установ не призвело до погашення податкового боргу платника, згідно з п. 95.1 ст. 95 ПКУ у разі недостатності коштів, погашення податкового боргу проводиться шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Тому у контролюючого органу й виникла необхідність відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ звернутися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство «Шанс-4» зареєстровано та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 33191788.

ФГ «Шанс-4» має податковий борг у розмірі 385139,93 гривень, який виник в результаті не сплати грошових зобов`язань, визначених платником самостійно у податковій звітності, по наступним податкам, а саме:

1. Орендна плата з юридичних осіб у розмірі 107 934,91 гривень, що виник на підставі податкових декларацій платника :

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 01.07.2024 в сумі 9 356,41 гривень,

сплачено – 5 059,99 грн., залишок боргу складає 4 296,42 грн;

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 30.07.2024 в сумі 9 356,41 гривень;

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 30.08.2024 в сумі 9 356,41 гривень;

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 30.09.2024 в сумі 9 356,41 гривень;

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 30.10.2024 в сумі 9 356,41 гривень;

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 02.12.2024 в сумі 9 356,41 гривень;

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 03.12.2024 в сумі 9 356,41 гривень;

- № 9031363524 від 16.02.2024 терміном сплати 30.01.2025 в сумі 9 356,35 гривень;

- № 9035841235 від 18.02.2025 терміном сплати 03.03.2025 в сумі 9 535,92 гривень;

- № 9035841235 від 18.02.2025 терміном сплати 31.03.2025 в сумі 9 535,92 гривень;

- № 9035841235 від 18.02.2025 терміном сплати 30.04.2025 в сумі 9 535,92 гривень;

- № 9035841235 від 18.02.2025 терміном сплати 30.05.2025 в сумі 9 535,92 гривень;

2. Єдиний податок з с/г товаровиробництва, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% в сумі 277 205,02 грн, що виник на підставі податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи:

- № 9031363370 від 16.02.2024 терміном сплати 30.10.2024 в сумі 353,20 гривень;

- № 9417697988 від 17.01.2025 терміном сплати 17.01.2025 в сумі 3 151,31 гривень;

- № 9421630362 від 29.01.2025 терміном сплати 29.01.2025 в сумі 228 053,55 гривень;

- № 9421630362 від 29.01.2025 терміном сплати 29.01.2025 в сумі 419,33 гривень;

- № 9031363370 від 16.02.2024 терміном сплати 30.01.2025 в сумі 42 607,31 гривень;

- № 9417697988 від 17.01.2025 терміном сплати 30.01.2025 в сумі 2 620,32 гривень.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 16.02.2024 № 0001134-1308-2040, яка направлена засобами поштового зв`язку, та отримано відповідачем 24.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення «Укрпошта».

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Харківській області винесено рішення від 10.02.2025 № 218/4-2040 на суму 47 285,04 грн; від 15.09.2025 № 902/4-2040 на суму 343 417,87 грн про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. На виконання вказаного рішення проводилося направлення платіжних інструкцій до установ банків щодо списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, які поверталися без виконання з відмітками «відсутні кошти на рахунку» та «кошти арештовані виконавчим провадженням».

03.10.2024 ГУ ДПС прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 1229/20-40-13-06-07 та складено акт опису майна № 2331/20-40-13-06-05 від 21.07.2025.

01.08.2025 зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З огляду на те, що сума податкового боргу не погашена податковий орган звернувся до суду з цією позовною заявою.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що доказів погашення відповідачем суми податкового боргу станом на день розгляду спору не надано, а тому наявні підстави для задоволення позову шляхом надання контролюючому органу дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 14 ПК України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання в установлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку щодо сплати узгодженого податкового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого визначається законом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, законодавством установлено обов`язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

За змістом пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Згідно пунктів 89.2, 89.3 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі визначений у статті 95 ПК України.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 цієї статті контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що податкова вимога від 16.02.2024 не могла охоплювати борг, який, за самим рішенням суду, виник не раніше 01.07.2024. Суд першої інстанції визнав належною підставою для задоволення позову податкову вимогу №0001134-1308-2040 від 16.02.2024, отриману Апелянтом 24.02.2024. Водночас із тексту оскаржуваного судового рішення вбачається, що перший платіж, який включено до складу податкового боргу, мав граничний строк сплати 01.07.2024, а решта сум - строки сплати з 30.07.2024 по 30.05.2025. Отже, на дату формування податкової вимоги (16.02.2024) та навіть на дату її отримання (24.02.2024) заявлений у цій справі податковий борг ще не міг бути податковим боргом у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки граничні строки сплати відповідних податкових зобов`язань ще не настали. Також зазначає, що суд першої інстанції формально не перевірив твердження позивача про те, що «з дати вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись» та не з`ясував: який саме податковий борг існував у ФГ «ШАНС-4» станом на 16.02.2024; чи не був він погашений до виникнення сум, заявлених у позовній заяві; чи охоплювала податкова вимога саме ті податкові зобов`язання, які стали предметом позову.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем була сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 16.02.2024 №0001134-1308-2040, яка направлена засобами поштового зв`язку, та отримано відповідачем 24.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення «Укрпошта».

Відповідно до зазначеної вимоги станом на 15 лютого 2024 року сума податкового боргу відповідача становила 42 103,06 грн. Згідно з детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги зазначена сума складається із суми орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1613,22 грн та єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 40 489,84 грн.

Зазначена податкова вимога є чинною, доказів зворотного матеріали справи не містять.

В силу положень пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи не містять доказів того, що зазначений у податковій вимозі податковий борг був погашений відповідачем у повному обсязі.

З огляду на зазначене, позивач не мав направляти відповідачеві нову податкову вимогу у разі збільшення суми податкового боргу, оскільки податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

При цьому колегія суддів зауважує, що сума податкового боргу у розмірі 385 139,93 грн виникла в результаті не сплати грошових зобов`язань, визначених платником самостійно у податковій звітності. Відповідачем не було надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів сплати усієї суми податкового боргу.

Відповідно до норм ПК України податковим боргом є, зокрема, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації.

Як було зазначено вище, податковий борг відповідача виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, визначених ним самостійно у податковій звітності, тобто станом на час звернення до суду відповідна сума мала статус податкового боргу.

Доказів сплати зазначених сум апелянт не надає.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не встановив усіх обов`язкових умов для надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Зі змісту положень статті 95 ПК України вбачається, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана позиція неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі № 822/1262/17, від 15.04.2020 у справі № 1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі № 826/12587/17.

У постанові від 24.02.2023 по справі № 826/17041/14 Верховний Суд, при вирішенні спору щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, дійшов висновку, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС У Харківській області винесено рішення від 10.02.2025 №218/4-2040 на суму 47 285,04 грн та від 15.09.2025 №902/4-2040 на суму 343 417,87 грн про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. На виконання вказаного рішення проводилося направлення платіжних інструкцій до установ банків щодо списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, які поверталися без виконання з відмітками «відсутні кошти на рахунку» та «Стягнення коштів з рахунків, відкритих в Казначействі (код банку 820172, код банку 899998), не передбачено (заборонено) НПА».

У зв`язку із зазначеним позивачем було проведено опис майна відповідача, складено акт опису та зареєстровано податкову заставу, а в подальшому було подано позов у цій справі.

Отже, позивачем було дотримано встановлену ПК України процедуру, яка мала передувати поданню позову у цій справі, тобто доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову шляхом надання контролюючому органу дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ШАНС-4" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року по справі № 520/33938/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.Б. Русанова